1731
Ефект 3200. Як нова мінімалка вплинула на бізнес
— Особисті фінанси
Неочікуване рішення уряду України під керівництвом Володимира Гройсмана підвищити мінімальну зарплату в країні відразу вдвічі – з 1600 гривень на кінець 2016 року до 3200 гривень на початок 2017 року порадувало багатьох громадян, але спантеличило економістів. У коментарях вони висловлювали обережний оптимізм з приводу цього рішення, але було і кілька негативних оцінок. Непроханими гостями на «святі життя» виявилися підприємці, обтяжені зростанням відрахувань з зарплатного фонду і ще більш помітним зростанням штрафів за порушення трудового законодавства. Як реформа оплати праці впливає на малий і середній бізнес?
За межею виживання
Андрій Рева, міністр соцполітики України, під час круглого столу в Інституті Горшеніна відзначав, що працівник з зарплатою менше як 3200 гривень на місяць знаходиться “за межею фізіологічного виживання”. При цьому в своїх розрахунках він спирався на прогноз фактичного прожиткового мінімуму в 2017 році.
Однак формальний, закріплений в законодавстві прожитковий мінімум з початку року не змінився і склав 1544 гривні на початок року (середнє значення, 1600 грн для працездатних осіб). Та й реальна мінімальна зарплата до межі між “життям” і “виживанням” не дотягує: на руки працівник з мінімалкою отримує тільки 2576 гривень замість 3200. Адже 18% (576 гривень) – складає податок на доходи фізосіб, 1,5% (48 гривень) – військовий збір.
При цьому роботодавець, навпаки, виплачує більше – 3904 гривні, з яких 22% (704 гривні) – сума єдиного соцвнеску. І це, можливо, терпимо, якщо мова йде про легалізацію тіньових зарплат. Але якщо мова йде про реальне підвищення зарплат і відрахувань, то для роботодавця це може бути відчутний удар.
Зросла і сума єдиного податку для фізосіб-підприємців. Перша група (річний дохід до 300 тис. грн) буде платити 320 гривень (10% від мінімальної зарплати), друга група з річним доходом до 1,5 млн гривень – платять 640 гривень (20% від мінімалки).
Цікаво, що голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, який зараз перебуває під арештом, теж був прихильником підвищення мінімальної зарплати.
“У наступному році ми повинні підвищити (мінімалку) до 5000 гривень, потім до 7500. Збільшення мінімальної заробітної плати – ще один важливий крок на шляху виведення економіки з тіні, повного знищення такого явища, як зарплата “в конвертах”. Це, в свою чергу, збільшення надходжень до бюджету”, – говорив він в жовтні 2016 року.
Про що говорить бізнес
Щоб дізнатися про реальний вплив нових правил на бізнес, ми звернулися безпосередньо до підприємців, шукали контакти із знайомим і друзям за умови, що співрозмовники будуть відверті. Далеко не всі були готові говорити на диктофон про свої проблеми, розкривати свої імена. Частина відмовилися спілкуватися – сказали, що ще не встигли оцінити вплив нових правил. Інші ж розповіли, що перевели своїх працівників на скорочений робочий день або взагалі провели скорочення. Обидва варіанти могли мати як фіктивний, так і реальний характер.
«У січні звільнив одного працівника, залишилися четверо. До підвищення мінімалки виплачував по 2000 гривень кожному. Після кризи 2009 року ледве утримую бізнес, особливо взимку, але беру завзятістю. Як би не було важко, людей не звільняв вже десять років. І тут “помічники” (з уряду) призначають зарплати моїм працівникам, не запитавши, чи є у мене кошти? І все це замість того, щоб знизити податки і на цю суму підняти мінімальну зарплату», – розповів керівник підприємства з Дніпра, який торгує дротяними виробами.
Відводити співробітників “в тінь” цей підприємець не планує. Зізнається, що навіть при великому бажанні здійснити це було б складно, з огляду на суворий контроль з боку фіскалів.
“Розрахунки проводяться як через касовий апарат з фіскальним чеком, так і безготівково. Платник ПДВ. Є час роботи організації. Ми робимо онлайн-передачу кожної касової операції в податкову інспекцію. Є банківські виписки. Я прозорий, як вимитий кришталевий фужер. На півставки працівників переводити не буду, оскільки розумію, що люди і так отримують досить мало, навіть при сьогоднішніх 3200. Як їх ще дробити?” – розмірковує підприємець.
Інший бізнесмен, власник ремонтної майстерні в Одеській області, який побажав залишитися невідомим, розповідає, що підвищення мінімалки підштовхнуло його до фіктивного звільнення співробітників. Якщо раніше вони отримували “в конвертах” тільки частину зарплати, то тепер отримують вчорну повністю.
“Скоротив прибиральника/вантажника. Його роботу взяв на себе, плюс залучаю нашого майстра. Залишилися два працівники. Одного оформив на 0,7 ставки, доплачую йому в конверті до 3000 гривень. Це середня зарплата в нашому районі. Другий тепер працює на дому, без оформлення. Раніше обидва були оформлені на мінімалку, доплачував їм до 3000 гривень. Зараз заробляю тільки на податки і оренду землі. Якщо всі податки платити за мінімалкою, то мій дохід, як у господаря, буде на тому ж рівні, що і у хлопців”, – розповідає підприємець.
До негативних наслідків нової мінімалки підприємці відносять і цінові коливання на ринку. За словами Івана Філатова, директора компанії “ЮвелірСофт” з Краматорська, яка розробляє програмне забезпечення для ювелірного бізнесу, і який володіє кількома магазинами, попит скорочується на тлі зростання цін на послуги.
“Роботи стало в два рази менше в зв’язку з цим “покращенням”. Покупців мало, два інтернет-магазини закрив, обороти впали до рівня 2014 року в гривневому еквіваленті, тобто в п’ять разів. Товарні залишки скорочені до мінімуму. Нові закупівлі не плануються навіть напередодні 8-го березня. Нам довелося підняти ціни на 20-30%, оскільки їх піднімають і постачальники, дорожчає сировина, збільшується податкове навантаження, енергоносії зростають в ціні, курс долара. А ми, роздріб, всього лише торгуємо за свою маржу. довелося звільнити десять співробітників, залишилися троє. Раніше офіційно платив трохи більше мінімальної заробітної плати. Думаю, немає сенсу вести їх “в тінь”, це рано чи пізно виходить боком. Плюс зайвий привід для візиту людей у синій формі”, – говорить Іван Філатов .
Деякі підприємці просто закриваються.
“20 років займалася пасажирськими перевезеннями, тепер закриваємося. У нас чотири маршрути, на кожному по два-три водія. Більше не витримую: офіційно нову мінімальну зарплату дай, паливо заправ, за весь час роботи не отримували державні дотації за перевезення пільгових категорій пасажирів. відверто скажу, мої колеги або закриваються, або йдуть “в тінь”, працювати чесно неможливо”, – розповідає Олена Тараненко, власник компанії з пасажирських перевезень в Чернігові.
“В кінці 2016 року вирішив зайнятися приватним підприємництвом, відкрив магазин. Зарахували до другої групи. І як на зло з нового року піднімають мінімальну заробітну плату, отже, і податки. Не знаю, чи витримає мій магазин ці нововведення. Все в підвішеному стані, працівників поки що оформив на випробувальний термін, отримують зарплату “в конвертах”, – зізнається підприємець з Одеси.
“Штрафний удар” по бізнесу
Разом зі зростанням мінімальної зарплати в Україні зросли і штрафи за порушення трудового законодавства. У разі виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, фіктивного оформлення на неповний робочий час, виплати зарплати без нарахування і сплати єдиного соцвнеску, підприємця оштрафують на 96000 гривень. Спроби перешкодити перевірці обійдуться в 9600 гривень, якщо порушення не будуть виявлені. Якщо ж держінспектор праці, перевірці якого заважали, все ж виявить порушення, доведеться заплатити 320000 гривень (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення). Раніше максимальна сума штрафу в таких випадках становила 48000 гривень.
Фінансова відповідальність перед державою за неоформленого працівника оцінювалася раніше і оцінюється зараз в кілька разів вище, ніж, наприклад, штраф за водіння автомобіля в нетверезому стані (10200 гривень), за внесення в е-декларації недостовірних відомостей про майно (17000-43000 гривень), за умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження (до 850 гривень) або за незаконне використання об’єктів права інтелектуальної власності (170-3400 гривень). Однак і раніше цей штраф був високим, але зарплати “в конвертах” не зникали. Чи має сенс підвищувати штрафи ще й ще? Чи це призводить тільки до зростання вартості “вирішення питання” з інспектором на місці?
Загалом, якщо ваш бізнес не добило зростання мінімальної зарплати, то є велика ймовірність, що його доб’ють нові штрафи. Чи варто дивуватися, що тепер в інтернеті як гриби після дощу ростуть відео-уроки з “приборкання штрафів в 320000 гривень”? До речі, перший такий штраф вже був виписаний Держслужбою праці в Івано-Франківській області.
Діана Манучарян
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
