0 800 307 555
0 800 307 555

Нічого не візьмеш: чому Україна не може вибратися з корупційного дна


Нічого не візьмеш: чому Україна не може вибратися з корупційного дна

У доповіді ПАРЄ щодо України поряд з описом невиконання Росією Мінських домовленостей згадується і корупція в Україні. Створення нових антикорупційних інституцій – це, за словами доповідачів, звичайно, добре, але результати їх роботи – куди кращі. А такими можуть стати тільки конкретні судові вироки і посадки корупціонерів до в’язниці. Поки ж НАЗК навіть не може затвердити порядок перевірки електронних декларацій, яких, до речі, понад 130 тисяч, тому й не приступає до аналізу депутатських храмів, мощів та мішків “кешу”. Саме тому, за словами експертів, Україна не може істотно піднятися в рейтингу Індексу сприйняття корупції Transparency International До речі, за свіжими даними світового індексу, Україна отримала 29 балів зі 100 можливих, що на 2 бала більше, ніж минулого року. Але недостатньо, враховуючи, що у нас почали діяти нові антикорупційні органи.

Згідно з індексом сприйняття корупції в державному секторі Transparency International послуг за 2016 рік, Україна поліпшила свої позиції на два пункти зважаючи на те, що цей рейтинг враховує стан справ в 176 державах, тоді як індекс за 2015-й був складений для 168 країн. Зокрема, додалися острівні держави Окіанії, в яких раніше ніколи не розглядалася ситуація з виведенням державних грошей в тінь.

“І хоч це на 2 бали вище, ніж показник минулого року, бар’єр в 30 балів, який називається “ганьбою для нації”, ми не подолали. Більш того, за даними дослідження, краще за нас справляються з корупцією Гондурас, Сьєрра-Леоне, Ефіопія, Танзанія, Нігер, Замбія, Пакистан, Монголія, Білорусь”, – написав у своєму Facebook колишній заступник генпрокурора Віталій Касько.

Все ж в доповіді відзначено успіх України на антикорупційному терені, зокрема, – запуск системи електронного декларування. “Україна демонструє незначне поліпшення за індексом цього року, – йдеться в доповіді Transparency International. – Це пов’язано з запуском системи електронного декларування, що дозволяє українцям бачити активи політиків і вищих державних службовців, в тому числі президента”.

Щоправда, запустити електронне декларування вдалося, а перевіряти декларації чиновників НАЗК так і не почало. За словами голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, НАЗК навіть не затвердило порядок, за яким вони повинні робити цю перевірку. Затвердити цей порядок потрібно було ще в вересні, а дискусія з Мін’юстом почалася тільки в грудні і триває досі. Не дочекавшись ініціативи від НАЗК, НАБУ самостійно завело 22 кримінальних провадження, але все впирається в ще одну глобальну українську проблему – суди.

“Розслідування фактів корупції екс-президента Віктора Януковича і його соратників пробуксовує через системні проблеми у судовій системі”, – йдеться в доповіді Transparency International. Саме доведення до логічного завершення кримінальних справ проти Януковича і його команди є для Transparency International одним їз важливих факторів, які свідчитимуть: Київ реально веде боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади. “Незворотність покарання, створення нормально функціонуючої судової системи і прогрес у справах Януковича – все це ті чинники, які дадуть можливість Україні поліпшити своє становище в світовому індексі сприйняття корупції”, – керівник українського відділення Transparency International Ярослав Юрчишин.

Системні проблеми в “реформованій” судовій системі відзначають і доповідачі ПАРЄ. За їхніми словами, Україні вдалося досягти значного прогресу в реформуванні нормативно-правової бази і ухваленні нових законів, і зараз важливо, щоб ці законодавчі зміни були реалізовані і привели до очікуваних змін, особливо це актуально для боротьби з повальною корупцією в країні.

“Ключ до такої низької позиції України в індексі сприйняття корупції для людей, і це нормально і правильно, відсутність корупціонерів в тюрмах. Поки немає посаджених корупціонерів, а їхнє майно не конфісковано, українці сприймають Україну як корумповану державу. І погоджуюся з ними. Так ось інституції , які ми створили, якісь діють ефективно, як НАБУ, якісь провалюють свою роботу, як НАЗК, не приведуть до ув’язнення людей без судів. Поки у нас не працює суд, до того часу класні і ефективні дії НАБУ, які закінчуються підозрами і затриманнями, не закінчуватимуться ув’язненнями”, – сказав голова Центру запобігання корупції Віталій Шабунін. Для того, щоб зрушити процес з мертвої точки, за словами експерта, НАБУ потрібно дати право на прослушку і створити спеціальний корупційний суд, поява якого прописана в поправках до Конституції в частині правосуддя, які Рада затвердила минулого року.

Цікаво, що Україна опинилася на одній позиції з РФ, де, наприклад, минулого року був пафосно затриманий і відправлений у відставку міністр економрозвитку Олексій Улюкаєв, звинувачений в отриманні хабара в $2 млн за видану Мінекономрозвитку позитивну оцінку, яка дозволила “Роснєфті” придбати держпакет акцій “Башнєфті”. При цьому у росіян все ж відбулося падіння індексу сприйняття корупції порівняно з минулим роком. “Останніми роками РФ показує систематичне падіння, що пов’язано з втратою незначних позитивних моментів в боротьбі з корупцією, від яких країна відходить через війну, все більшою ізоляцією від зовнішнього світу і санкціями, – вважає Ярослав Юрчишин. – Проте, боротьба з корупцією, не пов’язаною з оточенням Путіна, триває. Тут в цьому напрямку працює правоохоронна і судова система. Навіть губернатора можуть посадити за хабар, якщо він не людина Путіна”.

За словами Олександра Мотиля, професора політології в Ратгерському університеті в Ньюарка (Нью-Джерсі), міф про тотально корумповану Україні вигідний насамперед Росії, яка використовує його як один з методів пропаганди і створення негативного іміджу України за кордоном. Але і применшувати рівень корумпованості наших державних інституцій та судів теж не варто. Щоб вийти з цього замкнутого кола, в Transparency International запропонували п’ять кроків для реальних антикорупційних змін.

“Створити ефективну та дієву систему антикорупційного правосуддя з залученням іноземних фахівців як активних учасників процесу відбору суддів для цих судів. Максимально активізувати всі можливості для ефективного розслідування та доведення до суду справ фігурантів “списку санкцій Януковича”. Активно залучати бізнес, як український, так і міжнародний, до встановлення нових прозорих правил взаємовідносин у трикутнику “суспільство – влада – бізнес”. Провести аудит і знизити ступінь секретності в секторі безпеки і оборони за напрямками: статті державного бюджету, річні плани державних закупівель, інформація про проведення закупівель і укладені контракти. Налагодити системну комунікацію щодо антикорупційної реформи з суспільством і міжнародними партнерами на базі реальних фактів і досягнень, а не обіцянок”, – йдеться в рекомендаціях.

Зеленюк Христина, Ірина Ковальчук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кримінал
Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua