0 800 307 555
0 800 307 555

"Газпром" повертає втрачені позиції на литовському ринку


"Газпром" повертає втрачені позиції на литовському ринку

“Газпром”, який звинувачували в Вільнюсі в використанні поставок газу як засобу політичного тиску, розширює свою частку на ринку Литви.

Опитані аналітики прогнозують, що в році, що наступив, частка “Газпрому” в постачаннях газу на литовський ринок помітно зросте, перевищивши половину всього імпорту Вільнюсом “блакитного палива”. При цьому, на їхню думку, говорити треба не про тріумф російського газового гіганта, а про успіх Литви в лібералізації енергетичного ринку країни.

Зміни на ринку

Російський концерн “Газпром” після розпаду СРСР більше двадцяти років залишався практично єдиним постачальником природного газу в Литву. Монопольне становище дозволяло концерну впливати на ціноутворення. В результаті склалася ситуація, коли Литві довелося платити за газ дорожче, ніж сусіднім країнам. Положення змінилося після того, як Вільнюс, виконуючи директиви ЄС, з 2013 року приступив до лібералізації свого енергоринку.

В результаті “Газпром” змушений був продати свої акції в литовських енергетичних компаніях. А в кінці 2014 року в експлуатацію було введено корабель-термінал скрапленого природного газу (СПГ) Independence (потужністю до 4 млрд кубометрів на рік), що знаходиться в порту Клайпеди. Литовський Сейм також прийняв закон, який зобов’язав усіх великих імпортерів газу купувати 25% обсягів у оператора терміналу СПГ – компанії Klaipedos nafta.

Основним постачальником для нього став норвезький концерн Statoil. У 2015 році, коли почав діяти термінал СПГ, на частку Statoil припало 16% поставок газу на литовський ринок (0,4 млрд кубометрів, весь обсяг споживання країною – 2,76 млрд). За даними міністерства енергетики Литви, в 2016 році частка “Газпрому” на ньому в порівнянні з попереднім роком скоротилася з 84% до однієї третини. Більшу частину газу – близько 60% (1,43 млрд кубометрів, весь обсяг – 2,4 млрд) – Литві поставив концерн Statoil.

Плоди лібералізації

У нинішньому році, прогнозують литовські експерти, завдяки вигідній ціні, яку пропонує “Газпром”, його частка на місцевому ринку (весь обсяг, очікується, складе 2,2 млрд кубометрів) зросте приблизно до 55%. Ціна, за якою Литва купує газ у “Газпрому” і Statoila, за словами представників енергокомпаній, є комерційною таємницею.

На думку директора Центру східноєвропейських досліджень Лінаса Кояли, збільшення частки російського газу в литовському імпорті свідчить про те, що в країні вдалося створити ринок газу, в результаті чого поставки “Газпрому” в Литву перестали бути інструментом політичного впливу. Жигімантас Вайчюнас, міністр енергетики Литви, вважає, що ситуація, коли в минулому році більшу частину необхідного їй газу Вільнюс придбав у норвезької Statoil, а в цьому році близько половини купить у “Газпрому”, є підтвердженням конкуренції на ринку.

Ярослав Неверович, міністр енергетики Литви в 2012-2014 роках, стверджує, що російський концерн намагається повернути втрачені позиції. На думку Неверовича, не виключено, що в найближчому майбутньому ми станемо свідками нових зусиль з боку “Газпрому” в даному напрямку – можливо, навіть за допомогою укладення довгострокових контрактів.

Енергетична безпека і гроші

“Дії “Газпрому” – наслідок того, що в світі очікується зростання пропозиції скрапленого газу, що може негативно позначитися на результатах російського концерну в тих країнах, яким вдалося диверсифікувати джерела постачання “блакитного палива”, – пояснює Неверович.

У свою чергу Войцех Якубік, аналітик з Польщі та головний редактор сайту BiznesAlert, що спеціалізується на питаннях енергетики, вказує, що “Газпром” пропонує газ на вигідних умовах, щоб знайти покупців, для яких пріоритет – ціна, а не загроза потрапити в залежність від доставок з Росії. Якубік зазначає, що подібна стратегія потребує контролю з боку литовської держави за допомогою терміналу СПГ.

“Частка російського газу на ринку збільшується через те, що, наскільки відомо, корабель-термінал скрапленого природного газу (СПГ) в Клайпеді є рентабельним завдяки підтримці влади. Енергетична безпека часто стає другорядною, замість неї на першому плані з’являються гроші. Це посилюється тим, що “Газпром” проводить піар-стратегію, націлену на зближення з клієнтами в Євросоюзі”, – додав Якубік.

Ризики і загрози

На думку Ярослава Неверовича, питання повного використання потужностей терміналу скрапленого газу в Клайпеді (зараз він завантажений приблизно на 40%. – Ред.) є другорядним, тому що завдяки існуванню терміналу з’явилася можливість впливати на вартість газу для всіх споживачів в країні.

З цими доводом погоджується і Войцех Якубік, який констатує, що, хоча “Газпром” може частково відновити свій вплив у Литві, повністю його повернути не вдасться, оскільки Вільнюс завдяки терміналу СПГ отримав доступ до світового ринку скрапленого газу.

Аналітик з Польщі вказує на існування ризику того, що короткочасні доходи завдяки купівлі великих обсягів газу за вигідною ціною у “Газпрому” зможуть вплинути на подальші кроки Литви в сторону енергетичної безпеки, в основі якої – повна незалежність від російської енергополітики. З подібною загрозою, на думку аналітика, можуть впоратися тільки рішучі дії з диверсифікації джерел поставок енергоносіїв.

Вітольд Янчіс

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Весь ринок:Енергетика
Все, що ми знаємо про:Газпром
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua