26604
Кому додадуть до пенсії: 1300-4500 гривень - "щасливі числа"
— Особисті фінанси
В гаманцях колишніх вчителів, лікарів, та «простих інженерів» скоро приємно зашелестить. По-перше, їх «заморожені» кризою пенсії нарешті підвищать у зв’язку з поліпшенням загальної економічної ситуації. А, по-друге, обіцяють ліквідувати наявну «математичну» несправедливість при визначенні розміру пенсійного забезпечення, що приводила до серйозних розбіжностей в сумах для одних і тих же категорій пенсіонерів. Все це назвали по-модному «осучасненням», але це красне слівце останнім часом звучало настільки часто і без жодного пояснення, що люди вже почали його побоюватися: а чи не означає воно, що заберуть і те, що є? Наприклад, всі довго чекали пояснення, кому «осучаснять», а кому ні. Складалося враження, що багаточисельні коментатори свідомо обходять це питання.
Коли ростуть зарплати, ціни, то пенсії «стоять»?
З поточного травня (а потім ще й наприкінці року у грудні) гарантовано на 10% більше отримають «мінімальщики» – ті, у кого пенсія визначається на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних. А ось для всіх інших, що складають основну масу пенсіонерів-«середняків», радісна новина очікується десь у жовтні. Річ у тім, що через місяць-два уряд обіцяє внести на розгляд парламенту законопроекти по «редизайну» пенсійної реформи, центральними елементами якої стане нова формула розрахунків та збільшення тих пенсій, які через кризу в економіці останні кілька років не переглядалися, тобто не індексувалися (хоча і мали згідно закону).
До числа «щасливчиків», як пояснила нам Олена Голик, керівник прес-служби віце-прем’єра Павла Розенко, потрапляють пенсії в діапазоні від 1300 до 4500 грн. Це в основному колишні вчителі, лікарі, науковці, службовці (близько 5,2 млн. із майже 12 млн. пенсіонерів). Очікується, що їм доплатять суттєво – в середньому 280-300 грн.
Не досить зрозумілим залишається, чи переглядатимуть пенсії від 4500 грн і далі. Скоріш за все, таким пенсіонерам нічого не світить. Відомо, що максимальна пенсія сьогодні тимчасово обмежується «стелею» у 10 тис. 740 грн (діє вже третій рік підряд, і щороку при прийнятті бюджету законодавці вирішують, чи залишати цю норму чи ні). Однак, потрібно зазначити, що обмеження стосується лише «новоспечених» пенсіонерів, які виходять на пенсію під час дії цієї норми. Нараховані ж раніше максимальні пенсії залишаються «недоторканими» і виплачуються у повному обсязі. За даними Пенсійного фонду майже 9 тисяч пенсіонерів продовжують отримувати виплати, що значно перевищують суму 10 тис. 740 грн. Серед них високопоставлені судді, прокурорські та міліцейські чини, чиновники самого високого рангу. В числі рекордсменів називають, наприклад, відомого пенсіонера, екс-голову Нацбанку Володимира Стельмаха, який за інформацією Олега Ляшка, має довічне утримання в розмірі 130 тис. грн на місяць.
Пенсії мають іти у ногу з часом?
В Україні щорічний перерахунок раніше призначених пенсій передбачено статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Пенсійні виплати щорічно мають збільшуватись на індекс, що відповідає не менш як 20% росту заробітних плат в економіці.
Перерахунок здійснюється рішенням Кабміну, виходячи з можливостей бюджету Пенсійного фонду. Дата та строки таких перерахунків законом не визначено. До 2014 року прийнято було перераховувати пенсії щорічно з 1 березня. Однак протягом 2014-2016 рр. пенсії не підвищувалися, оскільки дію цієї статті було призупинено до стабілізації економічного становища в Україні.
Нині, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко доручив Мінсоцполітики і Пенсійному фонду напрацювати механізм «справедливого осучаснення пенсій», тобто розробити методику розрахунку, і обрахувати конкретний фінансовий ресурс, який для цього потрібен.
Через місяць-півтора планується внести до Верховної Ради законопроект про пенсійну реформу, обов’язковою складовою якої буде, в тому числі, нова методика розрахунку пенсій – більш прогресивна і справедлива. Уряд каже, що знадобиться біля 30–40 млрд грн додаткових видатків Пенсійного фонду 2017 року залежно від «дизайну» осучаснення.
Є мінімум дві причини для осучаснення.
По-перше, після подвоєння мінімальної зарплати в повітрі зависло запитання: а що буде з пенсіями? На початок 2017 року мінімальна пенсія становила усього 1247 грн – 39% встановленої урядом мінімальної заробітної плати у 3200 грн, а середня пенсія в 1950 грн – менше 30% середньої зарплати (6000 грн).
По-друге, необхідність перегляду пенсійних виплат викликано несправедливістю самої вітчизняної пенсійної системи. У результаті застосування нинішньої формули розрахунку пенсійних виплат пенсіонери, які мають однаковий стаж роботи та рівень зарплат отримують різну пенсію залежно від року виходу на пенсію. Наприклад, для розрахунку пенсій, призначених до 2008 року, застосовували показник середньої заробітної плати в 1197 грн. Для пенсій, які призначають сьогодні, за середню заробітну плату приймають показник втричі вищий – 3764 грн. Тобто, трудові заслуги перед Батьківщиною наче однакові, а компенсація різна.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що уряд передбачить достатньо ресурсів у Пенсійному фонді для того, щоб вже з 1 жовтня в разі впровадження урядової пенсійної реформи забезпечити підвищення пенсій. «Найголовніше, ми запропонуємо суттєве підняття пенсій для 5 млн 200 тис українських пенсіонерів (яким пенсії не індексувалися останні роки – Авт.), а взагалі підвищення пенсій торкнеться загалом біля 9 млн пенсіонерів», – сказав він на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, де уряд представив звіт роботи за минулий рік. Окрему увагу прем’єр звернув на те, що Кабмін не розглядає збільшення пенсійного віку, натомість готує рішення про скасування оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам.
Між тим: кому і як індексують пенсії в деяких зарубіжних країнах
1. Чехія, Угорщина, Норвегія, Словаччина, Польща – індексують всім пенсіонерам на показник інфляції
2. Австрія, Греція, Португалія, Словенія – індексують на показник інфляції, але тільки для людей з найнижчим рівнем доходів
3. Нова Зеландія – індексують усім пенсіонерам за формулою 50/50 (50% враховується ріст зарплат і 50% – ріст інфляції)
Оксана Поліщук
За матеріалами: Укрінформ
Поділитися новиною
