962
Після Насірова. Що змінилося у відносинах фіскалів з бізнесом
— Казна та Політика
Бізнес сподівається не стільки на реформаторський дух нового голови фіскального відомства, скільки на скорочення повноважень податкової та автоматизацію процесів
Голову Державної фіскальної служби (ГФС) Романа Насірова 3 березня цього року відсторонили від виконання обов’язків у зв’язку з підозрами у наданні ним необґрунтованих податкових відстрочок компаніям екс-депутата - втікача Олександра Онищенка. Але поки що не звільнили. Тимчасово керує ДФС Мирослав Продан, однак Насіров як і раніше є головою податкової та буде обіймати цю посаду до офіційного звільнення.
Приставка “т. в. о.” стримує Продана від будь-яких радикальних дій. Як зазначила в одному з інтерв’ю радник міністра фінансів Яна Бугримова, “навіть якщо в. о. голови ДФС — найбільший реформатор, який прийшов здійснювати грандіозні реформи, сам факт перебування на посаді з приставкою в. о. ніяк не мотивує”. Тим більше, коли у нього працює всього один заступник, замість передбачених штатним розкладом двох осіб.
Одним словом, бізнес яких-небудь відчутних змін у підходах податківців до роботи після зміни керівництва відомства не відчув. Інша річ, що з внесенням змін до Податкового кодексу, які вступили в силу з 2017 року, значно звузилися повноваження самої фіскальної служби: ДФС практично втратила контролюючі функції і передала їх Мінфіну.
Плюс до всього влітку нинішнього року має вирішитися питання передачі міністерству від ДФС податкових баз. Відповідно, логічно розмірковувати про те, як відчує на собі бізнес перерозподіл повноважень і посилення наглядової функції Мінфіну.
“Через те, що ДФС дістанеться здебільшого сервісна роль, а порядок проведення перевірок та їх періодичність буде жорстко регламентована на законодавчому рівні, можна прогнозувати зниження адміністративного тиску на бізнес. Плюс до всього не варто забувати, що податкова міліція, яка в буквальному сенсі “викручувала руки” підприємцям, ліквідована. А методи роботи служби фінансових розслідувань, яка буде створена до кінця року, в законопроекті прописані таким чином, що вірогідність репресій бізнесу може бути зведена до мінімуму”, — прогнозує керуючий партнер ICF Наталія Ульянова.
Хто кого
І в цьому плані відставка Насірова може піти на користь. “Головна задача, яку ставить перед собою міністр фінансів Данилюк — провести глобальну, глибоку реформу і знищити “азаровщину”. Природно, що звільнення Насірова наблизило Данилюка до вирішення цього завдання”, — пояснює старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
Водночас бізнес-спільнота розуміє, що всі добрі кроки Мінфіну, незважаючи на те, що вони прописані в законодавстві, можуть втілитися в реальності тільки за підтримки Адміністрації президента. Як побоюються опитані Фокусом підприємці та експерти, на Банковій можуть загальмувати реформи фіскальних органів, бо податкові надходження і штрафи до цього дня залишаються одними з головних статей наповнення бюджету.
“Якщо раніше Адміністрація президента була підтримкою для Мінфіну, тому що їй потрібно було послабити позиції Насірова, то зараз навпаки — вона отримала важелі впливу. Тому навіщо їй створювати щось, що зменшать її вплив. Навіщо АП капіталізувати того ж Данилюка, який в очах бізнесу буде реформатором і зможе задуматися про своє політичне майбутнє, або Гройсмана, який з сірого адміністратора також перетвориться на політичного гравця. Я не думаю, що це сподобається Петру Олексійовичу, який ревниво ставиться до всіх конкурентів”, — зазначив у розмові один із представників великого бізнесу.
Перші ластівки
Тим не менш, деякі зміни після відсторонення Насірова вже відбулися. Так, з 1 квітня цього року запрацював відкритий реєстр відшкодування ПДВ. “Появу реєстру було анонсовано ще в кінці 2016 року, а з 1 квітня він дійсно почав працювати. Щоправда, до 1 липня — у тестовому режимі. У цей період у ньому буде накопичуватися і систематизуватися інформація про заявлені з 1 квітня суми до відшкодування, а також про ті, що вже відшкодовано”, — зазначає Наталія Ульянова.
Головною перевагою нового реєстру повинна стати його публічність, яка забезпечить захист від маніпуляцій і підтасування даних. Плюс до всього відшкодування ПДВ з реєстру має бути повністю прозорим. “До останнього моменту в Україні існувало два реєстри — автоматичний і наполовину автоматичний. При цьому ПДВ відшкодовували тим суб’єктам господарської діяльності, які були в напівавтоматичному реєстрі. Тому що він ручний. Тобто ПДВ відшкодовували лише тому, кому потрібно”, — пояснює голова Асоціації суб’єктів господарювання України Сергій Доротич.
Але все це в теорії. Як буде працювати реєстр на практиці — поки що неясно. Наприклад, за словами Наталії Ульянової, з боку платників податків вже є скарги на те, що деякі дані з реєстру зникають, а окремим заявкам присвоюють нові дати.
Ще одна ініціатива, можливість реалізації якої в Мінфіні пов’язують зі звільненням Насірова, — введення з 1 липня системи автоматичного призупинення реєстрації податкових накладних. Щоправда, знову-таки в тестовому режимі. За словами Володимира Дубровського, автоматизація процесу дозволить боротися з так званими скрутками — махінаціями при відшкодуванні ПДВ. “Це невід’ємна частина автоматичного відшкодування ПДВ. Не можна автоматично відшкодувати податок, якщо він був нечисто сплачений усіма контрагентами”, – пояснює економіст.
Втім, як і у випадку з відкритим реєстром, тестовий режим експлуатації системи блокування накладних показав, що не всі рішення об’єктивні, оскільки право приймати їх як і раніше покладається на людей — спеціальну комісію при ДФС, сформовану з чиновників фіскальної служби. До того ж однією з підстав для блокування будуть невідповідності у вхідних і вихідних кодах товарів і послуг. За ним фіскали і мають намір відловлювати “скрутки”. Але, знову-таки, база кодів товарів і послуг досі не сформована. А значить, блокування за цією ознакою також неможливе.
А ось питання запуску повнофункціонального електронного кабінету платника податків, який має почати роботу з 1 січня 2018 року, вже буде прерогативою нового керівництва ДФС і Мінфіну. За словами адвоката Оксани Кобзар, зараз в електронному кабінеті платника реалізовані далеко не всі необхідні функції. Через нього вже можна подати і подивитися подану звітність, а також стан подання. Платник може також подати заяву на отримання довідки або інформації. “На жаль, поки що немає можливості отримати довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом. Запит можна направити в електронному вигляді, але, щоб отримати довідку, треба їхати в податкову”, — говорить юрист.
Створення повноцінного кабінету платника податків повинно звести контакти підприємців з представниками фіскальної служби до мінімуму. Витіснення “азаровщини” з практики роботи фіскальних органів буде непростим завданням. Проте “справа Насірова” могла стати переломною точкою, після проходження якої реформи вже не зупинити.
Олена Романюк
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
