Податкова міліція поза законом. Хто наглядатиме за бізнесом


Податкова міліція поза законом. Хто наглядатиме за бізнесом

Парламент відмовився узаконити податкову міліцію. Депутати не підтримали законопроект про внесення змін до Податкового кодексу, який мав виправити “технічну помилку” і легалізувати роботу податкової міліції.

Відповідні поправки відстоювала у сесійній залі голова парламентського комітету з питань податкової політики Ніна Южаніна.

Поки що ситуація така: податкова міліція поза законом, перспективи появи нового органу, який зможе її замінити, неясні.

Політичний консенсус з приводу того, як проводити реформу податкової міліції, відсутній. Міністр фінансів Олександр Данилюк поки не зміг переконати депутатів підтримати створення фінансової поліції за його моделлю.

Депутати профільного парламентського комітету прогнозують повторні спроби легалізувати роботу податкової міліції з появою нового податкового органу не раніше осені 2017 року — січня 2018 року.

Саме не вирішилося

Законопроект про реформу податкової міліції Мінфін підготував у вересні 2016 року. Документ довго не вносився в Кабмін, а коли був внесений, то отримав негативні висновки Мін’юсту.

Крім того, його проходження застопорилося через відсутність єдиної думки про те, якою повинна бути модель нового органу і як має відбуватися перерозподіл повноважень силових і фіскальних відомств.

На засіданні уряду законопроект Мінфіну так і не був розглянутий.

“Питання підпорядкованості виявилося найбільш важливим. Нову службу можна підпорядкувати ДФС, Мін’юсту, МВС, Мінфіну. У світі працюють різні моделі, але в українських реаліях це політичне питання”, — сказав експерт РПР Ілля Несходовський.

На цьому фоні зростала напруга через технічну помилку депутатів, згідно з якою податкова міліція з початку 2017 року опинилася поза законом.

“Якби не ця “технічна помилка”, питання про реформу фінансової поліції не стало б таким гострим і терміновим. Січень пішов на те, що всі не вірили, думали, намагалися зрозуміти наслідки. Коли стало зрозуміло, що “воно саме не вирішиться”, заговорили, що потрібно терміново щось вирішувати”, — каже Несходовський.

Політичного консенсусу досягти не вдалося. Робота над документом перейшла на рівень робочої групи під кураторством прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Почали спочатку. Наприкінці січня глава уряду доручив у двотижневий термін підготувати концепцію нового органу.

У середу, 22 лютого, Данилюк презентував нову концепцію на засіданні комітету з питань податкової та митної політики.

Причина, чому потрібно створити нове відомство, не змінилася. За словами міністра, Служба фінансових розслідувань — СФР — необхідна для того, щоб ефективніше боротися з фінансово-економічними злочинами проти держави і зменшити тиск на бізнес.

Новий орган, додав він, буде запобігати, виявляти, розкривати і розслідувати податкові, фінансові та економічні злочини.

“Підхід до роботи СФР буде не силовий, а аналітичний. СФР буде демілітаризована: будуть спеціальні звання, не співзвучні з військовими, не буде уніформи. СФР буде підкорядкована Мінфіну”, — повідомив Данилюк.

На цьому схожість з раніше запропонованою моделлю закінчується. Мінфін бачить СФР як відомство компактне, але в процесі обговорення на робочій групі його чисельність вирішено збільшити до 3 500 осіб замість раніше планованих 2 500.

Передбачається створити сім територіальних управлінь, по одному на три області. Чисельність кожного — 400-300 осіб, половина з них — детективи.

Змінився і підхід Мінфіну до підбору кадрів.

Раніше планувалося, що фіскали, які до цього працювали в податковій міліції, можуть складати не більше 30% штату нового відомства.

“Ми прибрали квоту через неможливість її проконтролювати. Вирішили, що на керівні посади та на посади детективів не можуть бути призначені ті, хто до 2010 року працював у сфері протидії фінансовим злочинам проти держави”, — сказав Данилюк.

Питання підслідності виявилося найбільш дискусійним.

У розумінні Данилюка служба не повинна займатися протидією адміністративним правопорушенням, злочинами у сфері трудового законодавства і екологічними злочинами.

В її компетенції повинна бути боротьба зі злочинами проти економічної безпеки держави, порушеннями правил обігу підакцизних товарів, правилами випуску та обігу цінних паперів, злочинами проти функціонування грошової та банківської систем.

Сила в слові

Виступ на комітеті пройшов для Данилюка невдало. Міністр не знайшов спільну мову з депутатами. Вони розкритикували міністра за те, що у складі робочої групи при Гройсмані їх не було, а всі обговорення велися на рівні Кабміну.

Під час презентації реформи депутати не отримали від Данилюка ні концепції, ні основних положень доопрацьованого або нового законопроектів.

Такий підхід до подання реформи, яка передбачає рокіровку трьох основних функцій правоохоронних органів — СБУ, МВС і ДФС — викликав критику, а в деяких випадках — неприкриту агресію і образи міністра.

“Я очікувала почути конкретні причини, чому ми не повинні підтримувати ліквідацію податкової міліції. Я не розумію, чому ви не берете за основу проект №4228 (депутатський законопроект про реформу податкової міліції. — ред.) і не допрацьовуєте його. В цьому випадку ми б через кілька тижнів отримали готовий закон. У чому різниця між вашим документом і депутатським? Я не побачила чітких підходів до формування нового органу”, — зазначила Оксана Продан, БПП.

На думку Олега Кришина, “Народний фронт”, нова модель не кореспондується зі структурою органів нагляду.

“Припустімо, одне територіальне управління курує Дніпропетровськ, Запоріжжя та Полтаву. У кожному з цих міст є прокуратура, яка здійснює нагляд. Як ці органи будуть взаємодіяти?” — турбувався депутат.

Друга складність, на його думку, полягає в тому, що на 3 500 співробітників СФР “наваляться” тисячі кримінальних справ. “До підслідності нового органу планується віднести настільки широке коло злочинів, що виникають сумніви в здатності працівників ефективно запобігати їм”, — говорить Кришин.

“Я як голова комітету ніколи не піду на створення нового органу без розуміння всіх деталей. Я розраховувала, що ми побачимо функціонал нового органу та його підрозділів, всі процедури і функції, які вони виконують. Ніякої конкретики”, — заявила Южаніна.

Народний депутат від партії “Самопоміч” Тетяна Острикова також зазначила, що міністр був не готовий до засідання.

“Він говорив загальними фразами. До його слів багато питань. Наприклад, я не згодна зі скасуванням квот, вони діють для державного бюро розслідувань. Якщо не буде квот, є ризик, що в новий орган будуть набрані старі співробітники”, — зазначає депутат. Неясно також, на її думку, як буде забезпечена незалежність нового відомства від Мінфіну (якщо воно йому буде підпорядковане).

Глава ДФС Роман Насиров і його перший заступник, керівник податкової міліції Сергій Білан, були присутні на комітеті, але в основному мовчали.

В кінці обговорення Насиров резюмував: “Ми обговорюємо проект реформи без напрацьованого урядового законопроекту, без представників Генеральної прокуратури, Нацполіції, МВС і СБУ”. За його словами, у податкової міліції дев’ять статей за підслідністю, у Нацполіції і МВС — 90.

“У зв’язку з цим, виходячи лише з кількості статей, які стосуються правоохоронців та фіскалів, можу сказати: комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності має набагато більше стосунку до перерозподілу повноважень між силовими відомствами, ніж комітет з питань податкової та митної політики”, — сказав Насиров.

Велике питання — кому буде підпорядкована СФР. “Моя думка — концепт цього органу має розглядатися на базі двох комітетів. Законопроект повинні писати або Мін’юст, або ж самі комітети. Дуже важливо прописати всі етапи трансформації старого органу та появи нового”, — підсумував глава ДФС.

Що далі

Законотворча робота над реформою продовжиться. Наступна нарада робочої групи очікується в п’ятницю.

На комітеті вирішили, що до неї увійдуть депутати від кожної політичної сили, в тому числі Тетяна Острикова, “Самопоміч”, Олександр Кірш, “Народний фронт, Максим Курячий, БПП, і Валентин Нечипоренко, “Відродження”.

Данилюк стверджує, що доопрацьований законопроект з’явиться на наступному тижні. Також міністр вважає, що його потрібно виносити на розгляд РНБО.

“Я не відкидаю спроб легалізації податкової міліції. Може бути підготовлений новий законопроект про виправлення технічної помилки і знову внесений на розгляд парламенту”, — зазначила Острикова.

З приводу перспектив реформи податкової міліції вона зазначає: великий комплексний законопроект подібного роду може бути підготовлений протягом двох-трьох місяців, але потрібна згода політичних сил і силових відомств в частині перерозподілу повноважень.

“Потрібно створити юридичну особу і передбачити ресурс в бюджеті на його утримання. Це все час”, — зазначила народний депутат.

Представники фракції БПП кажуть, що документ можна прийняти до кінця сесії, щоб відомство запрацювало з січня 2018 року. Однак лише за умови, що щодо його функціоналу буде знайдений політичний консенсус.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Верховна Рада
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua