Як захищатимуть Київ від потворної забудови — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як захищатимуть Київ від потворної забудови

Нерухомість
639
Столична громадськість все активніше протестує проти забудови, що спотворює Київ. Але чинний закон про охорону культурної спадщини не дозволяє притягнути до відповідальності винних у будівництві висоток в історичному центрі або в зелених зонах. Як повідомила заступник міністра культури України Тамара Мазур, санкційні механізми прописувалися давно і не дозволяють притягнути до відповідальності конкретну особу за порушення законодавства.
“Зараз ми ведемо роботу з народним депутатом Іриною Подоляк за зміни до закону, щоб посилити як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Ми хочемо створити законодавчі механізми для фіксації порушення, щоб були підстави для притягнення до відповідальності”, — розповіла Тамара Мазур.
За її словами, зараз механізм проведення перевірок та видачі приписів є, а можливості його реалізувати немає. У міністерстві ж хочуть не просто констатувати порушення, а і притягувати до відповідальності винних.
Інвентаризація будівництв
Як зазначає експерт консалтингової компанії SV Development Сергій Костецький, в попередні роки було видано чимало дозволів на будівництво з порушеннями чинних норм.
Це підтверджують і у профільному міністерстві. На вимогу ЮНЕСКО, українська сторона готує список “містобудівних перетворень”, узгоджених в період 2011-2016 років, в тому числі в буферних зонах Софії Київської та Лаври (з лютого 2014 року по лютий 2016 рр.). В базі даних відомства є записи про видані погодження, а самих документів немає в архіві колишньої Державної служби охорони культурної спадщини. Тому важко встановити, хто саме підписував дозволи.
“Наше завдання — провести інвентаризацію та повідомити ЮНЕСКО про плани, які поки не реалізовані. Такими вважаються всі будівельні роботи до моменту введення об’єкта в експлуатацію”, — кажуть у Мінкультури.
Нагадаємо, нещодавнє повідомлення про можливе скорочення охоронних (буферних) зон об’єкта ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра (Україна)” викликало справжній скандал в середовищі городян і громадських захисників пам’яток архітектури.
У міністерстві кажуть, що, навпаки, навели порядок у документації і позбавили корупціонерів можливості давати дозволи на будівництво там, де це прямо заборонено законом.
Буферний скандал
Незважаючи на те, що Лавра і Софія з прилеглими до них територіями знаходяться на значній відстані один від одного, дві ділянки площею 108,34 га і 111,81 га відповідно, вважаються одним об’єктом площею 250,673 га.
За словами голови науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Мінкультури Якова Діхтяра, так вони і були зафіксовані в документах ЮНЕСКО багато років тому. Але в 2011 році тодішнє керівництво міністерства затвердило об’єднану буферну зону, включаючи пагорби на березі Дніпра між двома об’єктами (її називали “телефонною трубкою”). Проте в ЮНЕСКО ці зміни не відправлялися і, отже, не були схвалені.
Зате виникла правова колізія: території між двома святинями виявилися одночасно і в об’єднаній буферній зоні, і в складі пам’ятника місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпро”. Тільки в буферній зоні будівництво допускається за умови схвалення чиновників, а на київських пагорбах нове будівництво заборонено зовсім.
Як стверджують чиновники Мінкультури, це було зроблено свідомо, щоб, не звертаючи уваги на статус пам’ятки місцевого значення, можна було за мзду будувати об’єкти там, де не можна. Тому в листопаді 2016 року наказ міністерства про створення об’єднаної буферної зони був скасований, а буферні зони Софії і Лаври залишилися в колишньому вигляді, не втративши жодного метра своєї території.
За словами Сергія Костецького, зараз жоден дозвільний орган у сфері будівництва не стане візувати проекти, які порушують норми містобудування, або видавати дозволи на проведення будівельних робіт.
“Зараз все дуже заполітизоване. На жаль, з’явилося дуже багато “активістів”, які організовують протести проти забудовників з метою отримання відкату”, — вважає експерт.
З іншого боку, у Києва немає сучасного генплану, де чітко були б визначені зони житлової забудови, місця для торгових центрів і т. п.
“Те, що було відведено в старих планах під житлову забудову, зараз не відповідає сучасним вимогам і нормам. От і будують, як можуть, в тому числі там, де можна”, — зауважив Сергій Костецький.
Тамара Мазур каже, що було б правильно орієнтуватися тільки на наявний історико-архітектурний план міста і відмовитися від так званого “історико-міського обґрунтування” при видачі дозволів на будівництво.
Але тоді є ризик, що в Києві зупиниться все будівництво, тому що норми генплану столиці від 2002 року вже не відповідають сучасним нормам забудови.
Тому експерти вважають, що насамперед міськрада має внести корективи в генплан і, якщо виявиться, що хтось хоче будувати житло там, де повинні бути об’єкти соціальної сфери, цього ніхто не дозволить. Можливо, варто залучити архітекторів-іноземців, щоб вони допомогли створити планувальні зони і після обговорення з киянами затвердити ці плани.
“Тоді зникне ґрунт для протестів на етапі будівництва. Всі конфліктні питання потрібно вирішити ще на рівні планування”, — говорить Сергій Костецький.
Скандальні місця
Як показує досвід останніх років, найбільше в Києві будують житла, іноді з вбудованими офісами. Торгові центри і бізнес-центри зводять рідше, тому що ділова активність низька.
Єдиним проблемним питанням у буферній зоні архітектурного ансамблю Софії Київської залишається будівництво багатоквартирного житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Олеся Гончара, 17-23. Зараз будівництво зупинено і роботи на ньому не ведуться. Тимчасова контрольна комісія Київради з квітня 2016 року веде роботу по врегулюванню цього питання.
“В даний час вирішується питання про необхідність зниження поверховості будинку, яке може бути не вище 21 метра, а за проектом могло досягти 41 метра. Поки будинок не добудовано і не введено в експлуатацію, є реальний шанс, що Софія не потрапить до списку об’єктів ЮНЕСКО, що перебувають під загрозою”, — говорить заступник міністра культури.
Ще одна адреса — це будинок по Десятинному провулку, 3-5, де вдалося домогтися демонтажу верхніх поверхів. За словами заступника міністра, ЮНЕСКО на 40 сесії зазначила це як позитивні дії з боку держави щодо захисту об’єкта в буферній зоні Софії.
Третій об’єкт — будинок на вул. Мазепи, 11 (“монстр” біля площі Слави). Його будівництво було погоджено Державною службою охорони культурної спадщини у 2011 році. Цікаво, що більшість погоджень таких об’єктів у буферній зоні проектна документація, історико-міське обґрунтування були схвалені тими ж чиновниками, які розробляли об’єкт об’єднаної буферної зони.
“Це ті ж вчені, які зараз б’ють на сполох з приводу скорочення буферної зони і загрозу для об’єктів”, — говорить Тамара Мазур.
За її словами, називатися ці землі можуть як завгодно — буферна або охоронна зона. Головне, що на них можна і чого не можна робити. Ці заходи повинні зберігати універсальну цінність об’єкта і не впливали на видове сприйняття об’єкта.
Остання вимога стосується також будівель далеко за межами буферних зон. Наприклад, висотка на вул. Кловський узвіз, 7а при певному ракурсі (вид на дзвіницю з правого берега Дніпра), псує зовнішній вигляд стародавнього монастиря. Або, кажучи науковою мовою, видове сприйняття пам’ятки архітектури. ЮНЕСКО вже не раз висловлювало свої зауваження щодо даного об’єкта.
“Зараз шукаємо варіанти вирішення цього питання”, — пояснюють у Мінкультури.
У міністерстві хотіли б мати можливість домагатися знесення таких споруд, які спотворюють історичний вигляд міста. Наприклад, як у Туреччині, де суд виніс рішення знести в Стамбулі три житлові висотки (27, 32 і 37 поверхів вежі житлового комплексу OnaltiDokuz Residence).
“Але в Україні примусове знесення споруди, введеної в експлуатацію, не передбачено. Це можливо тільки за згодою власника або шляхом викупу об’єкта. Ми розуміємо вартість цих квадратних метрів і фінансових можливостей держави”, — говорить Тамара Мазур.
Тому чиновники будуть шукати інші шляхи, зокрема, уважно вивчати дозвільну документацію на будинок, щоб по можливості зняти претензії ЮНЕСКО.
Те, що ще тільки будується за виданими дозволами, можна зупинити тільки через суд. Мінкульт буде повідомляти про такі об’єкти в ЮНЕСКО. Наприклад, надійшла відповідь щодо будівництва та реконструкції в комплексі будівель по вулицях Володимирській і Золотоворітській про неприйнятність таких робіт. Це також може бути підставою для перегляду документації.
Костянтин Симоненко
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас