Що на практиці дасть українцям детінізація економіки: плюси і мінуси

Вивод З “тіні” української економіки може додатково поповнити державний бюджет на 40-50 млрд грн. Для отримання ще 20 млрд. Грн. влади належить “докласти” неймовірні зусилля і прискорити реформи, підрахував UBR.ua старший аналітик Forex Club Андрій Шевчішін.

Економісти намагалися оцінити прогнози, які днями видав щодо детінізації глава Державної фіскальної служби Роман Насиров: пообіцяв, що загальні надходження до бюджету-2017 зростуть на 19,2% (або 99,5 млрд грн), і 2/3 цієї суми забезпечить саме вихід економіки “з тіні” – 70 млрд грн.

_ “Розраховувати на такий щедрий подарунок від тіньового сектора економіки на сьогодні, напевно, передчасно. Але для тривалої перспективи це не безнадійний план”, – упевнений Шевчишин._

Митниця, акцизи, рента

Експерти назвали кілька можливостей для збільшення надходжень до держбюджету.

Перша – Примусове підвищення мінімальних зарплат. За різними підрахунками, в приватному секторі воно торкнеться 2,6 млн осіб (у державній сфері, яка тут не враховується, – ще 1,1 млн осіб).

“Якщо підрахувати відрахування по ЄСВ в 22%, отримаємо, що надходження до держбюджету збільшаться на 385 грн на місяць з однієї людини. В результаті це повинно дати 12 млрд грн на рік. Податок з доходів фізичних осіб дасть ще до 10 млрд грн на рік” , – підрахував Шевчишин.

Інші обов’язкові платежі, прив’язані до мінімальної зарплати, повинні дати казні 5-8 млрд грн на рік. Тож сукупно реформа “3200” потенційно може принести до 30 млрд грн. Але це все-таки завдання максимум, досягти якого можна при зростанні економіки і головне – збереження легальних робочих місць. Якщо людей почнуть звільняти або переводити на “зарплати в конвертах”, то ні на які збільшені бюджетні надходження розраховувати не доведеться.

Хоча радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ назвав такий варіант цілком можливим. Оскільки найбільше підвищення мінімальної зарплати торкнеться торгівлі та дрібного бізнесу.

Напевно можна бути впевненим в підвищенні зарплат до 3200 грн лише державним службовцям та працівникам держпідприємств.

“На тій же Укрпошті, наприклад, близько 70% працівників отримували зарплату меншу, ніж новий мінімальний рівень”, – зазначив старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Друге джерело детенізаційних надходжень – Митниця. З 2016 року вона перевиконала свій план по надходженнях вдвічі: не на 8%, а на 16% – на додаткові 18 млрд грн (до 235 млрд грн). Але цей передовий підйом був забезпечений не стільки боротьбою з контрабандою, скільки банальним зростанням курсу долара. Компанії більше платили за свої поставки в Україну через зростання гривневих цін на свої товари.

“Очікується, що в 2017 році Митниця перевиконає план по надходженнях до бюджету на 10-15 млрд грн”, – сказав Андрій Шевчишин.

Третя можливість збільшення відрахувань до бюджету має забезпечити невелике зростання ВВП за підсумками 2017 року – на 2-3%. Розвиток економіки буде стимулювати не тільки реальне збільшення виробництва, а й зростання інфляції, вважає Олександр Жолудь. Вона допоможе додати до ВВП додаткові 5-7 млрд грн.

Великі надії чиновники покладають на четвертий напрямок – деофшоризацію. Ніхто, звісно, не вірить в те, що український бізнес перестане виводити капітали в податкові гавані, але все ж очікується, що в цьому напрямку будуть поступово скорочуватися грошові потоки. В першу чергу, через посилення правил з трансфертного ціноутворення: розширено коло контрагентів, операції з якими будуть контролюватися, а також спектр інформації, який буде аналізуватися.

“Можна виділити таке нововведення, як порівняння цін при операціях на підставі форвардних контрактів з цінами на зіставні форварди і ф’ючерси на дату укладення контракту. Раніше оцінка здійснювалася за датою фактичного постачання товару. Більшість з доповнень незначні. Але привести до надходження додаткових сум від детінізації операції можуть”, – зазначив партнер ЮФ “Pravovest” Денис Шкіптан.

З огляду на обсяг експорту України в $ 35 млрд і заниження цін підприємствами цього напрямку, як мінімум на 20-30%, потенціал зростання ВВП міг би скласти ще $ 7-10 млрд.

“Це суми, які йдуть з країни і осідають за кордоном, і які бачать наші західні партнери. Від цих сум можна отримати набагато більше додаткових надходжень, ніж заявлені 70 млрд грн. Але для цього необхідно серйозно ущемити інтереси великих ФПГ, до чого чинна влада явно не готова”, – підкреслив Олексій Кущ.

Він вважає, що для виведення зовнішньоторговельних операцій з тіні необхідно змінити регулювання оподаткування експортерів і застосувати нові стимулюючі й адміністративні механізми.

“Відшкодування ПДВ можна прив’язати до обсягу валютної виручки, що підлягає поверненню, а не до обсягу експорту. Серед адміністративних заходів – заборона на продаж продукції через офшори. Ті норми, що у нас вже прописані по зонах зі зниженим податковим навантаженням, не працюють на 100%. У них залишені лазівки по роботі з низькоподатковими юрисдикціями. А застосування механізму звичайних цін простоює через те, що він ущемляє ФПГ, які представлені у владі лобістами”, – упевнений Кущ.

Податки та ціни

У теорії пересічні українці повинні тут же відчувати детінізацію в країні: повинні рости соціальні стандарти, фінансування армії, поліпшуватися дорожня інфраструктура. Але тільки у нас ці надходження вже враховані і навіть витрачені до їх появи в бюджеті.

“Щоб громадяни відчули позитивний ефект, ці надходження, повинні бути позаплановими. А вони вже враховані на покриття дефіцитів бюджету або Пенсійного фонду. Тому очікуваного ефекту не буде”, – запевнив Олександр Жолудь.

Зростання соціальних стандартів до рівня західних країн може забезпечити тільки реальна детінізація, а не її м’який варіант, як в Україні. Але така детінізація принесе не тільки зростання матеріального забезпечення бідних громадян. Для бізнесу це означатиме зростання навантаження.

“При класичної детінізації соцстандарти можуть зрости, як в західних країнах. Для малозабезпечених, інвалідів, безробітних та бездомних. Але не забувайте, що детінізація це навантаження на працюючих громадян і бізнес, які повинні по повній платити податки. Такого, як зараз – можу – плачу, не хочу і йду в тінь – не буде”, – зауважив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Повна сплата всіх податків при справжній детінізації викличе ще один ефект – зростання цін. Спершу подорожчають імпортні товари, постачальники яких законно сплатять всі митні збори. А за ним потягнуться і місцеві виробники. І не тому, що захочуть підтягти ціну продукції до імпортних аналогів, а тому що перекладуть в ціну продукції ще й свої податки.

“Через високі податки і ціни економити доведеться на всьому. І якщо двократне зростання ціни, наприклад, контрабандного телефону, можна пережити, то з іншим може бути складніше. Подорожчаютьть і життєво важливі товари. Такі, наприклад, як бензин чи дизельне пальне”, – зазначив Охріменко.

Також при повній детінізації майже всі кошти, що знаходяться на руках бізнесу і громадян (як вже задекларовані, так і поки приховані), будуть переведені в банки. Оподаткування доходу по них дасть реальні надходження до бюджету (тільки депутати задекларували 12 млрд. грн.), А ставки по депозитах точно впадуть. Якщо громадяни принесуть в банківську систему ті $ 30-50 млрд, наявність яких їм приписують аналітики.

“Кошти, які восени задекларували чиновники, не треба додатково оподатковувати. Достатньо зробити кроки, щоб ці гроші занесли в банки. Це буде першим кроком реальної детінізації”, – резюмував Олексій Кущ.

Віта Філоніч