Як Трамп запроваджує указами заборони, і хто може їх скасувати

У США загострилася суперечка щодо заборони на в’їзд для біженців і громадян семи переважно мусульманських країн, яку ввів своїм декретом президент Дональд Трамп. Критиків турбує манера, в якій рішення було прийняте: в підготовці і обговоренні президентського указу брало участь лише вузьке коло людей, які входять до Ради національної безпеки (РНБ), включаючи прийнятого туди всупереч колишнім правилам старшого радника Трампа Стівена Беннона.

Судячи з усього, в адміністрації президента багато хто був незадоволений тим, що їхньої поради щодо настільки чутливого питання не запитали. Чому Трамп зміг прийняти рішення практично самостійно, не обговорюючи його з Конгресом?

Такі повноваження є у президента США

Президент в Сполучених Штатах – глава виконавчої влади, йому підпоряковуються приблизно 4 мільйони чиновників. Він може дати розпорядження підлеглим, що наказує, як їм виконувати обов’язки. Дослівно таке розпорядження називається “виконавчим указом” або декретом, воно має силу закону.

За винятком одного, всі президенти, починаючи з Джорджа Вашингтона, користувалися правом видавати укази. Їх особливість полягає в тому, що ні в конституції, ні в федеральних законах рамки таких декретів не обумовлені. Схвалення Конгресу для видання декретів не потрібно, хоча практика була такою, що декрети грунтувалися на відповідних постановах парламенту.

Хто може зупинити президента: суди і Конгрес

Президент США має широкі повноваження, але не всевладний. Його декрети можуть скасувати суди. За прикладами далеко ходити не треба, під час президентства Барака Обами два його декрети були скасовані таким чином. Ось і проти міграційного указу Трампа, що вийшов під номером 13767, подано відразу кілька позовів в різних штатах США. Їх розгляд вже дав певний результат.

Федеральна суддя Енн Макдоннелл в Нью-Йорку призупинила дію окремих положень декрету. Згідно з її попереднім рішенням, осіб, які мають чинну американську візу або грін-карту, повинні впустити на територію США. Аналогічні обмеження наклала і суддя штату Вірджинія. Але обидва рішення приймалися в терміновому порядку, мають попередній характер і не містять висновку про те, чи порушує декрет Трампа конституцію країни.

Можливість побічно вплинути на ситуацію є у Конгресу. У разі незгоди з діями президента парламентарії можуть прийняти закон, що анулює декрет господаря Білого дому. У відповідь президент може накласти на закон вето. Останнє слово, однак, залишиться за Конгресом – у нього є право двома третинами голосів конгресменів і сенаторів подолати президентське вето.

Хто незадоволений забороною

Проти міграційного декрету Дональда Трампа виступила частина його підлеглих. І не без наслідків для себе. 30 січня Трамп звільнив в.о. генерального прокурора США Саллі Йєйтс (вона працювала в адміністрації Барака Обами), заявивши в Facebook, що вона “зрадила міністерство юстиції”, відмовившись відстоювати декрет в судах.

Прямо чи опосередковано своє невдоволення декретом висловили претендент на посаду держсекретаря Рекс Тіллерсон, а також недавно затверджений на посаді міністра оборони Джеймс Меттіс. Кілька провідних політиків Республіканської партії були обурені тим, що дізналися про введені декретом обмеження тільки з повідомлень ЗМІ.

Подані до судів позови можуть здобути серйозну підтримку в особі кількох великих компаній з Кремнієвої долини. Компанії Alphabet (Google), Airbnb і Netflix пообіцяли підготувати експертний висновок на підтримку позову проти міграційних указів Трампа. Підключитися до позову має намір і концерн Amazon.

Як багато людей постраждає

Декрет передбачає тимчасову – на 120 днів – заборону на в’їзд в США для біженців. Це вдарить приблизно по 20 тисячах осіб, які потребують захисту, підрахували в Верховному комісаріаті ООН у справах біженців. Без обмеження терміну призупинено прийом біженців з Сирії. На 90 днів закритий в’їзд в США для громадян семи країн з переважно мусульманським населенням – Сирії, Іраку, Ємену, Ірану, Сомалі, Лівії та Судану.

Михайло Бушуєв