1591
Синя мітка. Як бізнесу підготуватися до роботи без печаток
— Особисті фінанси
Як скасування обов’язкового використання печаток позначиться на житті підприємців, яким чином бізнес зможе убезпечити себе від рейдерських атак і як боротися з чиновниками, які, як і раніше, вимагатимуть поставити на документі печатку.
19 липня набере чинності Закон №1982-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями”, який скасовує їх обов’язкове використання.
Серед іншого закон прямо забороняє органам державної влади місцевого самоврядування вимагати наявність відбитка печатки на документах, які їм подаються. Порушення цієї вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність у розмірі 50-100 неоподатковуваних мінімумів – від 850 до 1,7 тис. грн.
Можливо, з прийняттям цього закону ера мокрих печаток нарешті відійде в минуле. Спроби відмовитися від них влада вже робила в 2014 році, коли до Господарського та Цивільного кодексів України внесли зміни, згідно з якими використання печатки стало правом, а не обов’язком підприємця. Однак тоді нові норми так і не запрацювали: держоргани і контрагенти за фактом все одно вимагали наявності печатки.
“Запропоновані на той момент нововведення виявилися дещо невизначеними, не встановлювали статус документів без печатки і не пропонували ніякої відповідальності для державних органів”, – пояснює провал ініціативи 2014 керуючий партнер Юридичної фірми N & D Андрій Довбенко. Також, за його словами, певну роль зіграв і той факт, що в Україні печатка досі вважається невід’ємним атрибутом господарської діяльності і розглядається в якості гарантії. При цьому зазвичай забувають, що сьогодні виготовлення печатки – справа 15 хвилин. А після скасування дозвільної системи МВС захисна функція мокрих печаток взагалі зведена до мінімуму.
Немає приводу для побоювань
Довбенко нагадує, що такі документи підприємства, як статути і протоколи, які подаються для державної реєстрації, підлягають нотаріальному посвідченню і не залежать від наявності або відсутності печатки.
Що стосується поточної господарської діяльності, то відбиток печатки на договорі жодним чином не гарантує справжності підпису уповноваженої особи – контрагента. Як і раніше, в першу чергу необхідно буде перевіряти повноваження підписанта.
До слова, підприємцям, які працюють з іноземними партнерами, напевно знайома ситуація, коли у зарубіжної компанії печатки взагалі немає. “Ми давно працюємо з іноземцями. Вони всі договори підписують і тільки на наше прохання ставлять якусь печатку. Причому багатьом компаніям печатку навіть складно знайти”, – каже співвласник одеської компанії “Нова лінія” Ігор Черешинський.
“У ЄС печатки практично не використовують, особливо бізнес. Рідкісні випадки зафіксовані в державних структурах або посольствах, коли є необхідність підкреслити значимість документа”, – підтверджує виконавчий директор Європейської Бізнес-асоціації Анна Дерев’янко.
Як пояснює адвокат, партнер Адвокатського об’єднання “СК Груп” Юлія Курило, дійсність документів в ЄС визначають, виходячи з наявності у людини, яка підписала документ від імені юрособи, обсягу повноважень, необхідного для здійснення такого підпису. Оскільки в більшості країн реєстри юридичних осіб є загальнодоступними в онлайн-режимі, перевірити повноваження підписанта не складає труднощів.
Прозорість як гарантія
В Україні з відкритими реєстрами справи йдуть набагато гірше. Навіть якщо реєстри загальнодоступні, дані в них часто вносяться із запізненням. Тому юристи рекомендують вітчизняним підприємцям не нехтувати перевіреними методами захисту свого бізнесу. “На сьогоднішній день нотаріальне засвідчення підпису в договорі – найбільш ефективна альтернатива печатки, яка дає значні гарантії в питанні юридичної чинності правочину”, – говорить старший юрист ЮФ “Місечко та Партнери” Антон Діденко.
Також альтернативою може виступати використання електронного цифрового підпису в документах, особливо якщо мова йде про цифровий підпис з електронним ключем, виданим сертифікованим центром акредитації. За словами Діденка, не зайвою буде і перевірка статутних документів потенційних контрагентів на предмет наявності у підписантів необхідних повноважень.
У свою чергу, Курило вважає, що значення печатки буде нівелюватися по ходу “диджіталізаціі” української економіки. Чим більше угод буде оформлятися у вигляді електронного документа, чим звичнішою дана форма комунікацій буде в господарському обороті, тим швидше печатка стане анахронізмом.
Які ваші докази
Експерти вважають, що не варто очікувати повального притягнення чиновників до відповідальності за вимогу використовувати печатку. Завадить цьому, здавалося б, маленька формальність: факт вчинення адміністративного правопорушення повинен бути зафіксований у відповідному протоколі та підтверджений незаперечними доказами його здійснення.
Таким доказом, за словами Діденка, може виступати підписаний чиновником документ, в якому такі вимоги відображені, або ж відеозапис розмови з ним, якщо така вимога була заявлена в усній формі. Пам’ятаючи, що незаконні вимоги чиновники зазвичай висувають усно, а громадяни не звикли користуватися відеокамерами, процес дійсно може зупинитися.
Втім, юрист підкреслює: незалежно від того, наскільки часто будуть карати за порушення закону, тепер вимога печатки на законодавчому рівні виведена в розряд правопорушень і не буде включена в жоден підзаконний акт (інструкцію, наказ або положення) або в офіційний лист органу влади.
Олена Романюк
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
