1913
Чому перехід на 6-годинний робочий день — добре для бізнесу: досвід шведських підприємців
— Фондовий ринок
В українському Facebook останнім часом стало модно лаяти державу за набмірну кількість вихідних. Нібито в часи кризи потрібно працювати до втрати свідомості — піднімати економіку, саджаючи зір і покриваючись сивиною. При цьому багато хто забуває, що в сучасній українській корпоративній культурі працювати понад передбачені вісім годин — справа звичайна, а багато хто підробляє ще й у вихідні.
Разом з тим, у Швеції помітна тенденція до скорочення робочого дня. Не тільки тому, що в благополучній країні можна собі дозволити дармоїдство — просто так ефективніше. Журналіст Fast Exit поспілкувалася з місцевими компаніями і з’ясувала, які за і проти має перехід на 6-годинний робочий день.
У Швеції на державному рівні провели експеримент: протягом двох років співробітники муніципального будинку для престарілих в Гетеборзі працювали по шість годин на день замість восьми. Як результат вони стали рідше ходити на лікарняні, ефективніше виконувати свої обов’язки і загалом стали щасливішими й здоровішими. Правда, довелося найняти більше доглядальниць, щоб покрити вивільнені години, через що витрати на персонал зросли більш ніж на 1 млн євро. Тому експеримент визнали невдалим для державних установ.
Разом з тим для невеликих IT-компаній такий режим став знахідкою. В стартапі Brath, заснованому в Стокгольмі в 2012 році, з самого початку був 6-годинний робочий день. На думку керівництва, короткий день зробив бізнес більш успішним, ніж він міг би бути при стандартному 8-годинному режимі. Частково тому, що 6-годинним робочим днем вони можуть заманити топових співробітників, частково, завдяки цьому співробітники потім почуваються щасливішими на роботі.
«У наших людей є час на відпочинок і речі, які роблять їх щасливішими. Наприклад, можливість готувати смачну їжу, проводити більше часу з сім’єю і друзями, займатися спортом. І це приносить компанії дивіденди у вигляді щасливих і невтомлених співробітників, готових до роботи», — розповіла СЕО стартапу Марія Брат.
У більшості компаній співробітники насправді і так не працюють повні вісім годин, навіть якщо затримуються на робочому місці. «Наша робота полягає в тому, щоб вирішувати проблеми креативно і ми не думаємо, що це реально робити довше шести годин поспіль. Тож ми встигаємо за шість годин стільки ж, або навіть більше — скільки наші конкуренти за вісім годин», — запевняє вона.
Ще одна компанія в Стокгольмі — гейм-студія Filimundus — перейшла на 6-годинний робочий день в 2014 році. Керівництво компанії звернуло увагу на характерні зміни, які відбулися з різними типами співробітників. «Ми виявили, що у деяких, зокрема, у художників, продуктивність знизилась. А у програмістів, навпаки, зросла. Отже, у видатках все збалансовано. Прибуток залишився, позитивний ефект збільшився», — розповів СЕО компанії Лінус Фельдт.
Останні шість місяців у Filimundus також тестували 7-годинний робочий день, щоб заміряти вплив робочого часу на продуктивність художників. Але за підсумками цього експерименту керівництво все-таки схиляється до того, щоб повернутися на 6-годинний графік. «Поки ми бачимо, що позитивний ефект від 7-годинного графіка прагне до нуля. Набагато більше на бізнес вплинув перехід з 8- на 6-годинний день», — зазначає Фельдт.
СЕО Brath, в свою чергу, впевнена, що 6-годинний робочий день хороший для фахівців будь-якої сфери. «Я думаю, це справедливо для всіх професій — просто це можна по-різному пристосувати. Наприклад, замість погодинної оплати брати плату за сервіс і потім прикласти всі зусилля до того, щоб працювати «економніше», тоді будуть задоволені обидва: і працівник, і роботодавець. Не можна продовжувати працювати так само, як при годинній оплаті — доводиться бути розумнішим», — говорить Марія.
Будинку престарілих в Гетеборзі довелося найняти більше доглядальниць, щоб покрити вивільнені години. Через це витрати на персонал зросли на 22%. З них 10% компенсувалося за рахунок того, що деякі нові доглядальниці прийшли з числа безробітних, і уряду більше не потрібно було виплачувати їм допомогу, а заодно він отримав більше податків.
І хоча реструктурувати робочий день для доглядальниць (і інших схожих професій) може бути складніше, ніж у випадку з програмістами та дизайнерами, Фельдт вважає, що це доцільно. Особливо враховуючи, що доглядальниці, професія яких, ймовірно, більш стресова, потребують вкороченого робочого дня більше від інших фахівців.
«Я думаю, навіть у держсегменті можна так все побудувати. Так, доведеться найняти більше людей, зате це принесе більше податків у казну, при цьому поліпшивши сервіс для пацієнтів і запропонувавши більше робочих місць», — вважає він.
«Звісно, для більшості власників бізнесів це суперечливий підхід, адже вони звикли робити все можливе, щоб максимізувати кількість виконуваної роботи і мінімізувати при цьому кількість витрачених ресурсів. Думаю, багато хто з них з радістю повернув би ті часи, коли робочий день був 10-, а то і 12-годинним», — говорить Фельдт.
В цьому році ще чотири маленькі містечка в Швеції планують запустити експеримент з 6-годинним робочим днем для держслужбовців. Фельдт сподівається, що їхній приклад наслідують й приватні компанії, а також уряди інших країн.
Майя Ярова
За матеріалами: Ain.Ua
Поділитися новиною
