799
Grexit: вихід Греції з єврозони знову став темою в Євросоюзі
— Світ
Призабуте слово Grexit повертається. Це пов’язано з дискусією про списання грецьких боргів, позицією МВФ, виборами в Німеччині і готовністю Афін до подальших реформ.
Слово Brexit нині у всіх на вустах, а ось придуманий набагато раніше вираз Grexit багато хто вже встиг призабути. Адже тема виходу Греції з єврозони відійшла на задній план після надання Афінам влітку 2015 року 3-го пакета фінансової допомоги обсягом в 86 млрд євро строком на три роки: виникло відчуття, що найбільш проблемна країна європейського валютного союзу худо-бідно, але все ж таки виходить з кризи.
Вольфганг Шойбле раптом заговорив про Grexit
І ось з середини лютого слово Grexit раптом знову стало згадуватися в європейських ЗМІ. Безпосереднім приводом можна вважати висловлювання міністра фінансів Німеччини Вольфганга Шойбле (Wolfgang Schäuble) 8 лютого в одному з німецьких ток-шоу. Давній поборник політики жорсткої економії, він зазначив, що необхідно продовжувати чинити тиск на уряд в Афінах, змушуючи греків проводити реформи і підвищувати конкурентоспроможність своєї економіки. “Інакше вони не зможуть залишитися у валютному союзі”, – підкреслив міністр, пояснивши при цьому, що сам він не чекає на Grexit.
Справа в тому, що європейський стабфонд ESM ось уже кілька місяців затримує виплату Афінам чергового траншу з чинного пакета допомоги. Причина: незадоволення кредиторів надто повільним, на їхню думку, перебігом реформ. Якщо гроші не надійдуть до літа, Греція знову опиниться на межі банкрутства, оскільки в середині липня їй належить обслужити боргові зобов’язання в розмірі 4,2 млрд євро.
У цій ситуації деякі представники правлячого в Афінах руху “Сіріза” знову почали закликати не йти на поступки кредиторам і подумати про повернення країни до колишньої грошової одиниці драхми. “Тим, хто розповідає дурниці, ніби нічого страшного не станеться, якщо ми відмовимося від євро, слід було б з’їздити в Північну Корею. Там вони побачать, що станеться”, – заявив у відповідь голова Центробанку Греції Янніс Стурнарас, виступаючи 14 лютого в фінансовому комітеті грецького парламенту.
Вибори в Німеччині змушують Берлін бути вимогливим
Але одна справа – ліві радикали з “Сірізи” з їхніми популістськими закликами до Grexit, зовсім інша – консерватор Вольфганг Шойбле. Чому такий досвідчений, авторитетний і відповідальний політик раптом заговорив про вихід Греції з єврозони? Найбільш очевидна відповідь: щоб посилити тиск на грецький уряд з метою добитися прискорення реформ.
Однак є і внутрішньополітичне пояснення: у вересні в Німеччині мають відбутися парламентські вибори, за голоси виборців активно бореться партія євроскептиків “Альтернатива для Німеччини” (АДН), яка давно пропонує виключити Грецію з єврозони. Зрозуміло, що АДН буде використовувати на свою користь будь-які поступки Афінам з боку уряду ФРН.
От Шойбле і демонструє прихильникам і потенційним виборцям ХДС: партія Ангели Меркель (Angela Merkel) не має наміру розкидатися грошима платників податків і буде твердо домагатися від грецького уряду виконання тих зобов’язань, які вона на себе взяла. Тим більше, що цього все більш наполегливо вимагають різні кола німецького суспільства. Так, 20 лютого Економічна рада ХДС (Wirtschaftsrat der CDU) – близька до партії і вельми впливова організація ділових кіл – публічно закликала в жодному разі не допустити списання боргів Греції і за необхідності розглядати Grexit як один з можливих варіантів.
МВФ і питання про списання боргів
І тут ми підійшли до ще одного аспекту проблеми. На даний момент фінансову допомогу Греції здійснює один стабфонд ESM, хоча спочатку передбачалося, що в 3-му пакеті братиме участь і Міжнародний валютний фонд. Саме з цією умовою пакет свого часу підтримав німецький бундестаг. Однак МВФ висловив сумнів у доцільності і реалістичності деяких конкретних вимог, що пред’являються Греції європейцями. Але головна розбіжність – в іншому. МВФ дійшов висновку, що Греція не в змозі обслуговувати свій гігантський борг, що становить близько 315 млрд євро або більше 180 відсотків ВВП, і вимагав його частково списати.
Європейці з двох причин категорично проти. По-перше, такий крок означав би визнання того, що надані Афінам гроші платників податків безповоротно втрачені, а це явно не сподобається виборцям. По-друге, списання боргів грекам стало б кричущою несправедливістю по відношенню до народів Ірландії, Португалії, Кіпру та Іспанії, які не отримали жодних поблажок при проведенні болючих реформ і тепер крок за кроком повертають отримані кредити. А от до реструктуризації грецького боргу європейці в принципі готові. Наприклад, до продовження термінів погашення кредитів або зниження процентних ставок.
На зустрічі в Берліні Ангели Меркель з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард 22 лютого питання про списання боргів було знято з порядку денного. Жодних особливих умов для Греції не буде, підкреслила Лагард, країні потрібні “дисципліна і структурні реформи”. Вона закликала Афіни терміново реформувати пенсійну систему і прибуткове оподаткування, а також ринок праці і банківський сектор.
З середини 2018 року Греція зможе обійтися без фінансової допомоги
Водночас вона вимагає від європейців в 2018 році після закінчення терміну дії нинішнього 3-го пакета допомоги (до якого МВФ тепер, схоже, все ж таки приєднається) реструктурувати борги Греції, при цьому масштаби поступок повинні залежати від перебігу реформ і успіхів грецької економіки.
У Берліні Крістін Лагард зробила ще одну принципово важливу заяву. Вона припустила, що після того, як в наступному році закінчиться нинішній 3-й пакет, Афінам вже більше не знадобиться фінансова допомога. З аналогічним прогнозом вранці того ж 22 лютого на сторінках газети Süddeutsche Zeitung виступив і голова стабфонду ESM Клаус Реглінг (Klaus Regling). “Якщо найближчі 18 місяців будуть добре використані, – сказав він, – Греція з середини 2018 року зможе самостійно забезпечувати себе грошима на ринку капіталу”.
Таким чином, Греція після шести років виснажливої кризи знову опинилася на роздоріжжі. Або у неї зараз вистачить сил і політичної волі для ще одного великого реформаторського ривка, і тоді вона через рік остаточно позбудеться фінансової крапельниці і жорстких вимог кредиторів, або сили її покинуть – і тоді справа може дійти до Grexit. Саме таку дилему передбачило на початку січня грецьке об’єднання промисловців і підприємців. Воно представило доповідь, головна думка якої зводиться до навіяної античними текстами поетичної формули: 2017 рік буде для Греції “або прекрасним, або жахливим”.
Андрій Гурков
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
