437
ГУАМ: спроба перезавантаження в Києві
— Казна та Політика
Востаннє президенти чотирьох країн-членів ГУАМ – Грузії, України, Азербайджану і Молдови – спілкувалися на саміті в Кишиневі в 2005 році. Відтоді Організацію за демократію та економічний розвиток встигли неабияк призабути. Що ж змусило Тбілісі, Київ, Баку і Кишинів згадати про ГУАМ і змахнути пил з великої стопки статутних документів цього регіонального об’єднання?
Як заявив під час зустрічі на рівні глав урядів у Києві в понеділок, 27 березня, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, перш за все це економічна вигода. Загальна зацікавленість в масштабних інфраструктурних проектах, а також виклики регіональної безпеки можуть реанімувати ГУАМ, який був створений двадцять років тому.
ГУАМ повинна об’єднати зона вільної торгівлі
З моменту створення інтерес до цього регіонального об’єднання під впливом політичної кон’юнктури то спалахував, то знову згасав. За словами Гройсмана, сьогодні уряди чотирьох країн ставлять перед собою два головні завдання: реалізувати угоду про вільну торгівлю в рамках ГУАМ (підписана в 2003 році. – Ред.) і об’єднатися навколо створення транснаціональних транспортних коридорів.
Що стосується першого завдання, то український прем’єр прогнозує, що зона вільної торгівлі ГУАМ запрацює вже до кінця 2017 року. Для цього в Києві підписали протокол про створення спеціального органу, який буде координувати дії країн-учасниць угоди, а також протокол, який спрощує певні митні процедури для товарів, що переміщуються через кордони держав-членів ГУАМ. Що стосується транспортних коридорів, то глава українського уряду переконаний, що у країн ГУАМ великі перспективи співпраці в рамках китайського транспортного проекту “Один пояс – один шлях”.
Крім економічних інтересів у четвірки держав, за висловом прем’єр-міністра Грузії Георгія Квірікашвілі, ще один спільний виклик – збереження територіальної цілісності. Так вважає і прем’єр-міністр Молдови Павло Філіп, який зазначив, що країни ГУАМ “повинні надалі проявляти тверду солідарність в урегулюванні сепаратистських конфліктів, з якими стикаються наші країни”.
Економічний інтерес на тлі викликів безпеки
Обіцянку Гройсмана запустити механізм зони вільної торгівлі до кінця 2017 експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк називає не надто реалістичною: “Незважаючи на те, що угода про зону вільної торгівлі між країнами ГУАМ вже підписана і напрацьована певна нормативна база з цього питання, ситуацію в певному сенсі ускладнило те, що Україна, Грузія і Молдова підписали угоду про асоціацію з ЄС, а Азербайджан такої угоди не має. Тому лише цей аспект вимагає додаткової роботи над угодою”. Експерт каже, що запуск зони вільної торгівлі цілком можливий, але навряд чи це станеться в цьому році.
Відновлення активності в рамках ГУАМ заступник голови правління Ради із зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук пояснює планами Китаю реалізувати глобальний інфраструктурний проект “Один пояс – один шлях”. За його словами, Китай готовий вкласти в цей проект два трильйони доларів. “Мова йде про створення бічних і меридіальних транспортних гілок, до яких могли б приєднатися країни ГУАМ”, – зазначив Герасимчук в інтерв’ю DW.
На думку політичного аналітика Олександра Палія, ГУАМ – це об’єднання країн колишнього СРСР, які, з одного боку, не хочуть миритися з втратою своєї територіальної цілісності, а з іншого – мають спільні економічні інтереси. При цьому експерт не згоден з думкою, що відроджуваний ГУАМ може стати противагою Євразійському економічному союзу (ЄАЕС), до складу якого входять Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія і Киргизія. Оскільки він переконаний, що ЄАЕС – це “не суб’єктне утворення, яке потребує системної конкуренції, оскільки серед країн, що його утворюють, тільки Росія є його добровільним членом”.
Політична воля
Заморожені і чинні конфлікти на території Грузії, Молдови та України – головна точка дотику країн-членів ГУАМ, пояснив DW директор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
“Південна Осетія, Абхазія, Придністров’я і Донбас – у всіх цих випадках температура і інтенсивність конфліктів регулюється з кремлівського кабінету номер один”, – зазначив експерт. Він вважає, що ГУАМ може допомогти координації зусиль чотирьох країн, “які могли б виступати єдиним фронтом” в рамках міжнародних організацій.
Найкращою гарантією того, що нова хвиля активності в рамках ГУАМ знову не стихне, повинна стати тверда політична воля вищого керівництва цих країн, вважає Пашков. У свою чергу Палій переконаний, що рушієм ГУАМ буде “реальна економічна складова транспортних проектів, зокрема шляхів поставок енергоносіїв, в яких буде зацікавлений ЄС, а отже буде надавати ГУАМ свою фінансову і політичну підтримку”.
Вікторія Власенко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
