Між МВФ і ковадлом: де фонд поступився Україні


Між МВФ і ковадлом: де фонд поступився Україні

Узгодження меморандуму з МВФ — на фінальній стадії. На які поступки готовий піти фонд і чому при виконанні програми кредитора буде складно уникнути політичної турбулентності.

“Проект меморандуму з МВФ майже узгоджено. Залишається допрацювати лише технічні моменти”, — заявив днями міністр фінансів Олександр Данилюк. Глава НБУ Валерія Гонтарєва зазначила, що транш у розмірі 1 млрд дол очікується в кінці лютого або на початку березня.

МВФ констатує, що задоволений ходом переговорів. Тільки от у графіку засідань ради директорів фонду українського питання поки немає.

Ситуація нагадує 2016 рік. Тоді узгодження документа залежало від строго приховуваних “технічних моментів”, які згодом виявилися націоналізацією Приватбанку. Цього разу запити не менші: пенсійна реформа, земельний мораторій, перегляд спрощеної системи оподаткування.

Журналісти з’ясовували, чи вдалося уряду переконати МВФ пом’якшити рекомендації щодо найбільш резонансних питань.

Що змінилося

Раніше ЗМІ вже публікували один з перших проектів меморандуму з суворими вимогами кредиторів. У документі йшлося про підвищення пенсійного віку, скорочення кількості держслужбовців і бюджетників, скасування “спрощенки” і закон про земельний ринок вже в березні.

За інформацією джерел, за час узгодження було три робочі редакції документа. Під час переговорів з МВФ українській стороні вдалося частково пом’якшити найбільш жорсткі вимоги і перенести терміни деяких реформ.

По-перше, переписаний розділ, присвячений пенсійній реформі. МВФ наполягав на досить конкретних її параметрах: підвищення пенсійного віку до 63 років, робочого стажу — до 25 років. Тепер цей розділ менш різкий, менш конкретний і залишає більше можливостей для маневрів.

За оновленою версією, до кінця квітня Україна зобов’язується прийняти закон про комплексну пенсійну реформу, яка набере чинності з січня 2018 року.

Вона передбачає новий набір варіантів виходу на пенсію з більш широким діапазоном пенсійного віку. Громадяни матимуть великий вибір інструментів, щоб визначитися з моментом виходу на пенсію. Ці інструменти прив’яжуть до загального трудового стажу та пенсійних виплат.

У документі йдеться, що це стимулюватиме людей виходити на пенсію пізніше. У довгостроковій перспективі економія витрат становитиме не менше 3% ВВП, в тому числі за рахунок збільшення ефективного трудового стажу.

За винятком окремих видів професій, українці отримуватимуть пенсії, які будуть співвідноситися зі сплаченими ними сумами ЄСВ.

Для професій-винятків планується ввести додаткові ставки ЄСВ, які будуть накопичуватися як на персоніфікованих рахунках, так і використовуватимуться як проміжне фінансування. Розширення бази ЄСВ — також у списку зобов’язань уряду перед кредитором.

По-друге, норми споживання газу (враховуються для розрахунку субсидій) планується знизити з нинішніх 5,5 куб. м на кв. м до 5 куб. м. Це менш різке зниження — МВФ наполягав на скороченні до 4,5 м. куб

По-третє, до кінця червня 2017 року Україна зобов’язується створити єдину базу даних митної вартості в ДФС під наглядом Міністерства фінансів. Також має бути створений потенціал для забезпечення регулярного оновлення та аналізу цін на міжнародних ринках”.

“Крім вас нашою думкою про створення такої бази даних у нас не цікавився ніхто. У меморандумі Мінфін зобов’язується створити таку базу. Якщо він цього хоче — хай робить. Порядок або механізм створення мені поки неясний”, — прокоментував цей пункт глава ДФС Роман Насиров.

Зараз це відомство публікує середню розрахункову вартість товарів при імпорті. За словами Насирова, важливо, як буде адмініструватися ця база.

“Ми не проти, але ми вважаємо, що неправильно публічно показувати декларантам все оформлення”, — говорить він. За його словами, у імпортерів завжди було бажання побачити, яке оформлення в базі найдешевше.

“Імпортери часто кажуть, що дізналися про завезення схожого товару за певною вартістю. Їм цікаво завезти за такою ж, але хтось завозив маленьку партію, а хтось більшу, хтось укладав контракт на три роки вперед за фіксованою ціною, а хтось купив на споті”, — нарікає глава ДФС.

Цей пункт меморандуму ризикує стати ще однією лінією конфлікту між Мінфіном і ДФС. У 2016 році міністр фінансів наполягав на передачі функцій з адміністрування баз даних від ДФС до Мінфіну.

Депутати це не підтримали і тепер у Податковому кодексі та меморандумі з МВФ прописано ще одне зобов’язання Мінфіну: провести до кінця червня 2017 року аудит баз даних. Поки він не почався.

“Ми відпрацьовуємо технічне завдання. Думаємо, кого залучити. Вважаю, що крім зовнішніх компаній потрібно залучати і органи влади, які працюють в цій сфері”, — заявив ЕП Данилюк.

За словами Насирова, його відомство до аудиту готове.

“Аудит баз даних проводився кілька разів: Рахунковою палатою, СБУ, працівниками нашої служби. Також його проводили експерти казначейства США та фахівці технічних місій МВФ. Ми з нетерпінням чекаємо додаткового аудиту від Мінфіну”, — заявляв раніше Насиров.

По-четверте, замість скасування спрощеного режиму оподаткування планується посилити щодо нього вимоги”.

Як зазначають співрозмовники ЕП у Мінфіні, мова йде про те, щоб закрити недобросовісним компаніям можливості ухилятися від сплати податків.

“Скасування спрощеної системи не буде”, — запевняє Данилюк.

Трансформація спрощеної системи оподаткування — це вимога і поточного меморандуму з МВФ, однак влада не наважувалася його виконувати.

Нові старі маяки

За останній місяць список “маяків” МВФ розширився з семи до дев’яти.

З’явилися два нові: про реформу податкової міліції та перегляд параметрів комунальних субсидій. Зараз список виглядає так.

Цілий розділ в меморандумі присвячений Приватбанку. Частину вимог, наприклад, призначення наглядової ради та правління, вже виконано. Пункт про аудит балансу банку і створення спецпідрозділу для управління корпоративним портфелем позик пов’язаним особам виконується.

“Довгий час аудитором Приватбанку була одна з компаній великої четвірки — PWC, але ми отримали дискваліфікацію цієї компанії від НБУ. На конкурсі ми вибрали нового аудитора — компанію EY. Зараз вони працюють у банку”, — сказав голова правління Приватбанку Олександр Шлапак.

За його словами, компанія завершила розробку технічного завдання і приступила до аудиту. “Згідно з попередніми домовленостями, до кінця березня ми повинні отримати від них інформацію про капітал, а аудит за 2016 рік буде готовий до кінця квітня”, — зазначив Шлапак.

Спецпідрозділ по роботі з портфелем позик, виданих пов’язаним особам, створено, запевнив банкір. Завдання підрозділу — протягом двох місяців інвентаризувати портфель і з’ясувати перспективу кожної позики.

До найбільш спірних “маяків” належать земельна реформа, реформа податкової міліції та монетизація субсидій на рівні комунальних підприємств.

Останній пункт передбачає, що кошти на субсидії будуть перераховуватися не споживачам, які, в свою чергу, зобов’язані їх витратити на енергоефективність та оплату послуг ЖКГ, а підприємствам.

Такий підхід, зазначає співрозмовник ЕП в Кабміні, не розв’яже проблему, “бюджет платить за нормативами, які перевищують обсяги реального споживання”, але перерозподілить фінанси на ці цілі по ланцюжку контрагентів.

В цілому ж більшість “маяків” передбачає політичну турбулентність і міжвідомчі розбіжності. У кулуарах уряду кажуть: може повторитися ситуація 2016 року, коли з 11 встановлених на вересень-грудень завдань Київ виконав лише три — найважливіші.

Резерви, сигнали інвесторам і Трамп

Транші МВФ завжди виконували дві основні функції: служили позитивним сигналом для інвесторів і були запорукою збереження співпраці з великими зовнішніми кредиторами: Світовим банком та ЄС.

“Майже кожен візит міжнародних фінансистів в Україну для вивчення ситуації починається з питання, що відбувається з програмою МВФ”, — говорить старший радник “Альфа-банку (Україна)” Роман Шпек.

За його словами, без прогресу за програмою МВФ не можна очікувати, що Україні підвищать суверенний кредитний рейтинг або в країну хлине капітал.

Завдяки реструктуризації боргів у 2015 році Україна отримала кілька років відстрочки розплати за комерційним боргами, і ця відстрочка закінчується.

“Борги потрібно, принаймні, частково рефінансувати, їх не можна гасити виключно за рахунок золотовалютних резервів. Національний банк намагається поповнювати резерви за рахунок викупу валюти з ринку, але цього недостатньо для підготовки до зростання боргових платежів”, — зазначає Шпек.

Вже в серпні 2017 року, каже він, Україні потрібно починати повернення боргів за стабілізаційними кредитами МВФ, залученими у 2014 році. Якщо в 2017 році фонду потрібно повернути 0,85 млрд дол, то в 2018 році — вже 2 млрд дол.

Високий рівень резервів — заспокійливий сигнал для інвесторів. Зараз резерви становлять 15,44 млрд дол, що, за оцінкою НБУ, покриває 3,6 місяця історичного імпорту та 3,4 місяця очікуваного майбутнього імпорту.

Генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала у розмові з ЕП зазначив, що коли ЗВР падають нижче рівня, що покриває три місяці імпорту, інвестори починають нервувати і згортають інвестиції. Для України критичний показник ЗВР — 13,6 млрд дол.

“Запас у нас невеликий, бажано його підняти до 20 млрд дол. Подушка кредитів від МВФ додасть впевненості інвесторам вкладати гроші в формі акціонерного капіталу в створення виробничих потужностей”, — упевнений він.

Питання збереження стабільних відносин із зовнішніми кредиторами для України особливо важливе. Від того, наскільки гладкою буде співпраця з МВФ, залежать переговори про надання Україні 1 млрд дол гарантій США, два кредити DPL від Світового банку і частина макрофінансової допомоги від ЄС.

“Нас чекають переговори щодо цих кредитів. До МВФ будуть прив’язані третій мільярд держгарантій від США і ще від 500 млн дол до 1 млрд дол нового DPL від Світового банку”, — говорить джерело в Міністерстві фінансів.

Відносини України із зовнішніми кредиторами останнім часом отримали особливе політичне забарвлення. Після президентських виборів і періоду неясності з позицією Дональда Трампа щодо українського питання немає впевненості в тому, що країні вдасться отримати фінансову підтримку США.

Проте після заяви Дональда Трампа про те, що він чекає від Росії сприяння в деескалації ситуації в Україні і повернення Криму, оптимізму з приводу майбутньої фінансової співпраці з МФО у української сторони стало більше.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua