Банки готують до поглинань


Банки готують до поглинань

Депутати звернули увагу на проблеми чотирьох десятків банків, які вже в липні повинні мати статутний капітал не менше 200 млн грн, і ухвалили в першому читанні законопроект про спрощення процесів докапіталізації, злиття банків або їх виведення з ринку. Новими можливостями захоче скористатися з десяток банків, прогнозують експерти, якщо депутати до другого читання доопрацюють і усунуть усі спірні норми законопроекту.

Шлях спрощення

Парламент у четвер ухвалив в першому читанні законопроект № 6010 «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків». Документ до Верховної Ради подавали депутати, але в його розробці брали участь представники регуляторів (НБУ, НКЦПФР, АМКУ) і ринку. Ініціатива має вирішити проблему недокапіталізованих банків, хоча нормами закону зможуть скористатися будь-які банки. «Законопроект пропонує встановити спрощені процедури для проведення капіталізації за рахунок додаткових внесків до статутного капіталу і за допомогою процедури реорганізації банків шляхом приєднання», – каже перший заступник голови НБУ Яків Смолій.

Близько 42 банків повинні вже до 11 липня збільшити статутний капітал до 200 млн грн. А до 2024 року всі банки повинні мати капітал не менше 500 млн грн. Зараз єдиним швидким способом докапіталізації банку є збільшення капіталу його акціонерами. Але не кожен акціонер банку має зайві гроші для цього. А процедура злиття банків може розтягнутися до півтора року, що робить неможливим збільшення капіталу до 200 млн грн в такі стислі терміни, вважає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Проект передбачає скорочення термінів докапіталізації десь до трьох місяців», – говорить експерт.

Документ також дозволить припиняти банківську діяльність без ліквідації юридичної особи. «Це дозволить банкам, які не можуть виконати вимоги НБУ щодо капіталізації, покинути банківський ринок без навантаження на ФГВФО», – вважає Яків Смолій. «Законопроект дозволяє «покласти ключі на стіл» без впровадження тимчасової адміністрації, але тільки якщо банк не матиме невиконаних зобов’язань перед вкладниками», – попереджає Олена Коробкова.

В НБУ кажуть, що банки зацікавлені у використанні нових механізмів: «Чотири банки цікавилися спрощеною процедурою приєднання, ще кілька розглядали можливість припинити банківську діяльність, розрахувавшись з клієнтами і здавши банківську ліцензію». На думку фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, самоліквідація може торкнутися банків, «яких в НБУ називають «бебі бумерами» і які фактично не ведуть діяльності».

Проблемні питання

Банки поки не можуть приступити до спрощеного об’єднання або самоліквідації, оскільки законопроект необхідно ще ухвалити в другому читанні. На цьому етапі документ потрібно буде доопрацювати, вважають експерти. «Описаний механізм припинення банківської діяльності не зовсім прозорий, бо не враховує специфіки продовження діяльності банку без банківської ліцензії, але в той же час з банківськими (фінансовими) продуктами, приміром, з кредитами», – вважає старший юрист юрфірми «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Олександр Ткачук.

Законопроект в цьому випадку, як і у випадку з реорганізацією банку, передбачає прийняття Плану припинення, узгодженого з НБУ. «Цей план повинен відповідати вимогам НБУ, а ось яким саме – закон не визначив, що дасть НБУ поле для маневрів у прийнятті рішення про узгодження плану», – пояснює Ткачук. План припинення банківської діяльності необхідно буде реалізувати протягом 180 днів, але він не містить санкцій за порушення цього терміну і ніяк не регламентує діяльність банку в цей особливий період припинення банківської діяльності.

На думку керуючого партнера адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктора Мороза, чітко не прописані підстави для відмови Нацбанку в узгодженні капіталізації/реорганізації банків, тому такі рішення прийматимуться в ручному режимі. «Це дозволяє припустити наявність корупційних ризиків. Складається відчуття, що законопроект виписано для реалізації інтересів окремих іноземних банківських груп, що мають бажання збільшити свою частку на банківському ринку України, в тому числі шляхом придбання банків за спрощеними процедурами», – говорить він.

Зменшення термінів погоджувальних процедур і зняття різних обмежень стануть основними «бонусами» для банків, що об’єднуються. «У частині спрощення капіталізації банку, на нашу думку, законопроект не містить явних колізій. Але було б не зайвим доопрацювати його в частині питань, які можуть виникнути у зв’язку зі скороченням певних термінів, наприклад, в частині процедури визначення ринкової вартості акції (лібералізації дати її визначення) або зміни термінів депонування тимчасового глобального сертифіката, більш чіткого визначення процедури та термінів реалізації переважного права акціонерів, а також етапів розміщення акцій», – вважає член правління, директор з правових питань Альтбанку Арсен Сорока.

На його думку, необхідно чітко виписати норми про звільнення нинішніх власників понад 10% акцій банку від узгодження в НБУ перевищення раніше затверджених граничних значень участі в капіталі банку, а також про звільнення їх від необхідності отримання дозволів АМКУ. «У прийнятому законопроекті це чітко виписано лише для банків-нерезидентів, які беруть участь у збільшенні капіталу українського банку», – говорить пан Сорока.

Можуть виникнути проблеми і з конвертацією акцій за номіналом під час об’єднання. «Оскільки одні банки більш успішні, а інші – менш, то справедлива вартість капіталу банку рідко дорівнює номінальній. Тому злиття банків за таким принципом може ставити одних акціонерів у виграшну позицію, а інших – у програшну, якщо справедлива вартість їхнього банку вище. Це може стати суттєвою перешкодою для процесу об’єднання», – міркує Михайло Демків.

Встигнути вчасно

Враховуючи, що найближчий дедлайн банків щодо збільшення капіталу закінчується приблизно за чотири місяці, учасники ринку намагатимуться лобіювати винесення законопроекту на друге читання вже наступного місяця. «Якщо закон буде прийнято пізніше, ніж до кінця березня, банки, статутний капітал яких менше 200 млн грн, можуть не встигнути ним скористатися», – каже Олена Коробкова.

Зараз профільний комітет протягом двох тижнів чекатиме правки від депутатів, після чого розглядатиме їх. «Якщо не затягувати процес щодо винесення до зали, то вже в березні можна проголосувати в другому читанні», – прогнозує Юлія Бенцлер, прес-секретар співавтора проекту Руслана Демчака. «За умови виключення колізійних норм, що містять корупційні ризики, і прогалин регулювання, законопроект може виявитися досить ефективним інструментом стабілізації вітчизняної банківської системи», – вважає Віктор Мороз.

Слєсарук Світлана

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua