8709
Санкції проти російських банків: навіщо потрібні й до чого призведуть
— Фондовий ринок
Національний банк запропонував РНБОУ ввести санкції проти п’яти українських банків, що належать трьом російським держбанкам. Росія вже найближчими днями буде позбавлена можливості виводити валюту з України з цих установ. Які саме санкції НБУ пропонує ввести і чого чекати клієнтам цих банків?_
Що вчора відбулося?
Рада національної безпеки та оборони (РНБОУ) учора вранці доручила Національному банку і Службі безпеки протягом доби надати РНБОУ пропозиції щодо введення санкцій проти російських державних банків, які володіють банками в Україні. Того ж дня НБУ направив в РНБОУ проект відповідного рішення, а на вечірній прес-конференції розповів про майбутні санкції.
Проти кого вводяться санкції?
Фактично санкції вводяться проти трьох російських держбанків і належних їм в Україні п’яти банків, але юридично це санкції проти українських юросіб.
Санкції застосують до російського Сбербанку. Ця установа належить РФ на 50% – через Центральний банк Російської Федерації. В Україні Сбербанку безпосередньо належить 100% акцій ПАТ «Сбербанк», опосередковано – через австрійський Sberbank Europe AG – 99,923% акцій ПАТ «ВіЕс Банк».
Санкції застосують до російського банку ВТБ. Ця установа належить РФ на 92,223% – через Державну корпорацію «Агентство зі страхування вкладів» (аналог українського ФГВФО), Міністерство фінансів РФ та Федеральне агентство з управління держмайном (аналог українського ФДМ). В Україні банку ВТБ безпосередньо належить 99,9944% акцій ПАТ «ВТБ Банк», опосередковано – через російський БМ Банк і швейцарський BM Holding AG – 100% акцій ПАТ «БМ Банк».
Санкції застосують до Внєшекономбанку – російської Державної корпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності». Ця установа належить РФ на 100%. В Україні Зовнішекономбанку безпосередньо належить 99,7151% акцій ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Промінвестбанк).
Які санкції загрожують російським банкам?
НБУ запропонував РНБОУ скористатися п. 4 ст. 4 закону «Про санкції» (прийнятий в серпні 2014-го), де йдеться про такий вид санкцій, як «запобігання виведення капіталів за межі України». Оновлення: Проте сьогодні вранці НБУ змінив формулювання. Тепер санкції пропонуються у вигляді «запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов’язаних з банками осіб», введення яких теоретично дозволяє п.25 ч.1 ст. 4 закону. У ньому вказана така санкція: «інші санкції, які відповідають принципам їх застосування, встановленим цим законом». Йдеться про заборону легальних операцій з перерахування валюти з України до РФ, якщо такі операції планується провести між банками – на клієнтські операції заборона не поширюється. Щоб «дочки» російських банків навіть не подумали про проведення незаконних операцій, у них ще з 2014 року працюють куратори НБУ.
Боротися з виведенням валюти з країни НБУ пропонує забороною українським банкам виплачувати їхнім російським бенефіціарам дивіденди, відсотки за міжбанківськими кредитами і депозитами. «Дочки» не зможуть погашати міжбанківські кредити, депозити та субординований борг материнських структур, не зможуть перераховувати їм валюту з коррахунків, розподіляти прибуток і капітал.
З п’яти банків прибуток в минулому році показав тільки ВіЕс Банк (63,6 млн грн), а сумарний збиток всіх п’яти банків склав 15,06 млрд грн.
Українським банкам буде заборонено прямо або опосередковано надавати материнським російським банкам кредити/субборг, розміщувати в них депозити або гроші на коррахунках, купувати їх цінні папери. Видання повідомляло, що українські банки винні материнським структурам близько $1,3 млрд, за якими мають платити відсотки на $70-90 млн на рік.
З п’яти банків субборг на початок 2017 року був тільки у Промінвестбанку (8,072 млрд грн) і ВіЕс Банку (271,8 млн грн). Міжбанківські кредити були у всіх п’яти установ.
НБУ залишає російським банкам усього одну лазівку – вони зможуть «вивести капітал» шляхом продажу «дочки» будь-якому українському або іноземному інвестору. Банки можуть бути продані навіть російському приватному інвестору, адже НБУ не має нічого проти того, що серед бенефіціарів Альфа-банку, Форвард Банку, Першого інвестиційного банку є громадяни РФ. Головне, щоб в капіталі українських банків не залишився держкапітал «держави-агресора».
Закон «Про санкції» дозволяє анулювати ліцензії, але НБУ вирішив не використовувати відповідний п. 6 ст. 4 закону в цій ситуації.
Російським банкам буде дозволено не тільки продати банки, але й видавати «дочкам» нові кредити і збільшувати їх капітал, якщо установам знадобиться ліквідність або докапіталізація. FinClub повідомляв, що банки з російським держкапіталом в 2014-2016 роках збільшили статутні капітали на 72,8 млрд грн за рахунок конвертації кредитів материнських структур.
Оновлення: санкції забороняють розміщувати в банках з російським держкапіталом депозити і оборотні кошти українських державних підприємств, установ, організацій і підприємств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. МЗС має проінформувати ЄС, США та інші країни про введених санкції, а також запропонувати їм ввести аналогічні санкції проти п’яти українських банків.
Коли санкції будуть введені?
Санкції приймаються РНБОУ і вводяться в дію указом президента. Минулого разу між рішенням РНБОУ і публікацією указу Петра Порошенка минув місяць. Зараз апарати РНБОУ і Адміністрації президента повинні спрацювати швидше. Оновлення: У четвер Адміністрація президента вже опублікувала указ № 63 від 15 березня «Про рішення РНБОУ від 15 березня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Указ набирає чинності в день опублікування.
На який термін будуть введені санкції?
Санкції РНБОУ має ввести на рік. Їх можна буде як продовжити, так і достроково скасувати, якщо «застосування санкцій призвело до досягнення мети їх введення» (ст. 5 закону).
Чому санкції будуть введені?
Протягом останніх трьох років російські банки працювали в тому ж правовому полі, що й інші українські банки, а єдиними «санкціями» до них були погроми «невідомими особами» відділень і банкоматів, і тимчасова – з вересня 2015 року до жовтня 2016-го – неможливість банку ВТБ здійснювати операції з акціями українського БМ Банку. Зняття цієї санкції з банку восени дозволило російському власнику докапіталізувати «дочку» на 1,65 млрд грн.
Тепер же Україна екстрено вводить санкції. НБУ вчора спробував пояснити їх необхідність «посиленням негативних тенденцій у взаєминах Україна – Росія і нагнітанням ситуації», а також необхідністю «зберегти ліквідність» в банку для його клієнтів.
Де-факто санкції – це реакція НБУ і президента на політичну атаку на Сбербанк, яка сталася за участю або інформаційної підтримки осіб, дружніх міністру внутрішніх справ Арсену Авакову або екс-співвласникові ПриватБанку Ігорю Коломойському. Дії НБУ покликані показати суспільству, що російські держбанки «зв’язані по руках і ногах» і не зможуть зашкодити банківській системі України.
Що це означає для клієнтів?
Санкції НБУ не заважають господарській діяльності українських банків. Банки, як і раніше, повинні вчасно повертати своїм клієнтам депозити і здійснювати їхні платежі, в тому числі валютні, в тому числі за кордон – за договорами з нерезидентами. Наприклад, українська компанія зі свого рахунку в українському Сбербанку зможе заплатити за імпорт російського товару на рахунок російської компанії в російському Сбербанку.
«На сьогодні банки з державним російським капіталом працюють в рамках пруденційних норм і є докапіталізованими. З погляду наглядових вимог у нас немає претензій до цих банків, вони працюють в звичайному режимі, планово обслуговуючи усіх своїх клієнтів», – повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Обмеження щодо доступу до своїх грошей, з якими можуть зіткнутися або вже зіткнулися клієнти цих банків, викликані іншими причинами. Блокування «протестуючими» з 13 березня головного офісу Сбербанку призвело до перебоїв у інкасації та підкріпленні готівкою мережі відділень і банкоматів, а також до введення з 15 березня лімітів на зняття готівки в розмірі 30 тис. грн на добу. Занервували також юридичні особи.
Проблеми з інкасацією можуть бути вирішені швидко, якщо «протестувальники» перестануть «замуровувати» відділення банку в Києві та Дніпрі та заливати монтажною піною банкомати в Києві та Запоріжжі. У НБУ запевняють, що санкційні банки є ліквідними і мають достатньо грошей для виконання зобов’язань перед вкладниками. «Сбербанк не звертався до нас за підтримкою», – сказала Катерина Рожкова.
На початок 2017 року з п’яти банків з російським держкапіталом заборгованість перед НБУ мав тільки Промінвестбанк – на 912,2 млн грн. Ці банки зможуть в будь-який момент отримати в НБУ коротку гривневу ліквідність під якісну заставу – валюту або держоблігації. НБУ не видає стабкредити з 2015 року.
Найбільший з цих банків – Сбербанк (6-й за активами на початок року). Промінвестбанк займає 11-у позицію, ВТБ Банк – на 15-му місці, ВіЕс Банк – на 29-му, а БМ Банк – на 44-му.
Наскільки істотну частку займають банки з російським держкапіталом в українській банківській системі?
За активами ці п’ять банків займають 8,77% банківської системи.
За кредитами фізосіб і юросіб – 15,03%.
За депозитами фізосіб і юросіб – 4,47%.
За капіталом (у зв’язку з конвертацією кредитних ліній в капітал) – 30,71%.
Яка доля чекає на російські банки?
Варіантів подальшого розвитку ситуації кілька.
Перший сценарій – песимістичний.
Паніка клієнтів посилюється; вони одночасно намагаються перевести в готівку свої рахунки або перевести заощадження до інших банків; у банку закінчується ліквідність; для отримання рефінансування НБУ у банку не вистачає хороших застав; материнська структура не дає «дочці» нові кредити. Збіг цих гіпотетичних чинників призведе до зростання картотеки неплатежів. А ст. 76 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб» прямо говорить: якщо банк протягом 10 робочих днів не може виконати понад 10% зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами, то НБУ зобов’язаний визнати його неплатоспроможним.
НБУ вважає, що клієнтам не варто панікувати, адже у російських банків активів більше, ніж зобов’язань перед клієнтами. Це означає, що ФГВФО в разі найгіршого сценарію зможе виплатити вклади не тільки фізособам до 200 тис. грн, але й заможним фізособам, і бізнесу. «У цих банках сконцентровано 36 млрд грн зобов’язань перед юридичними та фізичними особами. З них 21 млрд грн – перед фізособами, 15 млрд грн – юрособами. Хочу відразу всіх заспокоїти, що у цих банків майже 150 млрд грн кредитного портфеля. Його обслуговування і погашення забезпечить виконання цими банками зобов’язань перед клієнтами», – сказала Катерина Рожкова.
Кредитний портфель в 150 млрд грн враховує проблемні непрацюючі кредити. За вирахуванням «неліквідних» активів у п’яти банків на початку року було 82,458 млрд грн кредитів і заборгованості клієнтів. Але й ця цифра більш ніж удвічі перевищувала зобов’язання перед клієнтами – 37,994 млрд грн. Відтоді банки повернули клієнтам близько 2 млрд грн вкладів (без урахування курсового чинника): фізособам – 1,4 млрд грн, юрособам – на 0,6 млрд грн.
Два інші сценарії передбачають мирний вихід з ринку.
«Ми сподіваємося, що потенційний вихід цих банків з ринку буде здійснено цивілізованим чином: або шляхом продажу, або шляхом поступового виконання зобов’язань перед клієнтами», – заявила Катерина Рожкова.
Другий сценарій – оптимістичний.
Паніка клієнтів спадає; Сбербанк, ВТБ і Внєшекономбанк завершують переговори з потенційними інвесторами і продають частину або усі свої п’ять «дочок». Зміна власника банків зводить до нуля «політичні ризики».
Росіяни заявляли про скромний успіх в цьому питанні. Про прогрес говорила й Катерина Рожкова.
Голова ВЕБ Сергій Горьков заявляв, що шукає Промінвестбанку покупця, який зможе повернути ВЕБу міжбанківські кредити на «кілька сотень мільйонів доларів». У листопаді 2016 року були три заявки, серед них ЗМІ називали угорську OTP Group. У грудні – до чотирьох заявок на ПІБ додалася «нова пропозиція». Зацікавилися в тому числі українські інвестори.
Голова групи ВТБ Андрій Костін в лютому 2017 року заявив, що у них «є чотири покупця на БМ Банк, вони проводять зараз due diligence», і ситуація стане зрозумілою «до кінця березня». У січні Андрій Костін говорив, що не може знайти покупця на ВТБ Банк.
Найскладніше знайти покупця на Сбербанк. «Він величезний, і на нього знайти інвестора досить складно. У нього велика заборгованість перед материнською компанією», – говорила в лютому Катерина Рожкова.
Третій сценарій – план Б.
Паніка клієнтів спадає, але потенційні інвестори, надивившись відеосюжетів про розгромлені відділення за повного потурання Нацполіції та Нацгвардії, яких курує міністр внутрішніх справ, відмовляються від угод. У цьому випадку банки підуть шляхом природного скорочення бізнесу: гроші від погашення кредитів банк спрямовуватиме на виплату вкладів. До слова, бізнес російських банків скорочувався й раніше: тільки за 2014-2016 роки мережа п’яти банків зменшилася на 42%, або на 205 відділень, а, наприклад, обсяг гривневих заощаджень населення в них скоротився за ці ж три роки на 50,3% , або на 6,5 млрд грн.
Після прийняття парламентом законопроекту № 6010 банки з російським капіталом зможуть піти шляхом спрощеної самоліквідації: виплативши усі вклади клієнтам, вони зможуть «здати» в НБУ банківську ліцензію і працювати як фінансова компанія. В цьому випадку санкції будуть скасовані, оскільки репатріація інвестицій та повернення валютних кредитних ліній не загрожуватимуть клієнтам, адже їх до цього моменту у банку вже просто не залишиться.
Чи будуть введені санкції за визнання російськими банками «паспортів», які видаються в ОРДЛО?
Поки що ні.
НБУ вивчає ситуацію. Санкції вводитимуться після документально підтверджених випадків використання «паспортів» так званих ДНР і ЛНР для проведення банківських операцій.
Садовничій В’ячеслав
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
Також за темою
Інвесткомпаніям змінюють правила: що планує регулятор ринку капіталу
Ще 23 АЗС Коломойського переходять під контроль нового власник
НКЦПФР включила до списку сумнівних інвестиційних проєктів ще два кейси
Укрзалізниця повідомила, які потяги затримуються через аварію під Коростенем (список)
Як буде працювати «Укрпошта» та Нова пошта на свята (графік)
Готівка має працювати: в НКЦПФР пояснили важливість прийняття законопроєкту про особові інвестрахунки
