501
Гроші в банки: Кабмін витратив сім мільярдів на докапіталізацію держбанків
— Казна та Політика
Уряд не пошкодував бюджетних коштів на підтримку найбільших державних банків – Ощадбанку та Укрексімбанку. Їх статутний капітал Кабінет міністрів збільшив сумарно майже на 7 млрд гривень. Скоро ці кошти опиняться на їхньому балансі і будуть спрямовані на приведення діяльності державних банків у відповідність до вимог НБУ. Експерти вважають, що економіка України майже не відчує наслідків докапіталізаціі.
Не минуло й року
На засіданні 1 лютого Кабінет міністрів прийняв рішення про докапіталізацію двох найбільших державних банків – Ощадбанку та Укрексімбанку. В урядових постановах (копії має в своєму розпорядженні РБК-Україна) вказується, що Ощадбанк отримає 3,46 млрд гривень, Укрексімбанк – трохи більше 3 млрд гривень. Після докапіталізації розмір статутних фондів банків збільшиться до 38,6 і 34 млрд гривень, відповідно.
Докапіталізація – процедура поповнення статутного фонду банку для посилення його фінансової стабільності, оскільки капітал – це резервний запас банку, який забезпечує виконання його зобов’язань перед акціонерами, вкладниками в разі виникнення проблем. Процедура збільшення капіталу держбанку виглядає наступним чином: Міністерство фінансів випускає облігації внутрішньої держпозики, банк, в свою чергу, випускає акції. Акції обмінюються на ОВДП, і за необхідності облігації конвертуються в “живі” гроші. Фактично, докапіталізація є прихованою емісією. Але її вплив на економіку залежить від того, який обсяг грошей “закачується” в капітал банку, а також від того, як швидко банк конвертує ОВДП в грошову масу.
У пояснювальних записках, які додаються до проектів постанов, зазначається, що збільшення статутних фондів держбанків пов’язано з необхідністю привести нормативи їхньої діяльності до вимог НБУ за розміром капіталів банків. Їх регулятор встановлює для кожного банку окремо. Докапіталізація, на думку чиновників, дозволить Ощадбанку і Укрексімбанку стабільно працювати на фінансовому ринку.
Міністр фінансів Олександр Данилюк пояснив членам уряду необхідність докапіталізації держбанків результатами їх “діагностичного обстеження” за 2015 рік, яке проводив Національний банк. “Такі пропозиції ми отримали від Національного банку”, – заявив міністр.
Попереднє “вливання” в капітал цих держбанків Кабмін здійснив рік тому. В кінці січня 2016 року уряд вирішив наростити статутний фонд Ощадбанку на 5 млрд гривень, Укрексімбанку – на 10 млрд гривень.
Схема докапіталізації залишилася колишньою. Кабмін доручає Міністерству фінансів здійснити випуск облігацій внутрішньої держпозики на узгоджену для кожного банку суму і обміняти ці ОВДП на акції допемісії Ощадбанку і Укрексімбанку. Термін обігу облігацій складе 10 років, прибутковість – 6% річних.
Гроші потрібні
За даними фінансової звітності за 9 місяців 2016 року (підсумкову річну НБУ ще не оприлюднив), Ощадбанк отримав чистий прибуток у розмірі 411 млн гривень. А ось Укрексімбанк збитковий – його негативний фінрезультат склав майже 410 млн гривень.
Якщо подивитися на структуру витрат банків, то левову частку в ній займають процентні витрати: 10,2 млрд гривень в Ощадбанку і 8,1 млрд гривень в Укрексімбанку. Крім того, у кожного з банків на балансі “висить” достатньо суттєвий обсяг нерозподіленого збитку. У Ощадбанку – 22,2 млрд гривень, у Укрексімбанку – 26 млрд гривень. В результаті цей збиток чинить серйозний вплив на капіталізацію банків, оскільки статутний капітал зменшується на його суму.
Ще один важливий показник – резерви під знецінення кредитів та заборгованість клієнтів. За цим індикатором держбанки в числі лідерів. Резерви під знецінення, сформовані Ощадбанком, на 1 жовтня 2016 року становила 47,3 млрд гривень, Укрексімбанком – 43,8 млрд гривень. Стосовно виданих державними банками кредитів, резерви складають 72,6% і 78,9%, відповідно.
І хоча резерви ще не говорять про ступінь проблемності кредитного портфеля, за їх допомогою банк закладає ризик неповернення виданих позик. Простіше кажучи, чим більша сума резервів, тим вища ймовірність того, що кредити не будуть погашені. Цю тезу підтверджують і експерти, на думку яких саме низька якість кредитних портфелів Ощадбанку і Укрексімбанку спровокувала брак капіталу.
“Головна проблема держбанків – це кредити, видані бізнесу за минулої влади. Багато з цих позик не обслуговуються, менеджмент позичальників в бігах або через суди намагається заблокувати виплати за цими кредитами. І навряд чи я помилюся, якщо скажу, що зараз в цих двох держбанках до 50% корпоративного кредитного портфеля – саме такі кредити”, – упевнений член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Віталій Шапран.
Погоджується з ним і міноритарний акціонер, екс-голова правління “Уркгазбанку” (держава володіє 94,9% акцій фінустанови) Василь Горбаль, за словами якого, результати роботи Ощадбанку і Укрексімбанку в 2016 році не залишили їм шансу уникнути докапіталізації. “Якщо подивитися на обсяг безнадійних кредитів, питання збільшення статутних фондів цих двох державних банків стояло на порядку денному, так само, як і для інших, до яких НБУ пред’являв схожі вимоги. Тобто цей процес не був несподіваним, все досить прогнозовано”, – вважає Горбаль.
Гривня потерпить
Незважаючи на досить значне поповнення статутних капіталів держбанків, явних загроз для стабільності гривні цей крок уряду не несе. Так само як і інфляційних наслідків. “Ступінь впливу на курс і інфляцію в довгостроковому періоді складе близько 2%”, – пояснив старший аналітик групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин.
На думку Віталія Шапрана, ефект буде ще менш відчутним: докапіталізація прискорить інфляцію не більше ніж на 0,1%, а до девальвації гривні додасть близько 0,5-1%. Але в цілому все залежить від того, з якою швидкістю будуть конвертовані в гроші ОВДП, за рахунок яких проводиться докапіталізація. Цей процес, як правило, розтягнутий у часі. І на даний момент облігації необхідні Ощадбанку і Укрексімбанку не для виконання зобов’язань або підтримки ліквідності, а саме для дотримання нормативів капіталу.
“Головним фактором виступить швидкість або інтенсивність цієї конвертації. При невеликих “дозах” вплив буде обмеженим або зовсім не буде проявлятися. Проте, якщо кошти підуть на валютний міжбанк, де спостерігається хитка рівновага, навіть невелика перевага попиту над пропозицією призведе до ослаблення гривні”, – припускає Андрій Шевчишин.
Також малоймовірно, що акції держбанків будуть виставлені в 2017 році на продаж. Хоча представники Кабміну неодноразово заявляли про плани продати мінімум 20% акцій Ощадбанку і Укрексімбанку до середини 2018 року.
“Реалізація навіть частини акцій малоймовірна через відсутність попиту. Наприклад, кілька російських банків, маючи істотну підтримку з боку материнських структур, не можуть продати свої дочірні банки в Україні вже протягом півтора року”, – наводить приклад аналітик компанії “Альпарі” Антон Козюра.
Більш того, в тексті меморандуму між Україною і МВФ, який датований жовтнем 2016 року, зазначено, що Мінфін перед продажем повинен провести реформу корпоративного управління держбанків. Тобто, сформувати незалежні наглядові ради “під наглядом” Адміністрації президента, Кабміну і міжнародних фінансових організацій. Причому, цей процес передбачалося запустити вже до лютого 2017 року.
Але, як бачимо, терміни, озвучені урядом, зірвані.
“Та й самі банки не готові до такого кроку. При цьому банківський сектор продовжує “очищення” і не досяг достатнього рівня стабільності, а українська економіка має значні ризики. А в таких умовах інвестори будуть стриманими щодо капіталовкладень. Тому, держбанки, ймовірно, якщо і будуть готувати до продажу, то на перспективу 3-5 років”, – вважає Андрій Шевчишин.
Павло Харламов
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
