437
Грошові інновації
— Кредит&Депозит
Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ
Цього року Кабмін дав старт створенню в Україні двох держбанків з тією самою метою — наситити економіку дешевими грішми. Ближче до фінішної прямої виявився Український банк реконструкції та розвитку, який створює державна інноваційна компанія, — до кінця року УБРР планує вийти на ринок банківських послуг. А ось ідея Нацбанку зі створення Банку сприяння розвитку може бути реалізована у кращому випадку після президентських виборів. Показово, що ні перший, ні другий банк очікувань уряду не виправдають.
Після того, як на минулому з’їзді Асоціації українських банків перший віце-прем’єр Микола Азаров чітко заявив, що уряд підтримує ідею НБУ про створення Банку сприяння розвитку, здавалося, організація УБРР відходить на другий план. Ба більше, проти створення банку реконструкції виступили міжнародні фінансові організації — МВФ і Світовий банк. Тим часом за кілька місяців після з’їзду Кабмін ухвалив рішення виділити Державній інноваційній компанії 100 млн грн, з яких чимала частина призначена для формування статутного фонду УБРР.
Фінансова підтримка урядом відомства Володимира Рижова різко активізувала роботу інноваційної компанії зі створення банку. Вже готові статут УБРР і бізнес-план. Усі необхідні документи з реєстрації банку інноваційна компанія збирається передати до НБУ вже у жовтні. Таким чином, у найближчі три—чотири місяці УБРР зможе розпочати свою діяльність на ринку. Як розповів Рижов, бізнес-план розписано на п’ять років, він передбачає, що наступного року статутний капітал становитиме 200 млн грн. А до кінця «п’ятирічки» — 500 млн грн.
У Нацбанку справи просуваються менш інтенсивно. Річ у тім, що Банк сприяння розвитку, на відміну від УБРР, може бути організовано лише у разі прийняття парламентом відповідного закону, що, зрозуміло, стримує почини НБУ. Банк сприяння розвитку, згідно із задумом НБУ, має бути створений на базі Німецько-українського фонду. Показово, що сам фонд є «віртуальною» структурою. Як виявилося, працівників у НУФі взагалі немає, а безпосередньо рішення про управління коштами НУФу приймає сам НБУ, точніше група управління проектами міжнародних кредитних ліній Нацбанку. Проте визначати стратегію НУФу центробанк сам не зможе, оскільки НУФ створювався спільно з німецькою Кредитною установою з відновлення (KFW). За словами голови НБУ Сергія Тігіпка, найближчим часом очікується приїзд фахівців з KFW, що братимуть участь у розробці законопроекту, який регулюватиме діяльність майбутнього банку.
Але підготувати закон — одне, а отримати згоду парламенту — зовсім інше. Напередодні виборів багато хто в сесійній залі може розцінити банківську ідею Тігіпка як спосіб організації джерела фінансування чиєїсь виборчої компанії. Це розуміє й Тігіпко. Голова НБУ вже відмовився направити до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Закону «Про банки і банківську діяльність», боячись зайвої політизації у разі його прийняття. Він так і сказав: «Я не хотів би вносити цей закон у парламент тоді, коли буде дуже багато емоцій напередодні виборів». Очевидно, емоційне забарвлення законопроекту про створення Банку сприяння розвитку буде набагато яскравішим, ніж у разі змін до головного закону банківської системи.
Залишивши свого «конкурента» в особі Нацбанку позаду, інноваційна компанія навряд чи може святкувати перемогу. Тігіпко якось заявив, що УБРР не отримає від НБУ ніяких послаблень. Якщо головний банкір не змінить свого рішення, УБРР за жодних умов не стане прототипом українського ЄБРР. Щонайбільше банк реконструкції поповнить сотню банків-середнячків.
У НБУ добре розуміють, що саме значення створення такого банку не вписується в українське банківське законодавство. УБРР матиме надавати недорогі й, найголовніше, — великі ресурси, які він, дотримуючись вимоги НБУ, видати не зможе. Скажімо, якщо 2004 року капітал УБРР досягне 200 млн грн, то максимальний розмір кредиту в одні руки, за нормативами НБУ, становитиме лише 50 млн грн. Однак від УБРР очікують набагато більшого.
Пішовши на поступки, НБУ ризикує випустити з-під контролю діяльність банку. Ймовірність того, що УБРР може швидко перетворитися на «мішок з грішми», надто велика. Кредитування інноваційних проектів завжди вважалося ризикованим заняттям. Особливо в Україні, де ніхто не може прорахувати, скільки коштуватиме чергове українське ноу-хау. Створення Ан-70, наприклад, також спочатку вважалося вельми перспективним проектом.
Бліц-інтерв’ю
Володимир РИЖОВ, голова правління Української державної інноваційної компанії:
— На якій стадії нині створення Українського банку реконструкції та розвитку (УБРР)?
— Ми вже узгодили всі нормативні документи зі створення УБРР з Нацбанком і найближчим часом передамо їх на реєстрацію. Єдина проблема — необхідність проходження компанією як засновника банку аудиторської перевірки. До складу нашої компанії входять 25 підрозділів у всіх обласних центрах України. Тому аудиторам складно у стислі терміни надати аудиторську довідку. Спочатку ми розраховували, що аудит буде завершено до вересня. Зараз, ймовірно, реальний термін — кінець жовтня. Але у будь-якому разі банк буде зареєстровано в НБУ до кінця нинішнього року.
— Хто стане першим клієнтом банку?
— Зараз на розгляді півсотні інвестиційних проектів. Серед найбільших підприємств, зацікавлених у залученні коштів — Південмаш, Завод ім. Артема тощо.
— Вами розроблено бізнес-план банку? Які основні етапи становлення УБРР?
— За нашими планами, наступного року статутний капітал банку має становити 200 млн грн, за п’ять років — 500 млн грн. У довгостроковій перспективі, скажімо, за 15 років, УБРР має перетворитися на могутню банківську структуру з капіталом близько $1 млрд.
— Яким чином ви плануєте збільшити капіталізацію банку?
— Тільки за рахунок власних коштів. Нам не потрібні бюджетні кошти. Єдине, про що я прошу першого віце-прем’єра Миколу Азарова й голову Бюджетного комітету Верховної Ради Петра Порошенка — передбачити наступного року можливість для ФДМУ викупити цільову емісію УБРР.
— Чи плануєте ви залучати до складу акціонерів іноземні банки?
— Наступного року це навряд чи можливо. Спочатку банк повинен почати ефективно запрацювати.
— За рахунок яких ресурсів УБРР надаватиме кредити підприємствам, чи будуть це кошти Нацбанку?
— Переважно УБРР збирається залучати кошти іноземних банків, однак ми використовуватимемо й кредитні ресурси НБУ, як і будь-який інший банк.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
