442
"Газпром" повертає втрачені позиції на литовському ринку
— Енергетика
“Газпром”, який звинувачували в Вільнюсі в використанні поставок газу як засобу політичного тиску, розширює свою частку на ринку Литви.
Опитані аналітики прогнозують, що в році, що наступив, частка “Газпрому” в постачаннях газу на литовський ринок помітно зросте, перевищивши половину всього імпорту Вільнюсом “блакитного палива”. При цьому, на їхню думку, говорити треба не про тріумф російського газового гіганта, а про успіх Литви в лібералізації енергетичного ринку країни.
Зміни на ринку
Російський концерн “Газпром” після розпаду СРСР більше двадцяти років залишався практично єдиним постачальником природного газу в Литву. Монопольне становище дозволяло концерну впливати на ціноутворення. В результаті склалася ситуація, коли Литві довелося платити за газ дорожче, ніж сусіднім країнам. Положення змінилося після того, як Вільнюс, виконуючи директиви ЄС, з 2013 року приступив до лібералізації свого енергоринку.
В результаті “Газпром” змушений був продати свої акції в литовських енергетичних компаніях. А в кінці 2014 року в експлуатацію було введено корабель-термінал скрапленого природного газу (СПГ) Independence (потужністю до 4 млрд кубометрів на рік), що знаходиться в порту Клайпеди. Литовський Сейм також прийняв закон, який зобов’язав усіх великих імпортерів газу купувати 25% обсягів у оператора терміналу СПГ – компанії Klaipedos nafta.
Основним постачальником для нього став норвезький концерн Statoil. У 2015 році, коли почав діяти термінал СПГ, на частку Statoil припало 16% поставок газу на литовський ринок (0,4 млрд кубометрів, весь обсяг споживання країною – 2,76 млрд). За даними міністерства енергетики Литви, в 2016 році частка “Газпрому” на ньому в порівнянні з попереднім роком скоротилася з 84% до однієї третини. Більшу частину газу – близько 60% (1,43 млрд кубометрів, весь обсяг – 2,4 млрд) – Литві поставив концерн Statoil.
Плоди лібералізації
У нинішньому році, прогнозують литовські експерти, завдяки вигідній ціні, яку пропонує “Газпром”, його частка на місцевому ринку (весь обсяг, очікується, складе 2,2 млрд кубометрів) зросте приблизно до 55%. Ціна, за якою Литва купує газ у “Газпрому” і Statoila, за словами представників енергокомпаній, є комерційною таємницею.
На думку директора Центру східноєвропейських досліджень Лінаса Кояли, збільшення частки російського газу в литовському імпорті свідчить про те, що в країні вдалося створити ринок газу, в результаті чого поставки “Газпрому” в Литву перестали бути інструментом політичного впливу. Жигімантас Вайчюнас, міністр енергетики Литви, вважає, що ситуація, коли в минулому році більшу частину необхідного їй газу Вільнюс придбав у норвезької Statoil, а в цьому році близько половини купить у “Газпрому”, є підтвердженням конкуренції на ринку.
Ярослав Неверович, міністр енергетики Литви в 2012-2014 роках, стверджує, що російський концерн намагається повернути втрачені позиції. На думку Неверовича, не виключено, що в найближчому майбутньому ми станемо свідками нових зусиль з боку “Газпрому” в даному напрямку – можливо, навіть за допомогою укладення довгострокових контрактів.
Енергетична безпека і гроші
“Дії “Газпрому” – наслідок того, що в світі очікується зростання пропозиції скрапленого газу, що може негативно позначитися на результатах російського концерну в тих країнах, яким вдалося диверсифікувати джерела постачання “блакитного палива”, – пояснює Неверович.
У свою чергу Войцех Якубік, аналітик з Польщі та головний редактор сайту BiznesAlert, що спеціалізується на питаннях енергетики, вказує, що “Газпром” пропонує газ на вигідних умовах, щоб знайти покупців, для яких пріоритет – ціна, а не загроза потрапити в залежність від доставок з Росії. Якубік зазначає, що подібна стратегія потребує контролю з боку литовської держави за допомогою терміналу СПГ.
“Частка російського газу на ринку збільшується через те, що, наскільки відомо, корабель-термінал скрапленого природного газу (СПГ) в Клайпеді є рентабельним завдяки підтримці влади. Енергетична безпека часто стає другорядною, замість неї на першому плані з’являються гроші. Це посилюється тим, що “Газпром” проводить піар-стратегію, націлену на зближення з клієнтами в Євросоюзі”, – додав Якубік.
Ризики і загрози
На думку Ярослава Неверовича, питання повного використання потужностей терміналу скрапленого газу в Клайпеді (зараз він завантажений приблизно на 40%. – Ред.) є другорядним, тому що завдяки існуванню терміналу з’явилася можливість впливати на вартість газу для всіх споживачів в країні.
З цими доводом погоджується і Войцех Якубік, який констатує, що, хоча “Газпром” може частково відновити свій вплив у Литві, повністю його повернути не вдасться, оскільки Вільнюс завдяки терміналу СПГ отримав доступ до світового ринку скрапленого газу.
Аналітик з Польщі вказує на існування ризику того, що короткочасні доходи завдяки купівлі великих обсягів газу за вигідною ціною у “Газпрому” зможуть вплинути на подальші кроки Литви в сторону енергетичної безпеки, в основі якої – повна незалежність від російської енергополітики. З подібною загрозою, на думку аналітика, можуть впоратися тільки рішучі дії з диверсифікації джерел поставок енергоносіїв.
Вітольд Янчіс
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
Також за темою
Для опалювального сезону Україні потрібно ще до 1 млрд доларів на газ — Reuters
Україна вже закачала у сховища більше газу, ніж на ті самі дати 2024 року
США ввели санкції проти міжнародної мережі, яка допомагає Ірану продавати нафту
США планують збільшити стратегічні запаси урану для розвитку ядерної енергетики
Сховища газу у ЄС заповнені рекордно низько за останні 3,5 роки
Україна з 1 жовтня обмежить імпорт індійського пального
