1269
На кожного киянина припадає кілька тисяч боргу за комуналку: як заплатити і що загрожує
— Особисті фінанси
У 2017-му комунальні послуги для українців виявилися рекордно дорогими. Ще в травні минулого року Гкал тепла в столиці подорожчав з 657,2 до 1416,9 гривні, однак, відчутне подорожчання кияни відчули тільки з початком опалювального сезону. Разом з тарифами зростаютьі борги перед постачальниками тепла. За інформацією “Київенерго”, населення заборгувало тільки за опалення 1,5 мільярда гривень. Тим, хто самостійно не може платити по рахунках, пропонують реструктуризувати борг на п’ять років і розплачуватися частинами. Що ж загрожує боржникам в 2017-му і як розплатитися за комуналку?
Найбільше боржників у одному з найдорожчих районів міста
У перерахунку на одного жителя району найбільші борги за тепло і гарячу воду в Печерському районі – на кожну людину припадає 2,9 тисячі боргу. При цьому ще рік тому борг на одного жителя становив 951 гривню, повідомляють в “Київенерго”. У сумі кияни винні компанії 1,9 мільярда гривень, 1,5 мільярда з них – за опалення.
“Зараз більше 80% коштів, сплачених населенням за тепло, йдуть на розрахунки за газ з НАК “Нафтогаз України”. Це майже на 5% більше, ніж це закладено в тарифі на тепло. Через низькі розрахунки за тепло споживачами держава збільшує відсоток плати за газ. Таким чином, тільки в 2016 році з “Київенерго” надмірно, понад структуру тарифу, списали на користь “Нафтогазу” майже мільярд”, – зазначають у відомстві.
За даними офіційної статистики, в грудні борг українців за комуналку зріс на 25,9%, або на 4,15 мільярда гривень (до 20,18 мільярдів). Найімовірніше, влітку рівень боргу знизиться, а до кінця опалювального сезону – зростатиме. Так, в червні 2016 року українці заплатили 106% від нарахованої суми за комуналку (переплата пішла в рахунок погашення боргу). Серед регіонів найвищий рівень оплати в Київській та Одеській областях (137,8% і 132,9% відповідно).
У типовій багатоповерхівці комунальні рахунки не закриті у кожної п’ятої квартири. Найчастіше борги накопичують за зиму, а влітку погашають. “У Києві з загальної кількості особових рахунків близько 20%, або близько 170 тис. квартир мають борги з “комуналки”. З них близько 30% – це затримка в оплаті на місяць-два”, – розповідає гендиректор “Центру комунального сервісу” Катерина Саркісова.
Українцям, які не можуть накопичити на комуналку, держава пропонує оформити субсидію. “Знижку” можна отримати навіть з боргами. Найменше субсідіантів в Києві – близько 20%. При цьому в середньому по країні субсидією користується кожна друга сім’я, а розмір субсидії – більше 1500 гривень. До речі, вже в цьому році субсидію отримуватимуть 9 з 15 мільйонів сімей, тобто більшість українців. Субсидія залежить від площі квартири, рівня доходів і кількості осіб в сім’ї
Тим, кому субсидія не призначається, доведеться або ж економити на енергоресурсах, або самостійно оплачувати величезні платіжки.
Що робити, якщо накопичилися борги
Для боржників в столиці до кінця опалювального сезону діє “акція” – можна реструктуризувати свій борг на п’ять років і виплачувати частинами. Практично всі постачальники послуг готові укласти договір реструктуризації, розповідає юрист Олександр Плохотник.
“Потрібно розуміти підприємство. Тепло, вода, електроенергія – це все товар. Ось підприємство надало товар, а гроші за нього не отримало. Що робити? Можна домовлятися з боржником “а ти плати потрохи, але головне плати”, або просто йти в суд. Але боржників багато, і суд це скоріше варіант, коли квартира зовсім відмовляється платити”, – розповідає юрист.
Якщо укласти договір реструктуризації, боржникові не загрожує суд, стягнення майна, штрафні санкції і проблеми в зв’язку з невиконаним виконавчим листом (наприклад, обмеження виїзду за кордон).
Ще один вихід для тих, хто не може платити, знайшли в Кабміні. Суму за опалення в платіжках можна скоротити в два рази. Для цього необхідно написати заяву постачальнику послуг, після чого всі платіжки за опалення будуть ділитися навпіл, і приходити протягом всього року. Тобто в підсумку заплатити доведеться ту ж суму, однак, не за опалювальний сезон, а за весь рік.
Що загрожує боржникам
У Законі України “Про виконавче провадження” говориться, що заарештувати єдину нерухомість боржника можна лише в тому випадку, якщо сума боргу перевищує розмір 20 мінімальних зарплат – тобто 64 тис. гривень (стаття 48 закону). При цьому термін позовної давності – три роки. Якщо не платив п’ять років – в суді мають право стягнути лише суму за три роки.
“Після рішення суду буде десять діб на оскарження. Тоді вже засідання буде проходити з запрошенням сторін. Завжди можна попросити реструктуризувати борг, почати його поетапно виплачувати. Ризик втратити квартиру є, скажімо так, у найбільш несвідомих громадян”, – пояснює Олександр Плохотник.
До речі, за рішенням суду також можуть в рахунок боргу заарештувати, а після продати машину, побутову техніку або будь-яке інше майно. У минулому році, згадує юрист Олександр Плохотник, в Луцьку у одного з боржників заарештували квартиру, а після продали її на державному аукціоні. Власники житла не оплачували “комуналку” багато років. Квартиру продали приблизно за 450 тис. гривень, 50 тис забрав “ЖЕК”, а решту суми віддали власникам проданої квартири.
До речі, в Україні діє спрощена система стягнення боргів. Будь-який ЖЕК може подати в суд на боржника, після чого рішення буде винесено протягом трьох днів. Судовий наказ про стягнення майна видається без судового засідання і без виклику сторін.
Ще одна можливість покарати боржника – пеня. У парламенті знаходиться законопроект “Про житлово-комунальні послуги” (нова редакція закону). Якщо його приймуть, вже незабаром українцям доведеться платити за кожен день прострочення додатково 0,1% від суми боргу.
“У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу”, – говориться в законопроекті. Максимальна пеня не може становити більше 100% від суми боргу.
Як зазначає віце-прем’єр Геннадій Зубко, законопроект знаходиться на постійному моніторингу міжнародних партнерів України, його повинні прийняти в цьому році.
Олександр Литвин
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
