918
Нововведення в субсидії: заощаджені гроші повернуть, а на комуналці можна буде заробляти
— Особисті фінанси
Українці вже через кілька місяців відчують на собі перший крок прийдешньої монетизації субсидій. Щоправда, нововведення торкнеться не всіх. Частину зекономленої “комунальної знижки” повернуть українцям грошима. Якщо наступного року монетизація запрацює повноцінно, за словами міністра енергетики Ігоря Насалика, “живими” грошима субсидіант зможе за опалювальний сезон отримати зекономлені десять тисяч гривень.
Частину коштів віддадуть субсидіантам, а решту повернуть до бюджету
Субсидії українцям надають на соціальну норму споживання. Приміром, минулої зими на опалення будинку площею 70 квадратів давали 385 кубів газу. За опалювальний сезон держава дає знижку на 2310 кубометрів. Якщо замість 385 витрачати 300 кубів, за шість місяців збереться “зайвих” 510 кубометрів, а сума переплати досягне 3500 гривень.
Кілька тижнів тому, як зазначає віце-прем’єр Павло Розенко, український уряд зробив “перший крок” монетизації – частину від зекономленої суми віддадуть грошима. Від зекономлених 3500 гривень на банківську картку субсидіанта перерахують 690 гривень, решту повернуть до державного бюджету.
Як отримати частину невикористаної субсидії грошима:
З першого липня по перше вересня подати заяву в управління соціального захисту
Вказати в заяві банківський рахунок, на який перерахують гроші
“Відкриття рахунку в банку, як і вибір самої уповноваженої банківської установи, через які здійснюються виплати соціальних допомог і пенсій, здійснюється субсидіантом самостійно. На момент подачі заяви рахунок у банку має бути відкритим”, – йдеться в постанові Кабміну.
Хто може отримати допомогу:
Сім’ї з газовим опаленням, які заощадили більше 100 кубів блакитного палива
Сім’ї з електричним опаленням, які заощадили понад 150 кВт*год
Якщо сім’я використовує для опалення електроенергію, їй повернуть суму, еквівалентну 150 кВт*год світла. За чинними тарифам це всього 174 гривні. Переплату за центральне опалення спишуть повністю.
До речі, як зазначають у Міністерстві соціальної політики, гроші, які повернуть українцям, у декларації про доходи вказувати не потрібно. Фактично, при підрахунку знижки на наступний опалювальний сезон, враховувати не будуть.
Як працюватиме монетизація
Механізм монетизації субсидій уряд обговорює практично з першого дня своєї роботи, пояснюють у Міністерстві фінансів. По-перше, монетизувати субсидії настійно рекомендує МВФ, по-друге – як показує аналіз споживання, українці з субсидіями витрачають більше енергоресурсів. Українці без “комунальних знижок” зацікавлені в економії, в той час як субсидіанти в будь-якому випадку не заплатять більше обов’язкового платежу (якщо витрачають в межах норми).
Якщо монетизацію запровадять, держава дасть кошти на оплату соціальних норм, і якщо витратити менші, “здачу” можна залишити собі. Наприклад, якщо сім’я з будинком площею 70 квадратних метрів замість 385 кубів буде витрачати 300, за опалювальний сезон можна заробити близько 3500 гривень тільки на газі.
За словами Павла Розенка, модель монетизації пільг уряд розробить до кінця 2017 року. Зараз, за даними Мінфіну, є дві основні моделі монетизації. Перша – платити гроші теплокомуненерго (ТКЕ), які будуть компенсувати субсидії, друга – перераховувати гроші, виділені на субсидії, відразу споживачам.
Друга модель також має кілька варіантів. На рахунки субсидіантів можуть перерахувати всі гроші на комуналку, або тільки “зекономлені” гроші.
“Моя особиста думка: я б ішла поетапно, тому що ця зміна несе ризики. Ми не знаємо, як поведеться людина, якщо ми на картку віддамо всі гроші, і не буде обмежень у використанні. Я не впевнена, що в цьому випадку не впаде платіжна дисципліна. Кінцева мета – дати гроші людям. Має бути підготовлено технічне рішення: які картки і на якій базі. Можливо, потрібно починати з монетизації залишків, тоді ми уникаємо ризиків несплати. Потім потрібно переходити на повну монетизацію”, – розповідає радник міністра фінансів Яна Бугримова.
До середини літа у Львові проведуть експеримент – безкоштовний проїзд у транспорті скасують, а пільговикам натомість видадуть гроші. Наступний етап монетизація – виплата комунальної знижки грошима. Якщо експеримент виявиться вдалим, в наступному році львівський досвід поширять на всю Україну.
Цього року держава витратить на компенсацію “знижки” близько 51 мільярда гривень. До кінця 2017-го, за підрахунками Міністерства соцполітики, 9 з 15 мільйонів українських сімей отримуватимуть субсидії. Всього за кілька років кількість одержувачів субсидії в Україні зросла у 20 разів. Так, в 2014-му оформили субсидію 450 тисяч осіб.
За даними Держстату, в березні цього року програма субсидій покрила 43,6% домогосподарств. Вже зараз у Сумській і Тернопільській областях знижку отримують понад 60% місцевих мешканців. Найменше знижок в Одеській області і в Києві – 16,3 і 26,7% відповідно.
“Середній розмір призначеної субсидії на одну сім’ю у березні 2017 р. збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року в 2 рази і склав 2853,7 гривні”, – йдеться в даних Державної служби статистики.
Чинна система субсидій, вважає представник ЄБРР Сергій Маслюченко, гальмує процес створення ОСББ та запровадження заходів з енергоефективності. “Якщо багато субсидіантів в будинку, спробуйте переконати співвласників створити ОСББ. Це неможливо”, – говорить експерт. Мер Миргорода Сергій Соломаха також упевнений: через те, що в багатьох будинках більшість мешканців – субсидіанти, у городян немає стимулу утеплювати свої квартири і створювати ОСББ.
Олександр Литвин
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
