Пустий інтерес. Як скорочення кількості робочих днів відіб'ється на економіці країни


Пустий інтерес. Як скорочення кількості робочих днів відіб'ється на економіці країни

Присадибна ділянка жителя с. Калинівка Вінницької області Василя Грібенного нагадує шматочок Голландії, що невідомо як опинився в українській глибинці. Між похиленими парканами стоїть кілька теплиць, в яких акуратними рядами ростуть тюльпани. За теплицями, поруч зі старою сільській хатою, височіє недобудований двоповерховий будинок, що належить підприємцю.

Грібенний прийшов в квітковий бізнес п’ять років тому. До цього він, професійний водій, працював у польського бізнесмена, який займався продажем в Україні цибулин тюльпанів і обладнання для теплиць. Возячи шефа по польським фірмам, що торгують розсадою, і господарствам клієнтів, Грібенний мимоволі поринув у тонкощі бізнесу з вирощування тюльпанів. І в один прекрасний день вирішив: досить працювати на зарплату і дивитися, як люди заробляють на квітах великі гроші. Треба їх заробляти самому.

Взятих в кредит 100 тис. грн вистачило на встановлення двох теплиць і закупівлю першої партії цибулин. Уже в перший рік Грібенний повернув позичені гроші. “На 8 Березня продав близько 7 тис. тюльпанів. 15 грн, виручених за кожну квітку, вистачило, щоб розрахуватися з боргами і купити чергову партію цибулин”, – пояснює підприємець.

А доходи, отримані в наступні роки, дозволили йому придбати машину і почати будівництво нового будинку. “У нашій справі рік годують два дні: 8 березня і 14 лютого. Заробити на жіночий день 200-300 тис. грн цілком реально”, – розповідає Грібенний. Головне – не лінуватися і заздалегідь знайти велику кількість реалізаторів. Продавати квіти через посередників невигідно, вони забирають собі більшу частину прибутків.

Незважаючи на успішний бізнес, Грібенний перебуває в розгубленості. Держава має намір скасувати святкування 8 Березня. Якщо це станеться, підприємцю доведеться повертатися до колишньої професії. “По суті, в бізнесі я зайнятий з листопада по березень, решту часу квітами на життя не заробиш. Якщо 8 Марта скасують, не знаю, як справи підуть. Може бути, цей рік останній, коли моя справа приносить дохід”, – журиться він.

Інститут національної пам’яті (ІНП) на чолі з Володимиром В’ятровичем запропонували скасувати “радянські” свята – Міжнародний жіночий день і День міжнародної солідарності трудящих. Одночасно з цим неробочими пропонується зробити Шевченківський день – 9 березня і День сім’ї – другу п’ятницю вересня.

Не збираються балувати українців і звичним перенесенням вихідного дня на понеділок в разі, якщо святковий день припадає на суботу або неділю. Виняток пропонується зробити тільки для Великодня і Різдва.

Проект закону “Про державні та інших свята, пам’ятні дати і дні скорботи”, який передбачає “перекроювання” календаря, винесли на обговорення в лютому. В’ятрович сподівається встигнути декомунізувати українські традиції до кінця квітня, щоб уже цього року святкування Дня солідарності трудящих пішло в минуле.

*Весь світ насильства ми зруйнуєм,
з корінням вирвем*

Можливо, Грібенний дещо перебільшує. Навіть якщо Верховна Рада вирішить формально скасувати святкування 8 Березня, зробивши замість нього вихідним 9 березня – Шевченківський день, квіти жінкам через це дарувати не перестануть. Як мінімум в найближчі кілька років. Як показала практика скасування 23 лютого, навіть після перенесення Дня захисника Вітчизни на 14 жовтня супермаркети ще довго рекордними темпами розпродавали в лютому чоловічу косметику. Одним словом, час підготуватися до зміни реалій буде.

А ось якщо влада дійсно скасує довгий уїк-енд на травневі свята, сильно постраждають в першу чергу українські готельєри і невеликі туроператори, що спеціалізуються на автобусних турах всередині країни.

З іншого боку, скорочення кількості вихідних днів допоможе уникнути сезонного спаду промвиробництва. Як пояснює аналітик інвесткомпанії Adamant Capital Костянтин Фастовець, через довгі січневі і травневі вихідні промвиробництво в ці місяці, в порівнянні з попередніми, падає на 15-20%.

За підрахунками ІНП, в Україні нинішні 11 святкових днів за рахунок практики перенесення вихідних можуть розтягуватися на термін до 20 днів. З урахуванням передбаченої Трудовим кодексом відпустки в 24 календарні дні, з яких 18 припадає на робочі дні, українські працівники без урахування субот і неділь відпочивають від 29 до 38 днів на рік. Якщо ж кількість святкових вихідних скоротити до 9 і скасувати перенесення, кількість “додаткових” неробочих днів скоротиться до 27-29.

У порівнянні зі світовою практикою, пропозиція ІНП тяжіє до золотої середини – кількість свят в інших країнах становить від 7 до 18 днів на рік, а тривалість оплачуваної відпустки – від 5 до 28 робочих днів. Тобто громадяни, які працюють в різних країнах, відпочивають від 18 до 38 днів без урахування щотижневих вихідних.

Працювати треба!

Нововведення ІНП гаряче підтримали роботодавці. “Припустімо, трудитися на Великдень і Трійцю – гріх, але хіба грішно працювати в День Конституції, День незалежності і в День захисника вітчизни? Країна переживає економічну кризу і при цьому повинна постійно конкурувати з іншими державами на глобальному ринку товарів і послуг. І якщо ми хочемо жити не гірше за країни колишнього Східного блоку, нам потрібно бути спритнішими за сусідів”, – вважає гендиректор рекрутингової компанії WORLD STAFF Дмитро Толмачов.

Як вже говорилося, скасування вихідних 1-2 травня і вихідних до 9 травня, що на практиці тягнуться за ними, вирівняє показники промвиробництва. На думку виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Дмитра Боярчука, для економіки це дасть ефект у вигляді близько 1% додаткового зростання ВВП. Деякий позитив також відчують підприємці. Зменшення кількості вихідних дозволить їм швидше отримати кредит, оформити документи у нотаріуса і потрапити на прийом до чиновника. Це також призведе до деякого пожвавлення ділового життя.

Однак, як зазначає Боярчук, дива не станеться: одним лише збільшенням кількості робочих днів Україну не перетворити на економічного тигра. “Для країни набагато більшою проблемою залишається низька продуктивність праці і надмірне регулювання. Адже підприємці втрачають купу часу і сил, щоб узгодити питання, які в сучасному світі зняті з порядку денного або вирішуються за секунди через електронні сервіси”, – пояснює наш співрозмовник.

Більш того, світова практика доводить, що істотного взаємозв’язку між кількістю робочих днів у році та рівнем розвитку держав не існує. Наприклад, в Індії працівникам на рік належить лише 10 днів відпустки і три святкові вихідні, але живуть індуси набагато скромніше за трудящих Австрії, яким належить 25 днів відпустки і додатково 13 святкових вихідних.

Довше або краще?

Драйвер розвитку постіндустріального суспільства – це технології, а не промвиробництво. Навіть в Україні в останні роки саме IT-індустрія стала галуззю, що найбільш швидко розвивається. “В Україні IT-сектор зростає на 25% щорічно, і за останні 10 років він зріс в 10 разів”, – говорить директор департаменту інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку Олена Мініч. Так, в минулому році виручка від експорту послуг IT-аутсорсингу становила близько $2,5 млрд на рік і посіла третє місце за обсягом валюти, що надійшла в країну, після металургії та агросектору. Варто нагадати, що в минулому році Україна звела зовнішньоторговельний баланс з плюсом саме за рахунок експорту аутсорсингових послуг.

Для постіндустріальної ж економіки важливий не час, проведений на робочому місці, а результат праці. “Набагато більш ефективним для пожвавлення бізнес-середовища стане переведення документообігу в електронну форму. Так може нам краще зосередитися на впровадженні електронного документообігу та повноцінного цифрового підпису, замість того щоб на один день прискорювати перекладання папірців”, – каже Боярчук.

Ще одна проблема – рекомендації Кабміну щодо перенесення вихідного на понеділок, так само, як і графік відпрацювання додаткових вихідних, яких неухильно дотримуються тільки держструктури з п’ятиденним робочим тижнем.

Для більшості ж приватних компаній затверджений Кабміном графік вихідних має лише рекомендаційний характер. Компанії, які не можуть зупинити свою роботу, в святкові дні переходять на позмінний або змінний графік і ведуть сумований облік робочого часу. За роботу у вихідні можуть додатково доплачувати або надавати відгули. “Якщо специфіка діяльності підприємства передбачає роботу по суботах, то співробітники будуть дотримуватися цього графіка незалежно від свят. А до рекомендованого відпрацювання по суботах в більшості компаній підходять вибірково, часто залишаючи за співробітником право самому вирішувати, в який з днів виходити”, – пояснює HR-директор рекрутингової компанії Dopomoga group Наталія Собчук.

А в компаніях з іноземним капіталом найчастіше “синхронізують” свята або періоди відпусток з материнськими структурами – наприклад, відзначають Різдво в кінці грудня або повним складом йдуть на два тижні у відпустку в другій половині липня. Одним словом, на корпоративному секторі “перекроювання календаря” відіб’ється мінімально або взагалі ніяк.

Тобто, якщо залишити за дужками питання ідеології, скорочення кількості святкових днів навряд чи можна виправдати економічною доцільністю.

Більш того, ідея ІНП багато в чому скидається на пропозицію уряду Миколи Азарова кількома роками раніше продовжити робочий день або зробити суботу робочою. Змусивши українців у 2017 році працювати на кілька днів більше, можна домогтися заниження порівняльної бази і завдяки цьому за підсумками року продемонструвати непогане економічне зростання, щоб потім представити його міжнародним кредиторам як показник дієвості реформ, що відбуваються в країні.

Як за Азарова, так і зараз держава намагається боротися з наслідками низької конкурентоспроможності української економіки, а не з її причинами. Для зростання ВВП набагато більш істотними є питання припливу капітальних інвестицій, оновлення виробничих фондів і здешевлення кредитів. У цьому плані чиновники бізнесу поки що допомогти не можуть.

Робота не вовк

Журналісти порівняли ВВП на душу населення в країнах, де громадянам дозволяють менше працювати, і там, де не заведено багато відпочивати і святкувати. В обох групах опинилися держави як з високим, так і з відносно низьким рівнем ВВП на душу населення. Це свідчить про те, що якість життя особливо не залежить від кількості свят.

Марія Бабенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
В Контексті Finance.ua