1010
Банкам підкинули проблему з капіталом
— Фондовий ринок
Національний банк знову змінив вимоги до капіталу банків. Тепер на регулятивний капітал не впливатимуть резерви і розриви довгострокової ліквідності. Це суперечливі норми: одним банкам доведеться шукати додатковий капітал, інші ж отримають стимул зайнятися довгостроковим кредитуванням.
Урізання капіталу
Постанова № 351 про визначення банками розміру кредитного ризику за активними операціями тільки набула чинності з 3 січня, як через місяць Нацбанк знову змінив підходи к капіталу. Своєю постановою № 9 він переглянув порядок розрахунку регулятивного капіталу банків. Тепер резерви під заборгованість за активними операціями I категорії якості будуть виключені зі складу додаткового капіталу банків. «Ця норма відповідає міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ) і базельським стандартам розрахунку капіталу банків, яких зараз дотримуються в НБУ», – кажуть в Незалежній асоціації банків України.
Капітал банків зменшиться. «Умови постанови впливатимуть на зниження капіталу, бо тепер банки не зможуть враховувати резерв за найбільш висококласифікованими активами для подальшого збільшення регулятивного капіталу», – говорить член правління – директор з ризиків Банку Кредит Дніпро Олег Пахомов. На його думку, значного зниження капіталу банків не повинно бути, адже резерв під активи I категорії був невеликим.
До 1 січня 2017 року кредитний ризик за кредитними операціями I категорії якості становив 2,4 млрд грн. З них 818 млн грн припадало на банки з державною участю, а 1,23 млрд грн на банки іноземних банківських груп. У десяти банків цей кредитний ризик перевищував 100 млн грн.
Начальник управління регуляторної та фінансової звітності Укрсоцбанку Олексій Романюк каже, що ЄЦБ в аналогічній ситуації надавав п’ятирічний перехідний період. «У банків був час на пошук іншого джерела капіталу замість виведеного елемента, щоб пом’якшити вплив рішення регулятора на діяльність і показники банку», – говорить пан Романюк.
У Нацбанку вважають, що виключення цих резервів не надто вплине на регулятивний капітал, тому вирішили обійтися без перехідних варіантів.
Ця норма набуває чинності за місяць. «До того ж показники капіталу розраховуються раз на декаду, попередньо НБУ ще повинен розіслати банкам інструкцію з докладними поясненнями за новими розрахунками», – розповіли в НАБУ. Загальний регулятивний капітал банківської системи на початок 2017 року становив 109,6 млрд грн.
Керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що нова норма зменшить маніпуляції з визначенням якості активу. «За стандартами МСФЗ кредити, які відносять до I категорії, взагалі не вимагають резервів, оскільки вважаються висококласними. Українські банки часто зловживали тим, що відносили до цієї категорії кредити, які де-факто були набагато гіршої якості. Робилося це заради того, щоб не виникали проблеми з резервуванням і нормативними показниками», – пояснює аналітик.
Плюс геп
На розрахунок нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу також не впливатиме розрив довгострокової ліквідності. Але ця норма, на відміну від попередньої, гратиме в плюс капіталу.
Досі наявність істотних розривів у термінах довгострокових пасивів і активів змушувала банки формувати додаткові резерви для виконання нормативу капіталу в 10%. Це було одним з факторів, який утримував банки від видачі довгострокових кредитів або їхньої реструктуризації на тривалий термін. Тепер банки, які видавали довгострокові кредити (серед них є і держбанки, і великі банки з іноземним капіталом), зможуть поліпшити свій показник капіталу, а інші установи – видавати такі кредити без шкоди для капіталізації.
Але банкіри не очікують, що ця норма здатна спонукати банки збільшити довгострокове кредитування. На думку Олексія Романюка, для нарощування кредитування банками набагато важливішими є питання наявності достатнього обсягу довгострокових пасивів (капіталу та/або фондування), апетиту до ризику (бажання кредитувати зараз) і платоспроможних клієнтів. «Банки, яким доводилося знижувати капітал через зазначену норму, також страждали від неоптимальної строкової структури активів і пасивів, тобто від значних гепів в довгострокових періодах і, найімовірніше, від низької дюрації зобов’язань», – вважає Олег Пахомов. Усі ці моменти не дозволяють банкам активізувати кредитування.
В цілому банкіри говорять про те, що обидві ключові норми документа повинні збалансувати один одного, і банкам не потрібна додаткова капіталізація. «Саме для нашого банку плюси й мінуси постанови № 9 приблизно врівноважують один одного», – говорить Олексій Романюк. Більш за всіх від нововведень програють банки, у яких були значні резерви під активи I категорії якості та невеликі розриви довгострокової ліквідності, тобто ті, хто не вів ризикової діяльності та не видавав довгі кредити.
Слєсарук Світлана
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
