Андрій Зінченко: які проблеми виникнуть після скасування печаток? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Зінченко: які проблеми виникнуть після скасування печаток?

Казна та Політика
3003
Проголосовано законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями”. Що далі?
Спочатку печатка служила однією з ознак справжності завіреного нею документа або дії. Причина була проста – широко доступними методами відтворити печатку достовірно було досить складно.
З ускладненнями технології виробництва: художні елементи, мікротекст тощо, підробляти печатки ставало ще складніше. Це, звісно, зовсім не означає, що липові в прямому (липа – хороший матеріал для підробки печаток у минулому, – авт.) і переносному сенсі слова печатки не зустрічалися.
Разом з цим поширення комп’ютерної техніки, яка допомагає точно створювати будь-який макет, і спеціального обладнання для виготовлення будь-яких матриць суттєво послабило позиції печатки як свідчення оригінальності документа.
Стало очевидно, що відбиток якісної підробки печатки може не відрізнятися від оригіналу, але при цьому відкривати цілком відчутні перспективи для зловмисників.
Розвиток електронного документообігу, криптографії (електронний цифровий підпис) та загальна інформатизація зробила з печатки в деяких випадках гальмо для проходження паперів – багато де були потрібні фізичні оригінали з так званими «мокрими» печатками або за канцелярською термінологією – мастічними.
Не можна забувати також про те, що володіння печаткою історично асоціюється з символом адміністративної влади. Адже саме печаткою часто вінчалися зусилля у створенні різних документів (у відбитку якої могли й відмовити! – авт.) і за неї розгорталися сутички у разі спірності призначення керівництва юридичних осіб, а то і прямого «рейдерства».
У зв’язку з викладеним, зазначений закон швидше констатував те, що було зрозуміло набагато раніше – печатка перестала відповідати сучасним реаліям ведення документообігу і вимагає заміни. Однак з прийняттям закону дієвої альтернативи запропоновано, на жаль, не було.
Разом з цим Закон не вносить зміни у типову інструкцію з діловодства у центральних органах виконавчої влади, де докладно розглянуто питання застосування печатки, а в додатку 7 надано приблизний перелік документів, які скріплюються гербовою печаткою.
Однак якщо дійде до її зміни, то ніяких суттєвих проблем зі скасуванням не буде, оскільки документообіг органів державної влади (і взагалі держсектора) 100% журнальований. Бланки – номерні. У деяких випадках зі штрих-кодами. Але це потім. А сьогодні пкчатка продовжує залишатися прерогативою держави.
Розглянемо основні проблемні питання, які можуть виникнути в діловодському періоді «після скасування»:
1. Доводити справжність документа доведеться, очевидно, підписом уповноваженої особи. Або електронним цифровим підписом. Але проблема в тому, що в малому та середньому бізнесі (а часто і в великому) у величезному числі випадків номінально уповноважена особа багато документів сама не підписує. Часто це робить, наприклад, бухгалтер за директора, щоб не турбувати його. А якщо формально бухгалтера у підприємства немає, але реальна бухгалтерія ведеться «тіньовим» бухгалтером-аутсорсером, то більшість документів буде підписано саме ним.
У разі ЕЦП за формальною ознакою знайти крайнього буде легко, але у випадку з паперовим документом ситуація може виглядати не так просто. Частина підприємств оформлена на декласовані елементи, а цифровим підписом вміють користуватися не всі керівники.
2. У разі суперечки господарюючих суб’єктів і позиції «не підписував» жодного з них, суд, за клопотанням опонента зазвичай призначає експертизу (у випадку з паперовими документами). Проблема в тому, що почеркознавча експертиза часто дає ухильну відповідь у висновку. Наприклад: «підпис виконаний ймовірно не Івановим».
Це робить неможливим подальше доведення, оскільки відповідь має бути чіткою і категоричною. Рішення не можуть бути побудовані на припущеннях.
Варто зазначити, що технологія проведення експертизи вимагає декількох аркушів з завідомо вірним підписом директора і низку справжніх документів періоду, що розглядається. У разі ситуації з п. 1. розгляд може закінчитися нічим або сильно затягнутися. Затягування розгляду спору у випадку, наприклад, сільського господарства може зробити сам розгляд марним у зв’язку з особливостями бізнесу.
Також треба зазначити, що будь-яку експертизу можна оскаржити і попросити провести повторну, комісійну, в НДІ судових експертиз повторно комісійно (9-й запис там на місяці вперед — авт.) і т. п. Тобто затягувати справу дуже довго.
3. У своїй роботі правоохоронні і контролюючі органи для проведення камеральних та інших невиїзних перевірок та робіт з документами часто вимагають «завірені належним чином” копії. Новий Закон встановлює, що завіреним буде документ за підписом уповноваженої особи, але враховуючи п. 2 неконструктивні господарники зможуть на законних підставах тягнути час і шукати винного з кваліфікованим адвокатом досить довго. Розслідування окремих категорій проваджень також можуть сильно затягнутися. Надалі господарник може взагалі заявити, наприклад, що копії він не запевняв, а затопило архів проривом каналізації за довідкою з ЖЕКу.
4. У світлі розглянутого питання виникає неоднозначність з тим як бути з довідковими документами нових пенсіонерів у разі посилань на довідки за період до 2000 року. Чи не з’являться масово такі довідки без печаток з мільйонними доходами за періоди, скажімо, 80-х років минулого століття з підписами невідомого походження? Пенсійний фонд буде, очевидно, не згоден з такими документами, але тут останнє слово за судом, який теж швидко не завершується.
5. Звісно, банківські платіжки вже давно ніхто нікуди не возить, але зразки підписів в банківській картці завжди завірялися печаткою. Що робити операціоністу у випадку отримання платіжки з одним підписом без печатки про переказ великої суми, якщо у клієнта проблеми з мережею, а платіж повинен пройти терміново? Викликати директора на підпис у відділення? Відмовити в здійсненні операції?
6. Як підсумок можна припустити, що бізнесу доведеться виробляти нову практичну модель документообміну та його захисту, що пов’язано з витратами людських ресурсів, коштів, часу. Створенням нової категорії ризиків.
Необхідно зазначити, що проблемні моменти з відсутністю дублюючих підтверджень достовірності документів у роботі суб’єктів господарювання вже були в минулому. Так, наприклад, одна з технологій т. з. «рейдерства» передбачала надання нотаріусу фіктивного протоколу зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю, який являв собою простий аркуш з порядком денним, інформацією про те, кого слухали і що ухвалили, а також простими підписами засновників.
Можна припускати, що в період «після скасування печаток» спроби шахрайства тільки активізуються.
З іншого боку, система державних реєстрів замістила необхідність підтверджувати справжність низки документів на місці. Це з одного боку покликане захистити учасників угоди, а з іншого створює тимчасові лаги, які зумовлені необхідністю перевірок вже даних реєстрів.
Що робити?
Диверсифікувати ризики можна і потрібно, але ця тема розкрита законодавцем. Разом з тим питання можна вирішити досить ефективно і сучасно.
Радикально концептуально аналогічне (з профільними особливостями) питання вирішене страховими компаніями. Боротьба зі страховим шахрайством призвела до наскрізної реєстрації договорів і сьогодні після масштабної ДТП вже не підмінити договір заднім числом. Додатковий захист полягає у початку дії договору тільки після банківського підтвердження платежу по ньому. Однак тут документи зберігаються на стороні постачальника послуги, то в разі недобросовісного виконання умов договору у відсутності його примірника з різних причин у другої сторони може ускладнити претензійну роботу.
Очевидно необхідний незалежний хранитель, і такі послуги вже ринком надаються, перехоплюючи ініціативу у держави. В цьому випадку питання надійності зберігання і врегулювання спірних ситуацій ще не проявили себе у часі.
А ось що стосується держави, то втрачати час тут неприйнятно і потрібно активно конкурувати з приватною ініціативою. Варіантів рішень може бути багато.
Найбільш очевидні – модернізувати систему державних архівів технологіями обробки і зберігання електронних документів з електронними цифровими підписами на основі технології blockchain. Це дозволить захистити інтереси бізнесу, полегшити моніторинг та доступ до документів правоохоронців, не створювати нові структури, а лише дофінансувати наявні і завдяки blockchain мінімізувати ризики підробки документів або редагування електронних архівів.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (МРА)
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас