1137
І фонд з нами: чого МВФ хоче від України
— Казна та Політика
Уряд перебуває в постійному очікуванні фінансової допомоги від МВФ. Отримання четвертого траншу переноситься і, як з’ясувало РБК-Україна, через те, що Міжнародний валютний фонд і Україна не можуть узгодити низку умов.
За інформацією видання, крім пенсійної та земельної реформ, на проведенні яких регулярно наполягає МВФ, неузгодженими залишаються ще кілька важливих моментів – від перегляду спрощеної системи оподаткування та критеріїв для отримання субсидій по сплаті ЖКГ до вимог до націоналізованого Приватбанку. В уряді відкрито про боротьбу з МВФ не говорять, стверджуючи, що мова йде про “технічні правки”. Чого від нас вимагає фонд і на що ми ніяк не погоджуємося?
Головне не перемога, а участь
Після того, як Україна у вересні 2016-го, через рік очікування, отримала третій транш в 1 млрд доларів, в уряді відразу ж заговорили про швидке отримання четвертого. Ще 1 млрд доларів Кабмін розраховував отримати до кінця 2016 року. Коли цього не сталося, міністр фінансів Олександр Данилюк пояснив затримку з фінансуванням МВФ проблемами Приватбанку, який, як відомо, був націоналізований. І після вирішення ситуації з банком міністр продовжував називати нові терміни отримання грошей: кінець січня, початок лютого. Минулого понеділка – 6 лютого – Данилюк на прес-конференції заявив, що очікує узгодження Меморандуму до кінця тижня. Не відставав від нього в обіцянках і президент Петро Порошенко. Після своєї зустрічі в Давосі з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард в середині січня, він був упевнений, що «через кілька тижнів відбудеться засідання ради директорів, і ми повинні отримати транш».
“Важливо, що ми в програмі МВФ. Зараз немає таких системних проблем, як були з “Приватом”, залишилися суто технічні моменти”, – заявив на своїй прес-конференції Олександр Данилюк. Про які технічні моменти йдеться, він відмовляється говорити. Тим часом його підлеглі в Мінфіні запевняють, що справа буквально за розстановкою ком у тексті Меморандуму і його вичитуванням юристами.
Водночас на своїй прес-конференції у Вашингтоні речник МВФ Джеррі Райс в кінці минулого тижня заявив, що є ще декілька питань, які необхідно вирішити в рамках остаточного доопрацювання меморандуму, та погодити, до наступної виплати, терміни проведення деяких реформ. “Припускаю, що ці питання можуть бути вирішені, ми очікуємо, що питання виділення траншу буде на нашому порядку денному в найближчі тижні”, – сказав Райс.
За інформацією РБК-Україна, мова йде про цілу низку досі не узгоджених вимог.
Як і раніше, МВФ наполягає на проведенні пенсійної та земельної реформ. Це болючі теми для України. Ухвалити закон про обіг сільгоспземель відмовляється більша частина парламенту. В кінці року було вкотре продовжено мораторій на продаж земель. Проте минулого тижня народний депутат від БПП Олексій Мушак зібрав необхідну кількість депутатських підписів для подання до Конституційного суду про визнання введених обмежень на купівлю-продаж землі неконституційними. Водночас, зі списку неузгоджених питань, з яким вдалося ознайомитися РБК-Украина, випливає, що уряд готовий закріпити в Меморандумі лише своє зобов’язання до 1 квітня розробити, внести і забезпечити прийняття законопроекту про обіг земель сільгосппризначення. Скасування мораторію – ще під питанням.
З пенсійною реформою все складніше. У підсумковому варіанті Меморандуму конкретики в цьому питанні не буде, зазначив високопоставлений співрозмовник РБК-Україна в уряді. Це означає, що про підвищення пенсійного віку мова також не йде. Про це неодноразово заявляли і віце-прем’єр Павло Розенко, і міністр соцполітики Андрій Рева, і міністр фінансів Олександр Данилюк. «Наших пропозицій поки немає, Рева щось пише, але поки нічого толком не виходить», – говорить джерело в уряді.
«Влада домовилася про необхідність комплексної пенсійної реформи для забезпечення стійкості пенсійної системи. Це включає в себе розгляд усіх варіантів, щоб перейти до більш сучасної та справедливої системи з більш чіткими правилами, які б забезпечили стимули для зайнятості та пізнішого виходу на пенсію», – заявив Джері Райс.
Міністр Рева про таку заяву представника МВФ не чув, тому що Райс має на увазі, він не знає. У розмові з РБК-Україна він зазначив, що уряд має забезпечити зниження дефіциту Пенсійного фонду. У 2017 році він закладений на рівні 142 млрд грн. «А яким чином це робити і потрібно прописати в пенсійній системі. Потрібно забезпечити сплату ЄСВ максимально великою кількістю наших громадян. Сьогодні з 26 млн працездатного населення платить лише 10,5 млн. Які ще можуть бути питання? У нас сьогодні люди працюють і отримують зарплату, але не сплачують ЄСВ, тому що у них зарплата в “тіні”. Ось у чому проблема», – пояснив Андрій Рева.
Глава Мінсоцполітики неодноразово публічно говорив про те, що в принципі він не проти підвищення пенсійного віку. Але економічної доцільності в цьому зараз немає. Тим більше, що в Україні зараз і так йде підвищення віку, запущене ще пенсійною реформою авторства Сергія Тігіпка, який передбачає підвищення віку виходу на пенсію для жінок – з 2020 року вони будуть йти з 60 років, – ред.).
Не виключено, що новий варіант пенсійної реформи передбачатиме підвищення страхового стажу. «Ми розширюємо базу і робимо для всіх єдиний підхід: стаж, заробіток. Крапка. Не заробив, працюєш далі. 30-35 років стажу – ред.), думаю, достатньо, – заявляв Рева журналістам. – Тут дві складові. Стаж до 2000 року, хочемо чи ні, але треба рахувати по трудовій книжці. Але є стаж, який вважаємо персоніфікованим, з 2000 року. Там все чітко. Так от, ми хочемо, щоб частка стажу з 2000 року постійно збільшувалася поки не буде, наприклад, 35 років для всіх».
Водночас Павло Розенко неодноразово висловлювався за прийняття урядового законопроекту №4608, що передбачає запровадження другого рівня пенсійної системи – накопичувального та повне скасування спецпенсій. Документ був зареєстрований ще в травні минулого року, проте в лютому 2017 року профільний парламентський комітет запропонував відхилити цей документ.
Скасовуючи розстрочку і монетизуючи субсидії
Також неузгодженим поки залишається частина енергетичних вимог. Зокрема, МВФ наполягає на скасуванні норми, про яку широко заявляв прем’єр-міністр Володимир Гройсман наприкінці минулого року, а саме – можливості сплачувати “комуналку” в розстрочку.
Уряд дозволив українцям, які не отримують субсидії, платити в розстрочку за послуги ЖКГ у жовтні 2016 року. Тепер, написавши заяву постачальнику комунальних послуг, споживачі отримали право сплачувати протягом опалювального сезону 50% від суми рахунку. Іншу половину вони повинні вносити рівними частинами з квітня по вересень. Тоді голова Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах комунальних послуг, Дмитро Вовк заявляв, що механізм розстрочки дозволить знизити фінансове навантаження при оплаті населенням, в першу чергу, послуг за централізоване опалення”.
Але введення розстрочки може негативно позначитися на фінансових показниках підприємств комунальної енергетики, яким необхідно розраховуватися за природний газ з НАК “Нафтогаз України” за фактом споживання газу в опалювальний період. Тобто, завершивши опалювальний сезон теплокомуненерго повинні повністю заплатити НАК “Нафтогаз України” за використаний газ. Враховуючи, що інших джерел доходу, крім платежів споживачів, підприємства теплоенергетики не мають, то оплата в розстрочку може призвести до ще більшого зростання їхньої заборгованості перед газовим монополістом. Зараз вона становить близько 28 млрд гривень. Крім того, може постраждати і фінансовий стан самого НАКу, якщо він відпускатиме газ у борг.
Тому в листопаді Мінфін затвердив фінансовий план “Нафтогазу України”, в якому передбачив компенсацію для компанії. “Було прийнято рішення про розстрочення платежів за комунальні послуги. Це рішення мало певну вартість… Знайшли фінансовий механізм, який дозволяє “Нафтогазу” нормально працювати в таких умовах”, – заявив тоді міністр Данилюк. Коли механізм розстрочки був схвалений, НАК отримав компенсацію у вигляді реструктуризації свого боргу за облігаціями “Ощадбанку” на суму 4,8 млрд грн. Термін погашення боргу було продовжено до 2018 року.
«Якщо розстрочку буде скасовано, я вважаю, потрібно тоді скасовувати для НАКу механізм реструктуризації”, – заявив Дмитро Вовк. Якщо пропозицію МВФ буде прийнято, і механізм розстрочки скасують, то споживачам, які не мають права на субсидію, доведеться знову щомісяця вносити повну вартість наданих їм послуг. “Станом на грудень, за розстроченням звернулося близько 50 тисяч осіб”, – розповів глава НКРЕКП.
Пропонує МВФ і з 1 січня знизити норми споживання населенням природного газу. Мова йде про норми, які враховуються при нарахуванні субсидій. Тобто, якщо рівень споживання енергоресурсів громадянами потрапляє в заданий нормою “коридор”, з урахуванням рівня доходів абонента, йому надається субсидія. Але МВФ наполягає на зниженні не всіх, а лише норми для тих споживачів, які використовують газ для індивідуального опалення. Нагадаємо, зараз в країні такі норми споживання діють для споживачів, які використовують газ лише для приготування їжі без лічильника – 4,4 куб/кв. м, при наявності і відсутності гарячого водопостачання – 7,1 куб/кв. м, при наявності газової колонки та водонагрівача – 14 куб/кв. м. За послуги, спожиті вище цих нормативів, субсидія не буде призначена, і все, що понад норму, треба сплатити самостійно.
Кабмін дійсно знизив норми споживання природного газу для однієї категорії громадян – тим, хто використовує газ для індивідуального опалення. Так, з 1 травня вона складе 5,5 кубометрів на квадратний метр, а 5 кубометрів. Але МВФ наполягав на більш істотному зниженні – до 4,5 кубометрів на квадратний метр. “Така позиція МВФ некоректна, і на нашу думку, це необґрунтовано”, – вважають у Кабміні.
Зрозуміло, в результаті скорочення норм споживання фінансове навантаження на бюджет істотно зменшиться. Але, разом з тим, зменшиться і кількість тих, хто може претендувати на отримання субсидій. З одного боку, це має стимулювати українців до економії енергоресурсів, щоб вони “потрапляли в норму” і не втратили субсидії. З іншого боку, тим, хто перевищив норму, буде складно сплатити за рахунками.
Те, що українці зацікавлені в отриманні субсидій, свідчить зростання кількості домогосподарств, які звернулися до держави за виплатами. За даними Держстату, в 2016 році за субсидією звернулося майже на 26% більше споживачів, ніж у 2015 році – 7,5 млн. домогосподарств. При цьому, до грудня субсидії на оплату послуг ЖКГ отримувало майже 44% всіх домогосподарств країни. Середній розмір субсидії зріс на 25% – до 1,36 тис. гривень. Співрозмовник РБК-Україна в уряді зазначає, що зниження нормативу – штучне зниження кількості субсидіантів і без реальних і доступних програм з енергозбереження це просто вдарить по гаманцях людей.
Має Фонд ще одне зауваження, виконання якого неминуче позначиться на гаманцях українців. МВФ пропонує до 1 квітня підвищити вартість газу українського видобутку до рівня імпортного. Нагадаємо, до рівня імпортного паритету Кабмін підвищив вартість газу для населення в кінці квітня 2016 року. Тепер з урахуванням цін на газ на європейському ринку, транспортування, граничний розмір роздрібної вартості газу і ПДВ для побутових споживачів становить 6879 гривень за тис. кубометрів. Це єдина ціна, яка закладається при розрахунку тарифів на газ і тепло. При цьому, ціна на газ українського видобутку – 4849 гривень за тис. кубометрів.
“Ціна на український газ не може бути нижче ринкових європейських цін, у нас дуже дорога вартість видобутку, тому “Укргазвидобування” повинна відпускати газ за ринковою ціною. А це – паритет імпорту. Всім вигідно, щоб ціна на газ була єдиною – це створить умови конкуренції на ринку”, – заявляв раніше глава “Укргазвидобування” Олег Прохоренко.
Прийняття такого рішення автоматично призведе до перегляду тарифів для побутових споживачів на комунальні послуги в бік збільшення. За прогнозами експертів, зростання може скласти від 30 до 50%.
Щоб субсидії перетворилися на інструмент, що стимулює споживачів до економії енергоресурсів, уряд має намір монетизувати їх. Як відомо, зараз споживачі не отримують субсидію “на руки” – ці гроші спрямовуються енергетикам. Між тим спершу передбачалося, що при введенні монетизації для споживачів будуть відкриті спецрахунки, на які з держбюджету будуть нараховуватися субсидії. Українці зможуть за рахунок економії енергоресурсів “не вибирати” всю суму виплат повністю і використовувати зекономлені кошти на енергозбереження та утеплення свого житла. “Коли говорять про те, що система субсидії не спонукає людей до економії ресурсу, в основному це правда. Ми хочемо застосувати механізм, коли людина, яка отримує субсидії, прикручуючи газ, може зробити економію на своїй субсидії. І в кінці опалювального сезону у неї на рахунку накопичиться певна сума економії, яку ми можемо монетизувати – і люди отримають реальні кошти і зможуть направити їх на енергозбереження свого будинку”, – заявляв віце-прем’єр Павло Розенко влітку минулого року в одному зі своїх інтерв’ю.
Однак такий механізм не підтримує МВФ, проти нього категорично проти і міністр Рева. Фонд пропонує ввести монетизацію житлових субсидій до рівня комунальних підприємств. “Це забезпечить конкуренцію приватних газотрейдерів з НАК “Нафтогаз” – йдеться в документі з зазначенням неузгоджених питань. Це скасує неефективний механізм взаємозаліків між теплоенергетичними підприємствами і “Нафтогаз України”, тобто так звану клірингову схему.
Гравці ринку кажуть, що ця схема пов’язана з бюрократичними затримками, а також залишає поле для маніпуляцій. “Наприклад, “Нафтогаз” нам може не підписувати протоколи за поточними розрахунками, поки ми не погасимо попередні борги. Цей взаємозалік – один з механізмів тиску на нас”, – розповів виданню на умовах анонімності директор одного з великих теплокомуненерго.
При цьому, в самому “Нафтогаз України” існуючу схему не схвалюють, як і пропозицію монетизувати субсидії до рівня комунальних підприємств. На думку співрозмовника РБК-Україна в НАКу, це “не вибудує систему правильних взаємовідносин між споживачем і постачальником”, “не стимулюватиме споживача до економії”, а гроші, спрямовані на рахунки комунальників, “буде складно проконтролювати”. Але в Кабміні з пропозиціями МВФ монетизувати субсидії погодилися. “Погоджено, – йдеться в документі. – Негайно винести розгляд цих положень на засідання РНБО”.
Капітальний ремонт
Окремий блок не узгоджених між Україною і МВФ питань стосується податкової та банківської сфер.
«Про ліквідацію «спрощенки» не йдеться. Це чиста провокація, не треба на неї піддаватися. Не передбачено цього», – раніше категорично заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. За інформацією РБК-Україна, у проекті Меморандуму, правда, про це не йдеться, але МВФ продовжує наполягати на її реформуванні.
Наталія Непряхіна, Марія Цатурян
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
