850
Олег Пахомов: топ-3 викликів для банківської системи країни. Чого варто побоюватися?
— Кредит&Депозит
Сьогодні уже досить впевнено можна говорити про те, що криза української фінансової системи позаду. Але, думаю, всі розуміють, що боротьба з її першопричинами геть не закінчена, навіть після найсерйознішої, на мій погляд, реформи банківської системи – справжньої шокової терапії для багатьох учасників ринку.
Знизилася кількість існуючих проблем, почало відновлюватися роздрібне і корпоративне кредитування, що залишилися на ринку, банки стали сильнішими і прозорішими, стабілізувався і став більш прогнозованим валютний ринок.
Кількість реальних загроз в наші дні набагато менша, ніж це було півтора-два роки тому. Але разом з тим не варто недооцінювати ті виклики, які все ще є і з якими нам – українським банкам – треба працювати. На сьогоднішній день я позначив би топ-3 основних труднощів, які в перспективі здатні вплинути на фінсектор.
1. Слабка захищеність кредиторів і як наслідок – неможливість повною мірою відновити доступне кредитування бізнесу
Рівень проблемних активів в українській банківській системі, за підсумками першого кварталу 2017 року з урахуванням ситуації з ПриватБанком, становив близько 33%, але існують фактори, які можуть свідчити про більш істотну частку.
При цьому активи, які банки втратили внаслідок окупації Криму і Донбасу, – далеко не основна частина. Банки-кредитори в нашій країні захищені досить слабо. Через прогалини у законодавстві та брак голосів у парламенті за ухвалення відповідних законопроектів (за останні рік-півтора спроби прийняти необхідні законодавчі ініціативи, розроблені банківською спільнотою, провалювалися кілька разів), активи в систему повернути вкрай важко. Великі недобросовісні позичальники користуються таким станом справ, і банки, замість того щоб спрямовувати ресурси на відновлення доступного кредитування і нарощувати інвестиції в економіку країни, продовжують формувати резерви.
в жодному разі не слід ображати всіх великих позичальників, які зіткнулися з фінансовою кризою і дійсно втратили можливість на початкових умовах виконувати свої зобов’язання. Ми ведемо активну роботу з добропорядними позичальниками, знаходячи компромісні індивідуальні варіанти реструктуризації їхніх кредитів в залежності від потреб і можливостей. Але з тими, хто навмисно ухиляється від відповідальності, не бажає йти на діалог з банком і навіть вдається до неправомірних дій, влаштовуючи інформаційні атаки, ми змушені вести роботу в судах.
Думаю, всі розуміють, що більшою мірою йдеться про великих позичальників з боргами в мільйони доларів. Виходячи з досвіду нашого банку, можу сказати, що частина таких несумлінних клієнтів – депутати Верховної Ради України. Власне, це і пояснює небажання наших парламентарів вдосконалювати законодавчу базу.
2. Недореформовані суди і корупція
Тривіальні проблеми характерні практично для всіх сфер життя в Україні. Для банків ця проблема є логічним продовженням вищезазначеної. Ми за кілька років ведемо судові процеси з недобросовісними великими боржниками і через все ще існуючу корупцію, що використовується позичальниками адмінресурсу, всі ці процеси просто нескінченні. Наприклад, щодо одного з таких проблемних клієнтів – багатомільйонного боржника – ми навіть були змушені звертатися в міжнародні судові інстанції.
В цілому ж з упевненістю можу сказати, що поки не буде політичної волі реально реформувати судову систему, поки ми не побачимо тут результатів очищення, як у фінансовому секторі, не варто очікувати такого масового пожвавлення ринку кредитування, а отже, і стрімкого зростання прибутковості банківської системи.
3. Макроекономічні виклики
Зниження промислового виробництва через торгову блокаду продовжує залишатися одним з головних негативних чинників для української економіки.
Так, наприклад, у квітні поточного року виплавка сталі впала на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Але основні негативні наслідки для платіжного балансу і валютного ринку через зниження виробництва і зростання імпорту енергоресурсів можуть проявитися восени з початком опалювального сезону. А серед факторів, які продовжують підтримувати економіку, – це хоч і слабке, але все ж зростання споживання, капітальних інвестицій та експорту.
Також серед найважливіших макроекономічних ризиків, крім слабкого просування в реалізації необхідних реформ, – початок обслуговування Україною реструктуризованого боргу.
Протягом 2017-2020 років наша країна повинна виплатити близько 20 млрд дол. США в рахунок погашення держборгу, і якщо на найближчі пару років ці суми для нашої економіки цілком підйомні (2,6 млрд дол. у 2017 р. і 3,9 млрд дол. – в 2018 р.) – Україна має достатні обсяги міжнародних резервів, – то повне виконання взятих на себе зобов’язань нашою країною буде багато в чому залежати від темпів проведення економічних реформ, визначених програмою МВФ, а також динаміки всіх економічних показників, соціально-політичних обставин і ситуації в зоні АТО, бо ризик воєнної загрози, як і раніше, залишається для України ключовим.
Олег Пахомов, директор з ризиків Банку Кредит Дніпро
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
