1114
Українська митниця працюватиме за новими правилами
— Казна та Політика
Як повідомив держсекретар Міністерства фінансів Євген Капінус, ведення «єдиного вікна» на митниці дало не тільки плюси, а й виявило серйозні проблеми у роботі різних служб на кордоні.
«Єдине вікно за фактом дало можливість проводити перевірку документів всіма контролюючими органами за 4 години. Але зараз бізнес починає говорити, що це не завжди вигідно. Тому що за рахунок хабарів митникам можна значно швидше пройти кордон», — розповів Капінус.
За словами начальника управління митної політики Міністерства фінансів Олександра Москаленка, постанова Кабміну №364 від 25 травня 2016 року дала право іншим контролерам на кордоні (екологам, представникам радіологічного та ветеринарного контролю) проводити вибірковий контроль. Однак жодне з відомств не скористалося цим. Всі хочуть тотально контролювати.
«Тільки тепер ці органи не справляються з обсягом роботи. Раніше вони ставили печатку, не дивлячись, не виходячи з кабінету. А тепер змушені виходити на огляд кожного вантажу, і у них просто фізично не вистачає людей і можливостей для такого контролю», — розповів Москаленко.
В результаті, як показало опитування, проведене компанією Gfk Україна для Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, тільки 20% підприємств мали досвід проходження через «єдине вікно». Інші або не мали його зовсім, або користувалися послугами митних брокерів.
Як стверджують в Мінфіні, вони вже готують план реформування роботи митниці.
Як будуть реформувати
«Бізнес в єдиному вікні бачить непередбачуваність як з фінансових, так і з часових витрат при оформленні однакових імпортних операцій. При цьому наявність контрабандних потоків істотно знижує конкурентоспроможність легальних імпортерів», — запевнила гендиректор асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова
Всі заходи боротьби з незаконним перетинанням кордону закінчуються тим, що сумлінні імпортери починають платити за недобросовісних або стояти в чергах.
Тому в рамках затвердженої урядом концепції реформування ДФС в Мінфіні розробили свій план. Це поки що не готові рішення, які будуть втілені в законах і постановах.
Що робити українцям, якщо митниця затримає їх посилку з інтернет-магазину
Як пояснив радник міністра фінансів Юрій Драганчук, у відомстві зрозуміли, що точкові зміни не дають ефекту. Тому вирішили кардинально змінити оцінку дій самих митників та методи їхньої роботи.
Всього в плані дій щодо реформування митниці значиться 19 напрямків, які до кінця липня планується затвердити постановою КМУ. Питання навчання персоналу та комунікації із зовнішнім світом важливіше для самої митниці. Найбільший інтерес для бізнесу становлять зміни щодо процедур визначення митної вартості та пропуску товарів.
Розмитнення по-новому
У напрямку 7 (Митні зобов’язання) пропонується запровадити стандартні алгоритми оцінки митної вартості товарів, їх класифікації, визначення країни походження.
«Щоб у митників було якомога менше простору для фантазії, спробують максимально чітко прописати всі дії, які повинен вчинити працівник митниці», — розповів голова митного комітету Харківського відділення Європейської Бізнес Асоціації, партнер ЮФ Bargen Святослав Бартош.
Наприклад, спочатку перевірити документи на наявність розбіжностей в даних, що підтверджують вартість товару. І в залежності від результату переходити до виконання наступного пункту інструкції. Так, якщо відмінності виявлені — витребувати документи від імпортера з поясненнями таких розбіжностей. Але поки що самих алгоритмів немає.
Не менш важливо для бізнесу введення жорсткої відповідальності митників за їхні дії. Митника хочуть зробити максимально незалежним у діях як від його начальства, так і від інших представників контролюючих органів, які працюють на митному посту (наприклад, СБУ).
Мінфін пропонує ввести коефіцієнти оцінки ефективності роботи інспекторів (KPI), від яких в тому числі залежатиме їхня зарплата. Серед критеріїв оцінки, наприклад, буде відсутність скарг бізнесу на роботу інспектора.
«Після введення KPI у нас з’явиться повне моральне право посилювати контроль за роботою митників. Щоб забезпечити невідворотність покарання за порушення. Це будуть окремі підрозділи аудиту всередині митниці, підпорядковані безпосередньо його керівнику», — розповів Юрій Драганчук.
Поки що, за словами Святослава Бартоша, пропонується оплату праці митників розподіляти таким чином: 70% — оклад і 30% премія. Тобто, третина зарплати буде залежати від виконання трьох блоків KPI. Перший — наявність зауважень від керівництва, другий — дотримання професійних вимог, третій — відсутність скарг бізнесу.
«Це дуже важливо — запровадити механізм відповідальності, тому що зараз притягнути до відповідальності митника за його дії практично неможливо», — вважає Святослав Бартош.
За словами Євгена Капінуса, вже зараз 10% від перевиконання митних зборів іде на додаткове забезпечення роботи митниці, що дозволило підняти зарплату за фактом до 10 тис. грн. Тим самим намагаються прибрати так звану побутову корупцію на митниці.
Страховка замість грошей
Ще один важливий момент — удосконалення системи гарантій сплати митних платежів. Як відомо, зараз підприємство, не згодне із завищенням митної оцінки вартості вантажу, може сплатити в бюджет по-своєму, а на суму різниці надати фінгарантії. Це, як правило, внесення грошей на депозит митниці.
«Строк дії таких гарантій — 90 днів. Але за цей час підприємства, як правило, не встигають оскаржити рішення митниці, і гроші йдуть в бюджет. І потім компанія змушена ще раз проходити коло судових розглядів з повернення з бюджету надлишку сплачених коштів», — пояснив Святослав Бартош.
Тому в Мінфіні пропонують продовжити строк подання цих гарантій. Наскільки — питання поки що відкрите. Все вищесказане стосується і процедур зміни коду товару, коли через зміни кодування збільшується ставка мита.
Плюс планується підключити до цього процесу страхові компанії чи банки, які могли б видавати свої документальні гарантії, щоб підприємства не заморожували свої оборотні кошти на митному депозиті. Це свого роду страховий поліс на випадок, якщо компанія не зможе відсудити свої платежі. Банк або страхова заплатить митниці, а потім буде вимагати гроші з імпортера.
Нарешті, як пояснив Олександр Москаленко, буде проведений аудит усіх процесів, пов’язаних із ЗЕД, з нетарифного регулювання: отримання всіляких паперів від ветеринарних служб, екологічного контролю і т. п. Щоб виключити неефективні або дублюючі один одного документи і процедури. Це заощадить підприємствам кошти і скоротить час проходження митниці. А держава зможе піднятися у рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business).
«Скасування низки нетарифних процедур дозволить скоротити кількість контролерів. Плюс хочемо зменшити перелік товарів, які підлягають спеціальному контролю. Наприклад, зараз Держспоживслужба готує постанову, в якій будуть вказані приблизно 9,5 тис. кодів товарів, на які не потрібно отримувати санітарно-гігієнічні висновки», — розповів Олександр Москаленко.
Нагадаємо, цей документ обов’язковий при перевезенні побутової хімії, продуктів харчування, спеціальних харчових добавок, органічних і мінеральних добрив, товарів для дітей, різних видів палива, обладнання та іншого.
Плюс — готується скасування довідки про декларування валютних цінностей. Як кажуть у Мінфіні, проект відповідного наказу переданий на затвердження до Мін’юсту.
«Зараз підприємству спочатку потрібно задекларувати валюту, а потім отримати довідку з податкової про те, що це зроблено. Також внесли до КМУ проект закону про скасування декларування валютних цінностей за кордоном», – кажуть у Мінфіні.
У результаті планується знайти баланс інтересів держави і декларантів. Щоб не гробити легальний бізнес надмірним контролем і не дати волю контрабандистам.
«Компромісом, швидше за все, будуть норми ЄС, які, згідно з угодою про асоціацію, мають бути введені в Україні», — вважає Олександр Москаленко.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
