716
Скинулися навіть бабусі. Українці власним коштом латають дірки на дорогах
— Казна та Політика
В Україні нова тенденція — люди самотужки ремонтують дороги, не чекаючи милості від влади. Більше того, як показує досвід, це обходиться дешевше і виходить якісніше, ніж у «Укравтодору». Правда, через реалії законодавства часто така ініціатива карається.
Скидаються бабусі й автомобілісти
Справжньою сенсацією став ремонт вулиць, зроблений торік у селі Велика Добронь на Закарпатті. Там асфальт, покладений місцевими жителями, не тільки прекрасно переніс зиму, але в підсумку виявився в кілька разів дешевше від «казенного». Правда, половину грошей дали угорські спонсори.
Окрилені вдалим досвідом, люди своїми силами хочуть повністю привести в порядок всі вулиці в цьому сезоні. «Минулого року ми відремонтували близько 700 метрів дороги шириною 4,5 метри. Квадратний метр обійшовся в 130-150 грн, якщо з бордюром, і до 90 грн — без нього. Наскільки це дешевше, ніж робить держава? Три роки тому нам ремонтували дорогу по 500 грн за квадрат, і зараз асфальту там немає.
Ми ж на асфальті не економили (10 тоннами асфальту покривали приблизно 75 квадратів), нічого не крали, укладали шаром в 5 см, зробили тротуари та дренажні канали. І дорога чудово витримала зиму, хоча по ній їздять вантажівки з каменем по 50 тонн. Вже коли ми в листопаді закінчили роботи, державні дорожні служби почали робити ямковий ремонт — так на тих вулицях знову ями», — розповів депутат місцевої сільради Федір Надь.
Таких випадків по всій Україні десятки. Дороги своїми силами ремонтують у селах Одеської, Тернопільської, Черкаської, Київської областей.
«У нас дорога зиму витримала ідеально, краще, ніж від шляховиків. Правда, у нас був ямковий ремонт, на ціле покриття грошей бракувало. Але я бачу, що зараз багато об’єднань територіальних громад, села самі роблять ціле покриття», — каже сільський голова с. Великий Ключів (Коломийський район Івано-Франківської обл.) Ярослав Мякущак. За його словами, ремонт дороги своїми силами обійшовся людям на 40% дешевше, ніж якби вони зверталися до «Укравтодору».
«Порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого. Люди розуміли, що це буде для них, тож скидалися і автомобілісти, і бабусі-пенсіонерки. Ми зібрали 110 тис. грн, місцеві підприємці продали нам за мінімальною ціною бетон, пісок, щебінь. На толоку прийшли більше ста осіб — свою працю ще більше здешевив кошторис. Цього року продовжимо такі ремонти», — розповів Ярослав Мякущак.
У селах і селищах кажуть, що формула успіху у таких ініціатив проста — достатньо групи місцевих депутатів або сільського активу, які почнуть збирати гроші. А далі йде ланцюгова реакція, як, наприклад, сталося в Роздільнянському районі Одеської області, де в 2016 році люди своїми силами відремонтували півкілометра дороги при в’їзді в смт Лиманське. Спочатку у активістів було 12 тис. грн, але побачивши, що роботи почалися, до них долучилися десятки однодумців — допомагали грошима і робочими руками.
«Адже в підсумку всі виявляються в плюсі. Автомобілістам дешевше скинутися на дорогу, ніж ремонтувати розбиту ходову. Та й таксисти з більшою охотою їдуть до нас, знаючи, що не втратять колесо», — додає Ярослав Мякущак.
Третина вартості держдоріг — відкати
Дорожній експерт Сергій Вовк назводить і протилежні випадки, коли людей за ініціативу карали. «В Полтавській області був випадок, коли кілька сільрад профінансували будівництво дороги між селами, і відразу до них виникли питання з боку прокуратури за нецільове використання коштів. Хоча це саме по собі є нонсенсом», — говорить Сергій Вовк.
За його словами, такі історії — поки поодинокі випадки, але з них можна зробити висновки про дорожню держполітику. «Люди просто втомилися чекати якоїсь активності від «Укравтодору» і починають самі реагувати на такі речі. Єдиним правильним виходом, щоб надалі система працювала більш адекватно, є децентралізація бюджетів і контролю за дорогами. Траси місцевого значення повинні бути передані місцевим адміністраціям. Але не менш важливо, щоб вони отримали не тільки відповідальність, але й джерела фінансування у вигляді певних податків або відрахувань та субвенцій з центрального бюджету», — вважає Сергій Вовк.
Між тим, експерт каже, що порівнювати вартість народних доріг і від «Укравтодору» не зовсім коректно: «Заочно складно говорити про ціни і якість. Якщо людьми були допущені відхилення від технології, їхня дорога може добре виглядати через рік, але прийти в непридатність через кілька років. Але останнім часом баланс якості робіт «Укравтодору» не найкращий і тут є над чим працювати».
Секрет про 40%
Експерт-дорожник Роман Хміль вважає, що різниця між вартістю народних і державних доріг цілком з’ясовна. «30-40% вартості дороги «Укравтодору» — відкати, ще 30% складають витрати на неякісні матеріали або ж ці кошти просто крадуть, контролю якості у нас немає. Вже дійшло навіть до того, що роботи з ремонту не виконують, а гроші просто крадуть, не відкриваючи навіть ніяких справ», — пояснив Роман Хміль.
Ярослав Маркін, Анастасія Кучкіна
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
