828
Навіть не торкнулися. Хто блокує перевірку електронних декларацій топ-чиновників
— Казна та Політика
Перший етап електронного декларування, під час якого про своє майно відзвітували президент, члени Кабміну, народні депутати, судді та інші топ-чиновники, закінчився 30 жовтня 2016 року. Тоді в Нацагентстві щодо запобігання корупції (НАЗК) заявили, що декларації подали понад 110 тис. осіб і тепер ці документи ретельно перевірять. На жаль, заява розійшлася з ділом. Як виявилося, офіційно перевірити, як той чи інший чиновник або суддя придбав машину, квартиру або церкву, неможливо: у НАЗК немає порядку проведення такої перевірки. Точніше, він не затверджений Мін’юстом.
Вчасно (не) почати
Якщо найближчим часом документ не погодять, процес перевірки е-декларацій може розтягнутися на місяці, а то і зовсім зупинитися. Справа в тому, що з 1 січня в Україні стартував другий етап е-декларування, і тепер про свої доходи повинні відзвітувати понад 2 млн осіб – в 20 разів більше, ніж було до цього. Очевидно, що впоратися з таким обсягом обробки даних НАЗК буде непросто.
Нацагентство тричі відправляло до Мін’юсту проект документа, що визначає порядок перевірки е-декларацій. І всі три рази безрезультатно. Жоден з них Мін’юст не затвердив, посилаючись на те, що запропонований НАЗК документ юридично недосконалий. “По-перше, в перших двох проектах були відсутні терміни початку і тривалості здійснення перевірки декларації та моніторингу способу життя чиновника, – повідомили в прес-службі Міністерства юстиції. – По-друге, суб’єкту декларування не надали можливості ознайомитися з довідкою про результати проведення моніторингу способу життя. Крім цього, не було механізмів визначення точності оцінки вартості зазначених активів при перевірці декларації”.
У Нацагентстві стверджували інше. “Ми бачимо формалізм Мін’юсту в бажанні “врегулювати” процедуру створення інструментів, необхідних НАЗК в сфері е-декларування”, – коментує ситуацію Руслан Радецький, заступник голови НАЗК. За його словами, всі зауваження давно врахували, і 10 січня оновлений документ знову поданий на розгляд Мін’юсту. Але і цей варіант у відомстві не затвердили, пояснюючи це тим, що НАЗК вкотре проігнорувало їхні зауваження. Зокрема, в міністерстві не задоволені тими термінами перевірки, які НАЗК собі встановило.
Півроку, а потім ще 180 днів
На думку експертів, найбільш спірний момент в новій редакції документа – терміни перевірки е-декларацій. Це 180 днів з можливістю продовження ще на півроку, якщо декларант за запитом НАЗК не зміг пояснити, звідки у нього майно, вказане в декларації.
Крім того, перевірка може бути зупинена на невизначений термін. “Не секрет, що у значної частини наших чиновників є активи за кордоном, зокрема, в офшорних зонах, – каже Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine. – Велика ймовірність того, що очікування відповіді з-за кордону фактично заморозить перевірку конкретної декларації, адже невідомо, скільки часу піде на те, щоб дізнатися інформацію про активи топ-чиновника в кіпрських офшорах. Адже Кіпр не зобов’язаний відповідати на запити в якісь певні терміни”.
Запропоновані НАЗК терміни перевірки не подобаються і Міністерству юстиції. “Такий підхід до термінів містить чимало корупційних ризиків, – заявляють у відомстві. – По-перше, базова тривалість перевірки необґрунтовано велика. По-друге, НАЗК може легко її перервати з ним же визначених підстав”.
Перевіримо і засекретимо
Є і ще один нюанс. Результати перевірок НАЗК пропонує оформляти у вигляді довідок – без відкритого доступу до них громадськості. По суті це означає, що інформація про те, звідки у міністра або судді взялися будинок, яхта або особистий літак, буде прихована.
В особливому становищі можуть опинитися і народні депутати, про що вже занепокоїлися в ГПУ. Так, голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький пояснює, що законної можливості перевірити інформацію про мільйони готівки, які задекларували народні депутати, немає. Справа в тому, що обшук в будинку парламентаря можливий тільки після зняття з депутата недоторканності, а позбавити її Верховна Рада може виключно в разі оголошення депутату підозри. Але зробити це неможливо, адже доступу до нерухомості народного обранця для збору доказів і оголошення депутату підозри у правоохоронних органів немає.
Втім, випадки позбавлення недоторканності депутатів в нинішньому скликанні Верховної Ради були. “У нас розповідають, що це неможливо зробити, для того, щоб заздалегідь людей підготувати до своєї бездіяльності, – запевняє Ярослав Юрчишин. – Ключове завдання НАЗК – зібрати необхідну доказову базу, а їм ніщо не заважає це робити. Решта їх не стосується, особливо проблема депутатської недоторканності. Я вважаю, що це спроба заздалегідь пояснити з їх боку свою бездіяльність”.
Тиснемо на “стоп”
Не виключено, що і наступні запропоновані НАЗК порядки перевірки е-декларацій не стануть остаточними, через що старт перевірок майна українських чиновників знову затягнеться. У Transparency International Ukraine вважають, що зараз у Мін’юсту є два сценарії. Перший – затвердити документ, який пропонує НАЗК, знявши з себе відповідальність за все, що відбувається з е-декларуванням. Другий варіант – відправляти документ на доопрацювання, доти, доки всі зауваження не будуть враховані. Але це викличе ще одну хвилю громадського невдоволення. Експерти переконані, що йти на поводу у незадоволеного суспільства не варто, інакше процес перевірки декларацій може провалитися. Тим більше що в затягуванні початку перевірки, за словами Олександри Дрік, голови ради Громадського люстраційного комітету, винне саме агентство, яке занадто пізно взялося за розробку відповідного порядку перевірки е-декларацій.
“Взагалі дивно, як два органи виконавчої влади – Міністерство юстиції та НАЗК – між собою не можуть погодити документ, відсутність якого блокує перевірку декларацій, – обурюється Дрік. – Це цинізм, коли прем’єр-міністр пишається е-декларуванням як одним з найбільших досягнень минулого року, але не робить при цьому нічого, щоб воно запрацювало”. Врдночас в Transparency International Ukraine вважають, що політичного підґрунтя в затягуванні старту перевірки е-декларацій немає. “Це скоріше небажання НАЗК брати на себе відповідальність, яку покладає на нього закон”, – говорить Ярослав Юрчишин.
Як довго триватиме протистояння Мін’юсту та НАЗК, незрозуміло. Але негативні наслідки того, що в одній з найбільш корумпованих країн Європи майже три місяці не можуть почати перевірку задекларованого топ-чиновниками майна, напевно будуть.
Діана Давітян
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
