796
IKEA, H&M і інші: чому світові бренди не квапляться відкривати магазини
— Фондовий ринок
В Україні знову заговорили про шанси на прихід в країну всесвітньо відомого шведського меблевого бренду IKEA.
Цього разу приводом стала заява голови правління компанії “Мандарин Плаза” Олександра Черницького, який планує побудувати новий торгово-розважальний центр на місці київського льодового стадіону. За словами Черницького, IKEA може стати орендарем цього ТРЦ, будівництво якого має розпочатися восени поточного року.
“IKEA дивиться в наш бік. Їхні наміри вже озвучені, представники спеціально сюди приїжджали, зустрічалися”, – заявив бізнесмен. Навіть у самій шведській компанії повідомили, що дійсно надали франшизу для ринку країни. “Але поки що у нас немає точної дати відкриття торговельної мережі”, – зазначили в IKEA.
Це далеко не перша спроба компанії зайти на український ринок. IKEA планувала побудувати магазин під Києвом з моменту відкриття київського офісу в 2005 році, але так і не змогла купити землю для цієї мети на тлі суперечок з місцевою владою.
У квітні 2012 року тоді ще міністр економічного розвитку і торгівлі, а нині президент України Петро Порошенко заявив в інтерв’ю агентству Bloomberg: “IKEA – це не тільки спосіб мати доступні якісні меблі, IKEA – це символ. Якщо IKEA не дозволяють потрапити на ринок, страждає не компанія, страждає Україна”, – заявив тоді Порошенко, наполягаючи на необхідності відновити довіру інвесторів до країни. В березні 2016 року офіційний представник компанії Кайса Йоханссон заявила українським ЗМІ, що IKEA не планує виходити на український ринок.
Подібні чутки кружляють і навколо інших відомих на Заході, але відсутніх в Україні брендів, серед яких і шведська марка одягу, взуття та аксесуарів H&M. Про зацікавленість шведів в українському ринку з посиланням на власні джерела в грудні 2016 року писало видання Лігабізнесінформ. Журналісти тоді повідомили, що директор з розвитку нових ринків компанії Маттіас Ламберг відвідав Україну, оглянувши низку столичних ТРЦ. Втім, трохи пізніше в прес-службі H&M повідомили, що в 2017 році бренд не планує відкривати в країні свої магазини.
Ризикована країна
За словами фахівця відділу продажів цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital Сергія Фурси, до заяви Черницького про нібито зацікавленість IKEA орендою торгових площ у Києві варто ставитися обережно.
“Сама фраза про те, що вони дивляться в цей бік, свідчить про те, що конкретних домовленостей поки що немає”, – говорить експерт. Тому, на його думку, поки що говорити про серйозність намірів шведського меблевого бренду не варто.
Перешкодою на цьому шляху може стати корупція, адже IKEA відома тим, що не дає хабарів, зазначає фахівець.
Єдине, що може переважити побоювання корупційних ризиків, говорить Фурса, це можливість вийти на ненасичений ринок на тлі значної платоспроможності населення. Втім, Україна, на думку експерта, поки що не відповідає цим критеріям – тут є велика кількість торгових центрів, а населення ще оговтується від економічних негараздів.
Але, якщо одні західні бренди коливаються, чи виходити на ринок України, інші на ньому давно присутні. За словами виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, на рішення брендів виходити на конкретний ринок впливає низка ризиків, частина з яких є унікальними для кожної компанії, інші ж однаковим чином впливають на поведінку інвесторів. Серед останніх, за словами експерта, для таких брендів, як IKEA, дійсно важливі і можливість вести бізнес без порушень закону, і купівельна спроможність населення.
“І хоча позиції України в рейтингу Doing Buisness зросли – влада спростила валютне регулювання, а ,враховуючи макроекономічну стабільність, прогнози є позитивними – це важко назвати проривом, який принципово змінив стратегії західних брендів в нашому регіоні”, – говорить Вишлінський.
Відсутність на ринку – не завжди ознака відсталості
Втім, відсутність брендів на конкретному ринку не завжди свідчить про його відсталість порівняно з сусідами, додає Вишлінський.
У випадку H&M в Україні широко представлені його конкуренти аналогічного цінового сегмента, що свідчить про наявність попиту та реалістичність успішної роботи в країні. Водночас шведський бренд присутній в набагато менш перспективній з точки зору розмірів ринку Грузії.
На український роздрібний ринок банківських послуг, незважаючи на всі застереження, ще в 2006 році успішно вийшов французький банк BNP Paribas, купивши контрольний пакет акцій Укрсиббанку. “Мало в яких країнах Східної Європи він представлений у роздрібному сегменті”, – говорить експерт.
Цю тезу підтверджує і Фурса, за словами якого, вимоги конкретних брендів до перспективних ринків є дуже індивідуальними, тому кожен кейс варто розбирати окремо.
Так, нерівне представлення в країнах регіону може бути спричинене змінами в стратегії компаній. Експерт розповідає, що до фінансової кризи 2008 року багато компаній займалися активною географічною експансією, потім змінивши ці плани. Це, на думку експерта, призвело до появи на картах “білих плям” на місці країн, куди певні бренди не встигли зайти до різкої зміни своїх намірів.
“У такому випадку змусити конкретні компанії вийти на певний ринок може тільки щось екстраординарне, але Україна поки що нічого подібного не демонструє”, – говорить Вишлінський.
Олександр Голубов
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
