1286
Найбільший інвестфонд позбувся акцій України: що це означає для країни
— Фондовий ринок
Відомий американський інвестиційний фонд Franklin Templeton, що вкладає кошти в ризикові активи, позбавився зобов’язань України. Із портфеля на $7 млрд, який фонд отримав в 2013-2014 рр.., у нього залишилося тільки $1,2 млрд. Чим це обернеться для України?
Розпродажі фонду поки не вплинули на котирування українських єврооблігацій, констатують опитані експерти.
«Нехай вони й продали паперів до $5 млрд., але це не були панічні розпродажі. Ціни на них не впали. Попит на українські бонди на ринку є. І не принципово, хто тепер власник»,- зазначив директор аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Фонд вважається найбільш щасним у частині інвестування і своєчасного продажу активів. Компанія, як стверджують аналітики, жодного разу не робила помилок, завжди отримувала дохід, виходячи “сухою” з ризикових операцій.
«Franklin Templeton вважаються «гуру» фінансового світу. Ці хлопці ніколи не помиляються. Взагалі ніколи. Якщо вони вирішили продати наш портфель, то зрозуміти їхні мотиви дуже важливо, – підкреслив виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.
Однією з причин, припустив фінансист, могло бути бажання «вийняти» гроші з України. Теоретично, компанія ризикувала втратити 20% вкладених коштів під час реструктуризації 2015 року. Реальність цих втрат оцінити складно, бо активна скупка українських паперів велася в 2013-2014 р. на тлі наростаючої політичної кризи і панічного виходу з українських боргових зобов’язань інших інвесторів.
За якою ціною Franklin Templeton скуповував наші зобов’язання на ринку, знають одиниці: ті, хто продавав і самі покупці.
«Якщо вони отримали більш ніж 10% доходу, може, і не було проколу і збитку за нашими паперами. Адже Templeton купував зобов’язання не на первинному, а вторинному ринку. Можливо, там був такий дисконт, що в кінцевому результаті все виявилося чудово. Якщо ж втрати були, то їх виведення з українських паперів можна розцінювати як прагнення «відбілитися» через втрати перед своїми інвесторами», – зазначив Олег Устенко.
Процес виходу з України запустили в 2016 році на тлі передвиборної невизначеності в США, важких переговорів з МВФ, корупційних та політичних баталій» в Україні.
Як констатував директор інвестиційної компанії Олексій Кущ, поведінка інвесторів, які працюють з українськими єврооблігаціями, на 90% формується інсайдерськими даними і потребою у виведенні/легалізації грошей через єврооблігації (останнє – у частині українських гравців).
«Великий вихід може бути тільки в результаті точкової інсайдерської інформації», – запевнив Олексій Кущ.
У самому фонді відмову від українських паперів пояснили новою стратегією – переорієнтацією з європейських країн на Латинську Америку. Прибутковість там не вища, ніж за українськими паперами, але ризики більш прогнозовані.
«Я б не сказав, що прибутковість по «латинському ринку» набагато краща. Вона, швидше, порівнянна, якщо дивитися папери за тією ж Аргентиною»,- констатував Олександр Паращій.
«Візьміть Венесуелу, в якій люди мало не голодують, але яка нещодавно погасила кілька мільярдів за боргами. Якщо інвестори бачать, що в будь-якій ситуації там продовжують обслуговувати свої папери, то навіщо їм вкладати в Україну, несучи ризики», – констатував Олег Устенко.
Як процитував Bloomberg слова керуючого портфелем Franklin Templeton Майкла Хейзенстаба, влада Бразилії та Аргентини, чиї папери придбав фонд, відійшли від політики протекціонізму, у той час як керівництво України не змогло рішуче реформувати економіку після подій 2014 року.
Відсутність реформ, погоджуються наші експерти, загрожує тим, що економіка країни не буде рости тими темпами, які забезпечать можливість розрахунків за майбутніми реструктуризованими виплатами 2018-2019 р, коли за 2 роки Україні доведеться повернути понад $10 млрд.
Тому, намагаючись уникнути можливих втрат, фонд позбавився українських паперів, задовольнившись 12% доходу. Такий прибуток, як підрахував Bloomberg, отримав Franklin Templeton з моменту реструктуризації українських паперів. «Вони могли бачити приховані ризики для України і тому вважали за краще вийти з цієї інвестиції, не чекаючи можливого погіршення», – зазначив Олег Устенко.
Боргова яма
Ризики у зв’язку з виплатами, що наближаються, можуть проявитися вже восени 2017 р – взимку 2018 р. Як вважає Олексій Кущ, до цього часу українські папери почнуть розпродавати й інші інвестиційні фонди, ціни на них впадуть, а премія за ризик (кредитні дефолтні свопи) може підскочити в 1,5-2 рази.
«Україна виходить на фінішну пряму майбутніх виплат, особливо 2019 року. 2017 – ще перехідний період. Хмари почнуть збиратися з 2018 року, а далі – прямий шлях до технічного дефолту.
Для інвесторів до осені 2017 року ще діятиме «вікно можливостей», що дозволяє за помірними цінами продати портфелі українських паперів. Воно закриється восени 2017 – взимку 2018 рр..», – підкреслив фінансист.
В таких умовах запланований вихід України на зовнішні ринки стає особливо невигідним. Якщо сьогодні, оцінюючи плани Мінфіну щодо розміщення $1 млрд в 2017 році, експерти називають прийнятну дохідність на рівні в середньому 8,25%, то з наближенням 2018 року запитувана інвесторами премія буде ще вищою.
«Сьогодні євробонди з погашенням у 2022 році торгуються на рівні 8.5%. Залежно від терміну нового залучення, можливо і 9% треба буде пропонувати. МВФ, прораховуючи вихід України, також орієнтувався на ставку близько 9%. Це буде далеко не найкращий результат», – уточнив Олександр Паращій.
На думку Олега Устенка, навіть ціна у 8% буде надто високою для України. «Ми вже більше 5% ВВП витрачаємо тільки на виплати за відсотками. Не можна нарощувати дорогі борги ще більше. Це вкрай небезпечна ситуація. Такі дорогі позики штовхають нас у нову кризу», – попередив Олег Устенко.
На сьогоднішній день потреби в позиках у України немає. При необхідності погасити борги в 2017 році на $2,6 млрд Україна вже отримала $1 млрд від МВФ і 600 млн. євро від Євросоюзу. Тому залучення нових «непотрібних» позик тільки обернеться додатковим навантаженням на бюджет в $80-90 млн на рік.
«Вже зараз майже весь бюджетний дефіцит формується через великі борги, за якими ми платимо величезні відсотки. Збільшувати цей сніжний ком – значить нарощувати будівництво піраміди, коли нові борги будуть залучатися тільки на погашення відсотків за старими позиками. Сподіваюся, Мінфін розуміє цю небезпеку і не піде на крок, що завідомо прирікає нас на дефолт», – зазначив керуючий партнер ІК Capital Times Ерік Найман.
Віта Філонич
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
