Правило відкритих дверей: провайдери отримали доступ до будинків і готові підвищувати тарифи


Правило відкритих дверей: провайдери отримали доступ до будинків і готові підвищувати тарифи

Минулого тижня парламент ухвалив у другому читанні один з найбільш довгоочікуваних законопроектів в галузі телекомунікацій – законопроект №4159 про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж. Документ зобов’язує власників будинків і інфраструктурних об’єктів на рівних умовах пускати туди провайдерів для прокладання ліній зв’язку. Зараз власники таких об’єктів часто виставляють провайдерам різну вартість доступу до будинків або домовляються з одним провайдером і не пускають в будинок інших, позбавляючи мешканців альтернативи. Виправити цю ситуацію, за ідеєю, і повинні норми прийнятого законопроекту. Втім, методики розрахунку тарифів за доступ до будинків поки немає. Тому провайдери побоюються, що плата зросте, а значить, доведеться підвищувати тарифи для абонентів.

Хаос і монополія

Офіційно в Україні, за даними реєстру Нацкомісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації, працює 6 тисяч операторів і провайдерів телекомунікацій. Більшість з них – невеликі компанії, у яких може бути дві-три тисячі, сотень або зовсім кілька абонентів. Великих гравців, які обслуговують понад сотні тисяч абонентів, небагато – близько десятка. Щоб протягнути свої мережі в будинку і квартири українців, всім провайдерам доводиться домовлятися з домовласниками – це районні комунальні підприємства, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). За даними Мінрегіонрозвитку, в Україні налічується близько 240 тис. багатоквартирних будинків.

До 2017 року інтернет-провайдери покрили своїми мережами більше половини країни, але потенціал для розвитку залишився. У містах-мільйонниках покриття фіксованого інтернету досягло 90%, в менших містах, де сотні тисяч абонентів, – 60-70%. Що стосується невеликих міст і сіл, то фіксовані інтернет-мережі є приблизно на 50% цих території.

За оцінками компанії “Датагруп”, в середньому в великих містах і обласних центрах працює по 4-5 провайдерів на будинок, в райцентрах і малих містах – по 2-3 провайдера на будинок. У містах-мільйонниках іноді в одному будинку може бути представлено до 7 компаній, включаючи невеликі локальні мережі та “сірих” провайдерів. Причому для різних компаній умови доступу можуть бути різними. Якщо провайдер афілійований з місцевою владою, то доступ йому може надаватися практично безкоштовно. Відповідно, такий провайдер встановлює найнижчі тарифи для абонентів і іншим гравцям стає важко з ним конкурувати.

Зустрічається й інша ситуація, коли будинок “монополізували” один або два гравці, і домовласники категорично відмовляються пускати туди кого-небудь ще. Голова правління Інтернет асоціації України, яка об’єднує понад 140 учасників ринку, Олександр Федієнко розповідає, що найчастіше такі дискримінаційні умови виставляють ОСББ. “Дійсно, є факти монопольного становища. Я знаю випадок, коли ОСББ вимагав від провайдера 2 млн гривень за вхід в будинок. Тобто, формально йому не відмовили, закон не порушили, але виставили такий рахунок, який не дає можливості провести мережу в цей будинок”, – розповідає Федієнко. І навіть ті провайдери, яким вдалося домовитися з ОСББ, в рази переплачують за доступ в будинку. “ОСББ на свій розсуд завищують в кілька разів вартість доступу в будинку, в порівнянні з ринковими розцінками. З прийняттям закону у нас буде право обґрунтовано аргументувати тарифи, посилаючись на затверджені методики”, – розповідає директор департаменту регуляторної політики “Датагруп” Анна Некраха.

Скільки коштує абонент

Районні комунальні підприємства стягують з провайдерів плату поквартирно, а ОСББ – відразу за весь будинок. Наприклад, в Києві комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” (КЖСЕ) в середньому бере з кожного провайдера по 0,79 гривень за квартиру на місяць. У Харкові провайдери платять комунальникам по 80 копійок за квартиру на місяць, а в Одесі – по 60 копійок.

Як розповідає Федієнко, вартість доступу до житлового фонду ОСББ для провайдерів може становити і 300 гривень, і 5 тисяч гривень на місяць за будинок. За оцінками депутата Верховної Ради і одного з авторів законопроекту №4159 Романа Семенухи, в перерахунку на кожну квартиру середня ставка ОСББ становить 2 гривні на місяць.

Якщо президент підпише ухвалений парламентом законопроект, то тарифи домовласників в різних містах і будинках як і раніше зможуть відрізнятися. Але в одному і тому ж будинку різним провайдерам вони повинні будуть виставляти однакові рахунки і забезпечувати рівний доступ.

Що стосується розміру тарифів, то в тексті законопроекту прописана верхня тарифна межа, тобто максимально можлива плата за доступ. Для будинків, в яких менше 100 квартир, така межа складе 2% від розміру мінімальної заробітної плати, тобто 64 гривні на місяць за весь будинок (за нинішньої мінімалки в 3200 гривень). У будинках, де кількість квартир варіюється від 101 до 160, така тарифна межа складе 3% від мінімальної заробітної плати, тобто 96 гривень на місяць. За доступ до будинків, в яких розташовано понад 161 квартири, провайдерам доведеться платити 5% від мінімальної заробітної плати або 160 гривень на місяць.

Роман Семенуха розповідає, що навколо тарифів на доступ було багато дискусій. У редакції законопроекту, підготовленый до першого читання, щомісячна вартість доступу до однієї квартири становила 0,015% мінімальної заробітної плати (при нинішній мінімальній зарплаті це 48 копійок). Така ціна влаштовувала провайдерів, але не влаштовувала домовласників. “Провайдери справедливо хочуть дерегуляцію галузі і платити якомога менше. Цей закон покликаний збалансувати інтереси держави, провайдерів, власників об’єктів інфраструктури і інтереси кінцевих користувачів – абонентів”, – розповідає Семенуха.

Тому як компроміс вирішили відмовитися від фіксованої ставки і встановити верхню тарифну межу. За словами Семенухи, особисто він був проти позначення верхньої межі і хотів встановити тільки нижній поріг. “У домовласників теж повинна бути можливість отримувати гроші за експлуатацію інфраструктури”, – пояснює він.

Причина підняти тарифи

Як вважає Федієнко, домовласники можуть спробувати вичавити з встановлених законопроектом тарифів максимум і піти за принципом єдиної максимальної ставки по всій країні. В такому випадку великий провайдер, який працює, наприклад, в будинку на 250 квартир, буде платити по 64 копійки за кожну квартиру. Провайдер, у якого всього 160 квартир, за кожну квартиру заплатить по 1 гривні. Провайдер, що працює в будинку на 20 квартир, за кожну з них заплатить понад 3 гривні. При цьому далеко не у всіх квартирах, за які доведеться заплатити провайдеру, є його абоненти. “Маючи одного клієнта в будинку, нерентабельно платити за доступ в усі 120 квартир, це сильно впливає на собівартість послуги. На жаль, новий закон не вирішив цю проблему”, – розповідає директор з корпоративних відносин компанії “Укртелеком” Михайло Шуранов.

Представники “Волі” висловлюються з цього приводу ще більш жорстко. “Однією з цілей прийняття закону було мінімізувати підстави для збільшення вартості телекомуслуг. Ми вважаємо, що в даній редакції ця мета не досягнута”, – повідомив директор із зовнішніх зв’язків “Волі” Костянтин Грицак. Якщо рентабельність бізнесу знизиться через зростання витрат, то підвищувати ціни готові і в “Датагруп”. “Ми комерційне підприємство, і не можемо працювати собі в збиток”, – расссказивает Анна Некраха.

В ухваленій редакції законопроекту “Воля” бачить ризики для бізнесу, оскільки немає прозорої методики визначення плати за розміщення телекоммереж. “Відповідно вартість доступу до будинків може істотно зрости. Крім цього, для нас важливо дотримання цього закону всіма гравцями ринку ─ і дрібними, і великими провайдерами, що гарантує єдині умови”, – додає директор з регіонального розвитку “Волі” Михайло Дмитриченко.

Відповідно до законопроекту про доступ до інфраструктури, методика розрахунку тарифів на доступ повинна бути розроблена Кабінетом міністрів після того, як президент підпише закон. Провайдери очікують, що це відбудеться вже навесні, а до літа закон вступить в силу. Як розповідає Федієнко, зараз тарифи для провайдерів формуються без будь-якої методики. “Особливо ОСББ чомусь вважають, що телекомунікаційні компанії – це найбагатша категорія. Рада мешканців збирається і думає: скільки грошей не вистачає на лампочки або вікна в під’їзді. І цю суму виставляють провайдерам”, – розповідає Федієнко. “З прийняттям закону у нас буде право обґрунтовано аргументувати тарифи, посилаючись на затверджені методики”, – додає Анна Некраха з “Датагруп”.

Семенуха впевнений, що з прийняттям закону вартість доступу в будинки ОСББ для провайдерів може істотно знизитися. Що стосується будинків, що перебувають у комунальній власності громади, то, за його словами, ціна підвищиться для тих, хто зараз демпінгує. “Зараз перша десятка провайдерів (за винятком одного-двох) платить в середньому по Україні не менше, ніж пропонується в законопроекті. Для них тарифи залишаться приблизно на тому ж рівні. Зростуть однозначно для тих, хто зараз завдяки зв’язкам з місцевою владою платить копійки або не платить взагалі. Тепер умови для всіх стануть однаковими, і таким провайдерам стане важче демпінгувати”, – вважає депутат.

Вікторія Власенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua