661
Послуги на тепло в новобудовах стануть на 15% дешевшими
— Особисті фінанси
«Двадцять п’ять років нам розповідали про те, що потрібно зменшувати енергоспоживання і надавати послуги нової якості, але практично тільки після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом ми стали на шлях імплементації відповідних директив ЄС, щоб добитися такого енергоспоживання, як у європейських країнах», — так розпочав своє представлення нового покоління норм з енергоефективності будівель (ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель») віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій ЗУБКО. У Євросоюзі, за його словами, діє стандарт, який забезпечує споживання лише 50 кВт на квадратний метр житлової площі. В Україні минулого року цей показник становив 185 кВт.
Віце-прем’єр відзначив, що державна будівельна норма (ДБН), яка запускається в Україні, має той же номер 31, що й директива ЄС. І це, на його думку, дуже важливо і символічно. Він також додав, що саме цей будівельний стандарт надає можливість запровадити й програмне забезпечення, створене ЄБРР, яким користуватимуться енергоаудитори, що працюватимуть в Україні згідно з поданим до парламенту законопроектом про енергоефективність будівель. Зубко наголосив, що до Верховної Ради подано пакет законопроектів — про особливості управління будинками, про житлово-комунальні послуги.
Закон про енергоефективність будівель, на його думку, найголовніший, бо дає можливість не тільки запровадити інститут енергоаудитора, а й встановити відповідальність для того, хто буде не тільки оцінювати енергоефективність будівель, а й давати рекомендації щодо того, що треба зробити, щоб її підвищити. Не меш важливі, за словами віце-прем’єра, і закон про комерційний облік, який уже схвалений парламентарями у другому читанні, і закон про Фонд енергоефективності, який дає змогу запровадити інструмент, що забезпечить як технічну, так і фінансову підтримку будь-якому українцю для його зусиль у підвищенні енергоефективності.
Зубко розповідає, що директива № 31 ЄС є чинною з 2010 року. А в Україні її вкрай необхідно впроваджувати. Бо і сектор ЖКГ, і промисловий сектор потребують модернізації. 185 кВт на квадратний метр, зауважує віце-прем’єр, не влаштовує сьогодні будь-яку державу і, звичайно ж, Україну. Він наголошує, що Німеччина вже ставить питання про норму в 25 кВт, яку має бути запроваджено за сім років.
На думку віце-прем’єра, кожна українська родина повинна знати, за що саме вона сплачує та яким чином її платіж і навантаження на бюджет можна зробити меншими. Тож саме закон про ефективність будівель допоможе людям, які купують житло, розуміти, що саме вони згодом мають робити у своїх оселях.
«Купуючи праску або посудомийку, ми вже цікавимося, скільки споживатиме той чи інший прилад. Тож свій сертифікат, який чітко визначатиме, скільки витрачатиме людина на експлуатацію її житла, повинен мати кожен будинок і квартира», — зазначає Зубко. Він наголошує, що «запровадження таких сертифікатів — це питання енергонезалежності родини і держави в цілому».
«Державні будівельні норми. які ми сьогодні обговорюємо, — продовжує віце-прем’єр, — практично пов’язують всі стандарти, які стосуються вимог до будівель і теплоізоляції й уже діють в Україні, і всіх тих стандартів, які працюють в Євросоюзі. Це, практично, поєднання європейської та української стандартизації. І це важливо тому, що опалення та охолодження будівель — це те, через що ми втрачаємо енергію як взимку, так і влітку.
Тож ми робимо перший крок для впровадження відповідних нормативів». На підставі цього ДБН ми сьогодні, відзначає також Зубко, зможемо запровадити програмне забезпечення, щоб усі енергоаудитори могли працювати в єдиному полі.
«Завдяки встановленню цієї норми послуги на тепло в новобудовах стануть дешевшими на 15%. До того ж, Україна зможе додатково заощаджувати по одному мільярду гривень на рік, тобто через п’ять років це може бути вже п’ять мільярдів! Для енергонезалежності нашої країни — це великий крок», — відзначив заступник голови Мінрегіону з питань будівельної галузі Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ.
За його словами, головне, що закладено в основу нового ДБН, — це комплексна оцінка будівель, за якою нормуються витрати енергії не лише на опалення будинку, а й на споживання енергії загалом — опалення, охолодження, вентиляцію та гаряче водопостачання.
«З новою нормою ми зможемо щорічно заощаджувати близько 150 мільйонів кубометрів газу, — додає заступник міністра, — для новобудов економія енергії становитиме 30%, а при реконструкції будинків, побудованих ще за радянськими нормами, вона зросте у 2,5-3 рази». Він також відзначив, що наразі проводиться перегляд ще низки ДБН, які потребують першочергового аналізу. «Цього року Мінрегіон запланував змінити 27 будівельних норм, працює робоча група, здійснюємо все максимально прозоро та відкрито із залученням провідних експертів, міжнародних організацій та громадськості», — підсумував Парцхаладзе.
Усе це звучить надзвичайно красиво. І навіть перший столичний мер Іван Салій, який добре знає співвідношення між житлом радянської забудови та обсягом нинішніх новобудов, врешті-решт, зрозумів, що нові ДБН будуть орієнтиром для енергоаудиторів, під керівництвом і за відповідальності яких відбуватиметься модернізація старого житлового фонду. І справді, аргумент Зубка щодо того, що завдяки запровадженню ДБН-31 як у новозбудованому житлі, так і при поступовій модернізації старих будинків сфера ЖКГ зможе зменшити споживання газу з 19 мільярдів до 11 мільярдів кубометрів, переконає будь-кого.
Однак для високопрофесійних фахівців у цьому питанні ясно ще далеко не все. Так, голова Асоціації аудиторів Володимир ПЕЧЕРСЬКИЙ дещо сумнівається в тому, що ДБН-31 можна запровадити протягом одного місяця. «Я не став би так оптимістично дивитися на цей процес, — зауважує він, — Ми бачили ДБНи й раніше і бачимо те, що зроблено зараз. У нас є великі претензії до цього документа.
Я гадаю, що робочій групі ще треба попрацювати, перш ніж ухвалювати цей документ. І найпростіше запитання до нього: чому наша шкала енергоефективності зовсім не збігається з європейською?»
Зубко обіцяє, що робоча група над цим ще попрацює і дасть відповідь на всі запитання. Він вважає, що український ДБН, дійсно, має в усіх позиціях відповідати європейській директиві. За його словами, всі розбіжності потрібно зняти або додатково провести роз’яснювальну роботу і, зокрема, з енергоаудиторами, які сьогодні, на його переконання, «становлять передовий фронт».
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
