6030
В Україні почнуть активно закривати компанії через нові податкові правила
— Фондовий ринок
Податківці поступово нарощують кількість перевірок зовнішньоекономічних контрактів, які підпадають під критерії контрольованих операцій або правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Підставою для поглибленого вивчення документації і як наслідок — прийняття рішення про проведення перевірки — може служити низка факторів. Як повідомив заступник начальника відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту ДФС України В’ячеслав Кругляк, вже направлено приблизно півтори сотні запитів на надання документації (після аналізу звітності підприємства).
«Зараз проводиться 25 перевірок підприємств, чиї відповіді на наш запит виявилися недостатніми», — уточнив Кругляк.
Що викликає підозри
За словами податківців, підозру може викликати невідповідність фінпоказників, наприклад – рентабельності, середнім галузевим показникам або даним потенційно порівнянних компаній.
Привертає увагу і виплата значних обсягів роялті або відсотків по позиках (інших платежів за використання матеріальних активів). А також тривалі збитки або незначний прибуток в порівнянні з іншими підприємствами галузі.
«Якщо підприємство не може обґрунтувати збитковість – це завжди був критерій ризику. Говорити про необґрунтовану збитковість можна, якщо підприємство, наприклад, 8 років не показує прибуток», — пояснюють в ДФС.
За словами В’ячеслава Кругляка, можна зрозуміти збитки при виході на ринок, запуск нового продукту тощо. Але тривала збитковість суперечить суті підприємництва — отримання прибутку.
Як фактор ризику також розглядається співпраця з підприємствами з низькоподаткових юрисдикцій або збитки за такими угодами.
Мало того, з 1 січня 2017 року надрала чинності норма ПК про те, що під контроль ТЦУ потрапляють операції з фірмами певної організаційної форми власності. В основному так звані «партнерства» (llc, llp, slp та інші).
«Перелік юрисдикцій з такими компаніями мав розробити Мінфін. Ми чекали там побачити «партнерства» з Великобританії, ОАЕ, Шотландії та кількох інших країн, наприклад, компанії з Делаверу і Арканзасу в США. Однак нам представили проект переліку на 10 сторінках з детальним перерахуванням партнерств у всіх країнах світу, включаючи Австрію, Австралію і т. д.», — розповіла член комітету ВР з питань податкової і митної політики, народний депутат Тетяна Острикова.
Тобто, податківці хочуть перевіряти всі «партнерства» як підозрілі. Поки є надія, що депутатам вдасться переконати Мінфін і вписати в цей перелік тільки ті види компаній і юрисдикцій, які дійсно можуть використовуватися для податкової оптимізації.
Однак, головним критерієм для початку перевірки залишається базовий принцип — якщо ціни на товари і послуги у контрольованих операціях не відповідають правилу «витягнутої руки». Тобто формування вартості товару чи послуги не було ринковим (а не занадто висока або низька ціна сама по собі).
«Часто компанії надають неякісну документацію на наш запит. Оскільки її вивчення не дає відповіді на питання, чи відповідає операція правилу витягнутої руки. І чому», — помітив Кругляк.
Тому уникнути поглибленої перевірки допоможе ретельне обґрунтування компанією своїх дій.
«Не треба думати, що запит фіскальної служби на подання документації автоматично означає, що вас вже записали у порушники. Ми спочатку перевіряємо розрахунки платника за обраним ним методом порівняння цін. Але якщо ми не погоджуємося, то представляємо свої розрахунки та обґрунтування», — кажуть у ДФС.
Поки, за словами податківців, відпрацьовуються найбільш високорентабельні угоди і явні випадки нестиковок в поданих їм цифрах. Тобто, там, де одразу можна було побачити відхилення ціни контракту від ринкових цін.
До чого готуватися
Також з 1 січня 2017 року Україна приєдналася до всесвітньої ініціативи міжурядової організації ОЕСР — плану BEPS (Base erosion and Profit Shifting)
Від України очікують імплементації найважливішої частини документа, а це робота над зменшенням порушень у податковій сфері: неправомірним використанням спеціальних податкових режимів і податкових угод.
«Тепер перелік відомостей, які повинна містити документація, яка відповідає вимогам BEPS і був зроблений перший крок (збір локального обсягу інформації). Раніше не вистачало інформації для оцінки відсутності ризиків тієї чи іншої контрольованої операції», — пояснив В’ячеслав Кругляк.
Тепер платник повинен повідомляти не тільки про своїх бенефіціарів, але і про те, чиїми активами в розмірі понад частку в 20% володіє компанія. Треба також давати інформацію про материнські структури (назва країни, де є головний офіс).
Ще потрібен опис структури управління й організаційної структури компанії, опис діяльності платника, стратегія ділової активності. Знадобиться аналіз ринків, на яких проводиться діяльність, і вказівка основних конкурентів.
«Також потрібно описати саму контрольовану операцію і додати копії відповідних договорів. Чомусь це завжди було проблемним питанням для платника. Такої вимоги раніше не було, і ми були змушені часто писати відповідні запити. Тепер це чітко виписано», — пояснюють в ДФС.
У зв’язку з цим знадобиться вказати фактично здійснені розрахунки, умови, що вплинули на встановлення ціни, а також бізнес-стратегії сторін операції.
Якщо українськаа компанія має підрозділ на території країн, що приєдналися до цієї ініціативи раніше України, то вона повинна відзвітувати в одній з цих країн за правилами, які Україна ще не ввела.
«Правила BEPS передбачають, що українські компанії повинні подавати звітність за ТЦУ в країнах зі схожим режимом. Оскільки в Україні поки немає схожого режиму, то компанія буде зобов’язана вибрати так звану сурогатну материнську компанію на території однієї з країн ОЕСР. І зобов’язані робити це доти, доки в Україні не з’явиться своє законодавство як у країнах ОЕСР», — розповів асоційований партнер Crowe Horwath AC Ukraine Рустам Вахітов.
За європейськими нормами цей звіт треба подавати, якщо річний оборот компанії перевищує 750 млн євро (в Україні поки 150 млн грн).
«В Україні таких компаній не більше півсотні, але вони є. Тому промислові групи повинні знати, як відзвітувати в ЄС», — каже Вахітов.
Наприклад, у багатьох країнах ЄС вже є звітність компанії по всіх країнах, де вона представлена. За словами експерта, через два-три роки так буде і в Україні. Тобто, податкові інспектори будуть з’ясовувати, чому прибуток підрозділу на одного співробітника в Люксембурзі, наприклад, значно більший, ніж в Україні.
«До того ж будь-яка країна, що приєдналася до BEPS, має право знизити поріг в 750 млн євро, наприклад, до 75 млн євро», — зазначив Вахітов.
Просто поки в Україні нікому аналізувати такі величезні масиви інформації.
Найважливішими для України, на думку експертів, поки залишатимуться дві дії за планом BEPS. Перший — це Limitation of benefits (план №6), який спрямований на припинення зловживань з використанням угод про уникнення подвійного оподаткування.
Другий (план №3) — удосконалення норм про контрольовані іноземні компанії з метою обмеження переведення прибутку компанії в низькоподаткові юрисдикції.
Як пояснив директор з розвитку бізнесу компанії Thomson Reuters Іван Колпашников, якщо виявиться, що в використанні договору про уникнення подвійного оподаткування немає економічного сенсу, а лише прагнення зменшити податки, це може бути розцінено як шахрайство.
«Якщо аналіз (Principal Purpose Test) покаже, що основна мета транзакції — отримання пільг за угодою і більше нічого, то тоді угода може не застосовуватися. Наприклад, якщо українська компанія контролює нерезидента з цієї юрисдикції, то угода може не застосовуватися», — уточнив Рустам Вахітов.
За словами експерта, настає ерозія правової визначеності. Тобто не можна напевно сказати, які правильно, а як ні. Все буде вирішуватися в кожній конкретній ситуації податковою службою або судом.
«Думаю, що в 2018-2019 роках Україна остаточно приєднається до багатосторонньої конвенції, і податкове планування сильно ускладниться, бо ці два положення дають багато можливостей оскаржити ті чи інші дії компанії», — зауважив Вахітов.
Через пару років українські інспектори будуть бачити бенефіціарів банківських рахунків за кордоном як фізосіб-українців, так і пасивних компаній (які контролюються з України). Позаяк матимуть доступ до бази даних, яка зараз активно формується в ЄС. З середини 2017 року європейські країни матимуть списки всіх бенефіціарів. Десь реєстри будуть відкриті, десь ні, але в будь-якому випадку податкові органи зможуть за запитом зрозуміти, хто стоїть за тією чи іншою компанією. Тому що директор не зможе відповісти «ми не знаємо, хто власник», не ризикуючи потрапити під санкції.
Тому структурування українського бізнесу треба робити, виходячи з того, що вся інформація про іноземні компанії українців буде відома ДФС. Якщо така відкритість не дозволить захистити компанію, то немає сенсу будувати складні схеми організації бізнесу.
«За моїми спостереженнями, в Росії, де норми BEPS почали впроваджувати з 2015 року, кількість закордонних компаній, пов’язаних з російськими власниками, скоротилася приблизно на 50%. Те ж саме, ймовірно, чекає і Україну», — резюмував Рустам Вахітов.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
