550
Що Україна обіцяла МВФ? Доходи і витрати
— Казна та Політика
Фіскальна політика передбачає неухильне дотримання середньострокового плану, на чолі якого стоїть бюджетний дефіцит. Його планомірно знижуватимуть з 3,1% ВВП у 2017, до 2,25% ВВП в 2019-м. Шляхи зниження передбачувані – скорочення поточних витрат зі збільшенням капітальних інвестицій в інфраструктуру держави.
Згідно з Меморандумом, будь-які додаткові надходження до держскарбниці будуть використані для скорочення авансових платежів з податку на прибуток для юросіб. Що могло, нехай і не суттєво, але поліпшити фінансовий стан багатьох платників податків. Однак Меморандум передбачає, що, крім цієї цілі, додаткові надходження можна буде використовувати для капіталовкладень або накопичення заощаджень. Що дає уряду можливість вибору, який може бути зроблений не на користь бізнесу. На рівні декларацій Україна йде до посилення фіскального контролю, покликаного підвищити бюджетні надходження. Витрати теж обіцяють знижувати, але це завдання значно більш складне.
Контроль надходжень
Буде продовжена реформа самої фіскальної служби (ДФС). Зокрема, до червня 2017-го буде завершений зовнішній аудит баз даних ДФС. До березня вже повинен був з’явитися нормативний акт, що визначає стандарти і цілі розвитку цілісного програмного забезпечення ДФС. Він забезпечить доступ до міністерства податковим даними у системі, дозволить моніторити і перевіряти зміни, що вносяться, введе нові можливості контролю. Поки цей документ не з’явився, судити про його ефективність рано.
До кінця травня (який не за горами) має завершитися злиття податкової та митної служб. Цей маяк уже переносився з грудня 2016-го, і цього разу його виконання під питанням.
Мета – підвищити ефективність роботи, забезпечивши цілісність структури. З цією ж метою і теж до кінця березня повинні були б бути консолідовані в єдиний офіс податкові та митні органи в регіонах. Крім цього, нова стратегія реформування митниці передбачає скорочення мінімум третини внутрішніх пунктів пропуску протягом 2017-го. Також буде розроблено план про приєднання України до Конвенції про єдину процедуру транзиту, що покращить нашу взаємодію з торгівельними партнерами і дозволить до кінця 2017-го запустити нову комп’ютеризовану систему транзиту (NCTS). До кінця червня ДФС повинна створити єдину базу митної вартості, що спростить аналіз та моніторинг відповідності.
Реформування податкової системи під прапором підвищення «ефективності і справедливості» сконцентрується на трансформації спрощеної системи оподаткування. Її посилять.
Основні зміни повинні бути запущені з 1 січня 2018-го року. Торкнуться вони посилення вимог для платників-єдинщиків. Основна мета – «гармонізувати» (читай – уніфікувати) облік і податкові платежі для всіх груп, а ще мінімізувати пільги. Уряд зобов’язується не плодити нових пільговиків (за винятком місцевих податків для індустріальних зон). Урізати податки теж не планують.
Вже з 1 січня 2017-го ДФС відновила можливість проводити аудити малих і середніх платників. Сам аудит буде посилено завдяки створенню нового аналітичного відділу, що займається визначенням ризиків ухилення від оподаткування. До кінця року парламент повинен затвердити законодавчий акт, що дозволяє фіскалам використовувати непрямі методи перевірки сплати податків. Крім того, акцент в тексті зроблений ще й на перевірки дотримання трудового законодавства підприємцями, зокрема виявлення нелегально оформлених працівників.
Пряник для платників теж приготували – до грудня 2017-го електронні декларації зможуть подавати принаймні 70% усіх платників. Крім того, в ДФС запрацює однорівнева система вирішення спорів. Щоправда, як вона запрацює, покаже практика. Відомство все ще слабо контролюється профільним міністерством. Але, на переконання Мінфіну, ключові показники діяльності, які ДФС зобов’язана публікувати щоквартально, створюють надійну структуру нагляду та підзвітності служби.
Ефект «3200»
Питання підвищення мінімальної заробітної плати винесено окремим пунктом Меморандуму, однак безпосередньо стосується фіскальної політики, оскільки створює певні ризики наповнення бюджету, спотворення конкуренції, тінізації ринку праці.
Влада визнає, що підвищення мінімальної зарплати (МЗП) – це виклик для макроекономічної стабільності. Якщо зростання зарплат (відповідно, витрат бізнесу) не буде супроводжуватися підвищенням продуктивності, це призведе лише до посилення фіскального тиску. Підвищення МЗП, за очікуваннями, збільшить зарплатний фонд сектору держуправління до 11,3% від ВВП в 2017 році. Для країни, яка прагне знизити перерозподіл коштів через держбюджет, це суттєвий відкат назад. Вийти з ситуації, за очікуваннями, допоможуть реформи освіти, охорони здоров’я і медицини. Щоправда, це перспектива наступних років, а не місяців. Тому в найближчій перспективі уряд планує посилити контроль, щоб не допустити тінізації ринку праці та підвищувати продуктивність, щоб реформа «3200» не виявилася непосильною ношею для деяких підприємців. Основний інструмент підвищення продуктивності досить непереконливий – дерегуляція.
Управління витратами
Україна продовжує курс на підвищення ефективності держвидатків і якості послуг, що надаються державою. В основі реформи – стратегія управління держфінансами, яку почали реалізовувати в цьому році. У ній мова йде про середньострокове планування, посилення фіскальної дисципліни, ефективний розподіл ресурсів. До кінця 2017-го буде впроваджена система управління фіскальними ризиками. До цього ж часу має запрацювати нова система управління державними інвестиціями. А також внесено ряд змін у законодавство про управління держактивами, державно-приватне партнерство, держгарантіями.
Крім того на Україну чекають відразу чотири реформи, покликані якщо не скоротити, то хоча б впорядкувати сектор соціальних виплат, на які з держбюджету щорічно витрачається понад 20% ВВП.
Першочерговою буде пенсійна реформа, яка стала невідкладною внаслідок зниження єдиного соцвнеску (ЄСВ) і зростання дефіциту Пенсійного фонду до 6% ВВП. Цілі не амбіційні – не допустити подальшого зростання дефіциту, стабілізувати солідарний рівень, відновити зв’язок між внесками та виплатами, щоб стимулювати сплату пенсійних внесків. Реформа параметрична, тобто змінюється не сама пенсійна система, а її параметри. Проект незабаром буде поданий в парламент, сама реформа почнеться з 2018-го. У тривалій перспективі витрати на виплати пенсій скоротяться не менш ніж на 3% ВВП. Але мова не про скорочення пенсійних виплат, а про зниження дефіциту самого Пенсійного фонду.
Зміни чекають і на сектор держуправління, який традиційно вимагає значних витрат на утримання при досить низькій ефективності. Меморандум передбачає середньострокову програму скорочення зайнятості у держсекторі. До кінця 2017-го кількість бюджетників (за винятком військових) скоротиться на 4%, до кінця 2019-го – ще не 10%. Лави держслужбовців теж порідшають – на 5% до кінця 2017-го, і ще на 10% до кінця 2019-го.
Не менш радикальними будуть медична реформа і реформа соціальних виплат. Перша передбачає принципові зміни фінансування медицини за принципом «гроші ходять за пацієнтом», і тут мова йде скоріше не про економію, а про зміну самого принципу фінансування та підвищення якості послуг. Друга – посилення контролю за соцвиплатами, створення єдиної бази їх одержувачів та верифікацію з подальшою відміною незаконно призначеної держдопомоги. На відміну від медреформи, ці ідеї не революційні, їх безуспішно намагаються реалізувати вже не перший рік. Можливо, потрапляння в Меморандум прискорить верифікацію.
Ульяна Яхно
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
