Андрій Зінченко: чи принесе «нульове» декларування результат? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Зінченко: чи принесе «нульове» декларування результат?

Особисті фінанси
1509
Вчора міністерство фінансів в особі керівника вкотре підтримало ідею нульового декларування для громадян. Щоправда, із застереженням про необхідність реформування ДФС.
Та чи є перспектива отримати якісь прикладні економіко-правові результати від такого підходу в поточних умовах?
У теорії нульова декларація повинна стати точкою відліку фінансово-майнового стану особи. І якщо в подальшому особа почне витрачати більше заробленого і задекларованого (або явно не може підтвердити поточні статки минулими доходами), то до такої особи можна прийти з питаннями. Або викликати для співбесіди.
Примітно, що якщо вірити прес-офіцерам поліції і ЗМІ, то останнім часом жертвами великих злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням майном у вигляді, в першу чергу, мільйонних сум коштів, стають в основному безробітні.
1. Існує складність у випадку з громадянами, які ніколи не підпадали під зобов’язання декларування. Якщо такі особи в нульовій декларації покажуть мільйони, то перевірити достовірність і легальність отримання не буде технічно можливо.
Універсальна відповідь на питання «звідки гроші» для них може звучати приблизно так: заробив на початку 90-х вдалими вкладеннями в цінні папери. Процесуально правильно спростувати таку заяву майже неможливо.
Ще більш універсальна відповідь направляє до ст. 63 Конституції. В цьому випадку доказової бази не буде практично зовсім. Згідно з ст. 63, ніхто не несе відповідальності за відмову відповідати на такі питання.
Зазначені ж таким чином мільйони можуть створити запас для будь-яких доходів поза увагою фіскальної служби на роки вперед. Тут мова йде в основному про людей, яким більше 35 (цифра приблизна, бо персоніфікація існує з кінця 90-х, і на той час людина мала б бути повнолітньою).
2. Спроби оподаткувати задеклароване вище від офіційних доходів найімовірніше зіткнуться зі складнощами з правовим обґрунтуванням.
Якщо ж будуть прийняті окремі законодавчі акти з прямим описом такого механізму, то може виникнути питання про конституційність такої роботи з приватною власністю і минулими доходами.
Ст. 41 Конституції встановлює непорушність права приватної власності. І тут можуть знайтися підписанти звернення до Конституційного суду. Таким чином, проміжок часу до впровадження законодавчих новацій може затягнутися, а там і терміни давності за першими деклараціями спливуть.
Тут доречно почати дискурс про необхідність створення точки відліку вже для самої бази нульового декларування, щоб не потрапляти в пастку зворотної сили закону в часі.
3. Відносно дієво можна вводити нульову декларацію для людей при отриманні, скажімо, паспорта.
В такому випадку подальший майновий стан людини можна відстежувати щорічно, і історії з п.2 розповісти вже не буде ніяких підстав, хоча лазівок залишиться все одно чимало. Так, вже сьогодні в деяких деклараціях, за повідомленнями ЗМІ, можна прочитати про істотні виграші декларантів і великі подарунки всередині сімей.
У разі, якщо дарувати будуть старші покоління, то джерел доходів можна взагалі не знайти (пункт 2.), І таких лазівок можна відшукати в законодавстві не одну.
4. Показовий досвід декларування державними службовцями і депутатами. Так в ході суспільної дискусії за результатами виявилося, що фізичної можливості перевірити всі без винятку декларації чиновників немає.
Але ж чиновників набагато менше, ніж вірогідних подавачів нульових декларацій. При цьому в даний час відсутні нормативні підстави і порядки перевірок для пересічних громадян.
У зв’язку з цим може виникнути питання про ефективність бюджетних витрат на проведення такого декларування, організацію технічних засобів і каналів подачі таких декларацій. Електронного цифрового підпису у кожного громадянина немає. А держслужбовці сьогодні поки ще мають труднощі з доступом до заповнення електронних декларацій з огляду на масовість подання і неідеальне програмне забезпечення.
У випадку зі звичайними громадянами попервах це може привести до роботи з колосальною кількістю паперових документів.
Одночасно виникне питання сертифікації захисту таких даних, яка потрібна за законом вже сьогодні.
Так само може виникнути низка проблем, пов’язаних з достовірністю декларування або недекларування закордонних активів. Таким чином, підготовчої роботи в цьому напрямку має бути провести чимало як організаційно, так і технічно.
5. Інформаційна робота з населенням вкрай важлива, оскільки без громадських слухань і підготовки, а також роз’яснювальної роботи можлива стурбованість громадськості і нерозуміння на місцях. При цьому не можна ототожнювати цей пункт з правом неподання декларації з визнанням майнового статусу рівному умовному грошовому еквіваленту за замовчанням.
6. Важливо забезпечити репрезентативність і не звести ініціативу нанівець в разі введення до переписування даних в декларації з існуючих у держави баз даних (а отримувати несекретні і не ДСП дані з таких баз – це право громадянина).
Так, нерідко держслужбовці перед подачею декларації приходили до податкових органів з проханням видати відповідну довідку, яка потім в повному обсязі переходила в декларацію.
При перевірці такої декларації перший же запит відсилався, як правило, туди, де така довідка була видана. Очевидно, що розбіжностей не встановлювалося. Тому необхідні дієві алгоритми при перевірці достовірності відомостей, що укладаються в розумні терміни і витрати на проведення.
Зазначене дає підстави вважати, що якщо нульове декларування і буде впроваджено з відповідними нормативними підставами, то робити це буде необхідно поступово. Поетапно залучаючи до декларування різні категорії громадян і врховуючи специфіку особливостей роботи на місцях.
Так, наприклад, подання нульових декларацій можна поєднати з отриманням окремих категорій адміністративних послуг або документів.
Підготовчо-організаційна робота, очевидно, потребує широкого обговорення профільними фахівцями, при цьому ключовим буде поєднання цілей і завдань кампанії з дотриманням конституційних прав і свобод громадян.
У будь-якому випадку підхід до практичного освоєння даної проблематики очевидно і логічно розпочинати не раніше, ніж буде вироблена практика і враховані труднощі і правові аспекти роботи з тими категоріями декларантів, які подають декларації сьогодні в обов’язковому порядку, а також буде отримано практичний результат від залучення розрахунків в безготівкову сферу, проведена і позитивно завершена громадська дискусія про необхідність і своєчасність такого кроку як з суспільством, так і в частині досвіду з міжнародними партнерами.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас