2312
На валізах: чим загрожує Україні хвиля еміграції
— Особисті фінанси
Ще 2014 року через війну і економічні проблеми Україну накрила хвиля еміграції. Втім, активні бойові дії на Донбасі зараз не ведуться, в економіці намітилася певна стабілізація, однак відтік українців триває. Та й країни-сусіди активно заохочують процес “вимивання робочих рук і мізків з України”.
Тактика провінцій
За різними оцінками, зараз за кордоном працюють від 3 до 5 млн українців. Безперечний лідер – Польща. Там знайшли притулок близько мільйона громадян України. І, ймовірно, ця цифра буде тільки зростати. Польський уряд анонсував ряд заходів по залученню робітників зі східних країн, зокрема з України. Уже відомо, що мова піде про видачу віз на більш тривалий період і спрощеній процедурі отримання документів на постійне місце проживання і громадянство. Крім того, на початку вересня минулого року вступив в силу закон, який полегшує отримання карти поляка.
З одного боку, це помітно спростить життя українцям, які замислюються про працевлаштування в Польщі. З іншого, в Україні може сформуватися робочий вакуум.
Важливо розуміти, що наміри Варшави аж ніяк не альтруїстичні. У Польщі гостро відчувається дефіцит робочої сили. І за прогнозами, ця проблема тільки загостриться до 2020 року.
По суті, Україна ризикує повторити долю Польщі, щоправда не в сенсі економічного прориву, а як жертва міграції. Тільки з 2004 по 2006 роки 2 мільйони поляків вирушили шукати щастя в більш успішних країнах Європейського Союзу. Незважаючи на заклики керівництва Польщі, успішні реформи і економічну сталість, відтік триває.
Останні 15 років країни, що формують “ядро” ЄС, заохочували залучення трудових мігрантів з провінцій – так званих держав-новачків. Мова йде не тільки про Польщу, а й про Угорщину, балтійські країни і так далі. В результаті там все гостріше відчувається нестача робочої сили.
Плани польського уряду показують, що Варшава обрала ту саму тактику. Тільки як периферія тепер виступає Україна. До речі, угорське керівництво також обіцяло в 2017 році спростити процедуру видачі дозволів на працевлаштування для українців.
Тонка межа
Питання трудової еміграції не можна розглядати однобоко. Наприклад, заробітчани як і раніше роблять вагомий внесок в економіку України, справно постачаючи її валютою. Та й зростання міграційних потоків – логічний наслідок глобалізації. Межа, за якою еміграція перетворюється на проблему, полягає в масштабах і кваліфікованості людей, які залишають країну.
За останні роки Україна втратила близько 20 тисяч наукових співробітників. Щорічно з країни виїжджають як мінімум 7 тисяч медичних працівників. Не затримуються в Україні також програмісти і топ-менеджери.
Наприклад, дефіцит айтішників тільки на території ЄС в 2015 році становив близько 900 тис. фахівців. Українських IT-фахівців там приймають з розпростертими обіймами. Тим часом в самій Україні вже зараз спостерігається нестача айтішників. За даними SmartMe University, тільки за останні два роки з України в Європу і США виїхали до 9 тис. IT-фахівців.
Тривожні дзвіночки
Все це тривожні дзвіночки, які попереджають про формування висококваліфікованого робітничого вакууму в Україні. Зростання міграційних потоків несе серйозну стратегічну загрозу. Масштаб наслідків в повній мірі можна буде оцінити лише через кілька років.
“Це несе небезпеку для майбутнього української нації. А ось для влади зростання еміграції – швидше позитивний момент. Зазвичай з країни виїжджають люди, незадоволені політичним і економічним курсом. Тому еміграція зменшує тиск на владу”, – зазначив у розмові з нами дипломат, експерт “Майдану закордонних справ” Олександр Хара.
По суті, основна причина зволікання з безвізовим режимом – кілька “старих” країн-членів ЄС побоюються міграційного буму через Україну. Щоправда, їхні занепокоєння явно перебільшені, оскільки “безвіз” навіть не дає права на роботу в ЄС. Але настрої європейців добре характеризують їхнє сприйняття України як потенційно небезпечної в міграційному плані країни.
Аліна Купцова
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
