632
Податкова міліція чи фінансова поліція? Ставки - 3 до 1
— Казна та Політика
Законопроект про створення нового органу на заміну “репресивної” податкової міліції Кабмін розгляне 1 лютого. Чи є шанси, що бізнес з нею попрощається?
Для податкової міліції початок 2017 року виявився насиченим подіями.
З 1 січня вона опинилася поза законом: депутати помилково виключили з Податкового Кодексу положення про податкову міліцію. При цьому нового закону, який визначав би правила її роботи, не було.
Така технічна помилка посилила і без того складні відносини між Міністерством фінансів і Державною фіскальною службою (ДФС). Кожне з цих відомств по-своєму інтерпретує “помилку”.
Так, глава податкової міліції Сергій Білан опублікував лист глави парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніни Южаніної, в якому говориться, що незважаючи на помилки, податкова міліція продовжить роботу в чинному правовому полі доти, поки новий закон не вступить в силу.
Міністр фінансів Олександр Данилюк зайняв прямопротилежну позицію. Він назвав податкову міліцію “репресивною” і на питання, чи варто виправляти помилку, відповів: “Очевидно, що ні. Необхідно рухатися вперед”.
Вперед, в його розумінні, це до створення фінансової поліції.
16 січня Мінфін подав відповідний законопроект до Кабінету міністрів. Очікувалося, що уряд його розгляне на своєму наступному засіданні, але цього не сталося.
За інформацією видання, документ, швидше за все, винесуть на засідання Кабміну 1 лютого, вже через день.
Мін’юст озвучив зауваження
Законопроект про реформу податкової міліції Мінфін підготував ще у вересні минулого року. У відомстві впевнені, що документ дозволить прибрати корупційну складову в діях нового органу.
“Нова фінансова поліція повинна бути не силовою, а аналітичною і незалежною від ДФС. Це повинен бути окремий орган в підпорядкуванні Мінфіну”, – сказав міністр фінансів Олександр Данилюк.
Такий підхід, за його словами, створює додаткові противаги і прибирає можливості для системного обмеження бізнесу з боку ДФС.
Мінфін наполягає на гідній заробітній платі для співробітників нового органу і нових принципах набору персоналу: представники нинішньої податкової міліції не можуть становити більше 25% від загального штату нового органу. Максимальна кількість працівників – до 2500 осіб, всі будуть обиратися на конкурсній основі.
Передбачалося, що Кабмін і парламент не стануть зволікати з його ухваленням і реформа стартує ще восени минулого року. Однак цим очікуванням не судилося збутися.
Формальна причина – зауваження Міністерства юстиції до законопроекту, через які Мінфін допрацьовував документ.
Висновки міністерства юстиції опинилися в розпорядженні ЕП. Цікаві вони тим, що це не просто ремарки про технічні невідповідності, а 25 сторінок тексту про те, що законопроект Мінфіну не відповідає Конституції України і потребує доопрацювання згідно з десятком документів.
За версією Мін’юсту, законопроект Мінфіну також суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і практиці Європейського Суду з прав людини.
Висновки Мін’юсту спровокували в кулуарах уряду такі питання. Перше – чи може документ, який не відповідає масі вітчизняних законів, забезпечити комплексну реформу податкової міліції? Другий – так, податкові міліціонери – страшний сон бізнесу, але хто сказав, що якщо послабити контроль, бізнес вийде з тіні і почне платити податки?
Підводні течії
Реформа податкової міліції завжди впиралася в дві складові – модель нового органу і переділ повноважень силових і фіскальних відомств. Останнє питання може стати причиною жорстких баталій в коридорах влади.
За інформацією видання, у всіх причетних відомствах – Адміністрації президента, МВС, державній фіскальній службі – визнають необхідність реформи, але знову-таки у всіх є питання до запропонованого Мінфіном варіанту.
ДФС. Глава служби Роман Насіров зайняв дипломатичну позицію, з якої зрозуміло, що він все ж радше “проти”, ніж “за”.
“Питання про створення нового або оновленого органу ми з Сергієм Васильовичем (перший заступник голови ДФС, куратор податкової міліції Сергій Білан) неодноразово піднімали з 2015 року і пропонували кілька варіантів його роботи. І ми сьогодні перші, хто нагадує, прийняття цього закону більш ніж необхідно як для уряду, так і для бізнесу”, – заявив Насіров.
Керівництво ДФС також зазначає, що роботу податкової міліції регулюють близько ста нормативно-правових актів і новий закон повинен вписуватися в діючу законодавчу канву або встановлювати нові, що не суперечать один одному, правила.
Управління ДФС в цілому, і підконтрольність її глави зокрема, в реальності, а не на папері – болюча мозоль міністерства фінансів.
Яскравий приклад – торішня спроба Мінфіну відібрати у ДФС повноваження з управління базами даних. Спроба не увінчалася успіхом, тоді проти передачі був не тільки Роман Насіров, а й Міжнародний валютний фонд.
Зараз ситуація трохи інша. Реформа податкової міліції та створення фінполіціі під управлінням Мінфіну – пункт нового проекту меморандуму з МВФ. Очікується, що відповідний закон парламент ухвалить до кінця квітня.
За інформацією видання, в ДФС вважають запропонований Мінфіном законопроект категорично неприйнятним. Причина – немає розуміння, як конкретно буде відбуватися передача повноважень правоохоронних органів, і хто їх буде виконувати.
“Буде розгул фінансової злочинності. Потрібен зовсім новий закон з детально виписаними новими повноваженнями нового органу”, – говорить співрозмовник видання в держслужбі.
Президент. З приводу позиції гаранта озвучується відразу кілька моментів: в цілому він не проти створення фінполіціі, але за те, щоб законопроект вписувався в чинне законодавство і не передбачав реформу “з коліс”.
Джерело видання в адміністрації президента сказало, що створення єдиного органу з боротьби в фінансово-економічними злочинами “вкрай важливо”.
Він зазначає, що необхідно піти від дублювання повноважень. За словами співрозмовника, по-перше, це не дозволяє комплексно розслідувати і власне боротися зі злочинами. По-друге, додає він, щоб уникнути випадків, коли з одного й того ж порушення купа “органів” можуть сьогодні “псувати кров бізнесу”.
“Смажений півень в голову не клює. Нічого страшного не станеться якщо ми приймемо новий законопроект через півроку, але максимально його доопрацюємо, особливо в частині механізмів передачі функцій правоохоронців і відповідності з іншими законодавчими актами. Є, наприклад, сумніви з приводу ефективності механізму підбору кадрів”, – говорить співрозмовник видання.
На його думку, при рівні “тіньової” економіки 38%, за неофіційними даними він набагато вище, трансформація органів по боротьбі з економічними злочинами в благих цілях – боротьбі з корупцією і зниженням тиску на бізнес – може мати зворотний ефект.
Тиск знизимо, але де гарантії, що бізнес після цього припинить ухилятися від сплати податків? Задаються питанням в АП.
Друга причина, через яку реформа може гальмуватися – президент, наприклад, може не захотіти передавати повноваження СБУ та інших підконтрольних йому правоохоронних органів Кабінету міністрів.
МВД. У міністра МВС Арсена Авакова також є зауваження. Він за максималистский проект єдиної фінансової контрольної інституції, з ліквідацією цих функцій в СБУ і Нацполіціі.
Поки Аваков зайняв вичікувальну позицію. “Ми готові підтримати максималістську позицію по Службі фінансових розслідувань. Чекаємо документ Мінфіну”, – сказав він.
У свою чергу, всі побоювання з приводу розгулу злочинності і несплати податків Олександр Данилюк називає “маніпуляціями”.
“На злодієві шапка горить. Покажіть мені хоча б одну людину, яка дійсно вірить в те, що нинішня податкова міліція є ефективним інструментом боротьби з фінансовою злочинністю. ДФС позбавляють головного інструменту для тиску на бізнес і корупцію. Звичайно, не всі цьому раді, тому і намагаються зірвати процес”, – пояснює спробу відкласти реформу глава Мінфіну.
Перспективи проходження
Все залежить від того, наскільки Мінфін пропрацював поправки відомств і чи буде він на момент розгляду відповідати українському законодавству. Відсутність юридичних невідповідностей і якісно підготовлений документ може стати “козирем” Мінфіну.
“Зауважень і пропозицій від різних органів було багато, протокол узгодження позицій вийшов дуже об’ємний. Ми враховували всі технічні і юридичні моменти, виправляли помилки. Однак ми не враховували зауваження, які намагалися змінити наші принципи створення нового органу”, – говорить Данилюк.
Другий фактор – як складеться політичний пасьянс щодо реформи.
“Яке рішення буде прийнято на фракціях, так і буде голосувати комітет. У комітеті обговорювався варіант створити робочі групи для обговорення законопроекту №4228 (депутатська ініціатива багато в чому аналогічна законопроекту Мінфіну), але поки цього не сталося”, – заявила глава парламентського комітету з питань податкової політики Ніна Южаніна.
Зараз, за її словами, у комітету дуже великий обсяг роботи: частина депутатів наполягає на розгляді законопроектів про національну митницю, інші – про реформу податкової міліції. На порядку денному також пакет законопроектів про деоффшоризацію і аудиторську діяльність.
Безумовно, каже Южаніна, реформа податкової міліції – на порядку денному. Але питання в підходах, на її думку, головне, щоб новий орган став “більш інтелектуальним” і ефективно працював на випередження економічних злочинів.
“Декому здається, що якщо її ліквідувати, то здійсниться мрія і всім стане дуже добре: бізнес-клімат сильно покращиться, а бізнес тотально почне платити податки. Раніше я теж так вважала. Але зараз, бачачи як компанії в зв’язку з новими правилами сплати ПДВ намагаються вскочити в останній вагон, сформувати наперед якомога більше запасів і фіктивного ПДВ, щоб не платити податок в поточному році, я розумію: ліквідація податкової міліція не вирішить всі проблеми”, – відзначає вона.
В цьому році реформа податкової міліції для Олександра Данилюка – індикатор його політичної ваги і “зубатості”. Кожна широко розпіарена в суспільстві, але не проведена в підсумку реформа применшує віру в можливості міністра відстоювати власні ініціативи і проводити обіцяну ефективну фіскальну політику.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
