Гривня перечипилася об Декрет 1993 року — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Гривня перечипилася об Декрет 1993 року

Валюта
3034
«Післяноворічний» долар в Україні здорожчав майже до 29 грн. Подейкують, що і 30 не за горами. Кажуть, в країні тимчасово стався дефіцит валюти – експортери разом с усіма «пішли» на канікули і притримали валютну виручку. А тим часом Мінфін наповнив країну гривнею – здійснив масштабні виплати в кінці бюджетного року, як населенню (зарплати, премії, пенсії авансом за січень), так і підприємцям, відшкодування ПДВ. Отже, валюти – мало, гривні – багато, курс в легкому штопорі. Що, згладити коливання? Таке скажете! Гривня – різниця, валютному спекулянту – мільйон. Так є, і так буде. Допоки країна житиме «понятіями» Декрету про валютне регулювання 1993 року…
Одне, коли НБУ продає долари, але коли він їх купує…
Готівковий долар в обмінниках минулого тижня різко «злетів» майже до 29 грн за 1$. Правда вже з початком нового тижня його ціна трохи відкотилася – до 28,40-28,80 грн.
Фінансові експерти стверджують, що для зростання курсу в середині зими є фундаментальні економічні причини. Мовляв у січні-лютому різко зростає споживання усіх видів енергоносіїв, а динаміка експорту традиційно сповільнюється через новорічні свята в США, Європі та Україні. В результаті на місцевому валютному ринку виникає дефіцит іноземної валюти, і попит на неї перевищує пропозицію.
Саме в кінці року, коли на міжбанківський ринок від експортерів надходить найменше валюти, на ньому вишиковується черга із бажаючих купити її для виплати дивідендів іноземним інвесторам.
Населення теж не залишається осторонь від валютного ажіотажу. Цього разу хтось міняв гроші, зняті з депозитів у Приватбанку (відтік склав кілька мільярдів гривень), хтось купував валюту для оплати відпочинку за кордоном. Основна ж частина «чорного» ринку традиційно забезпечувала діяльність тіньового сектору економіки.
Безумовно, в цей період багато чого залежить від НБУ і його готовності припинити «неподобство». Щоб згладити курсові коливання, Нацбанк в новому році три рази виходив на міжбанк з продажем валюти, продавши банкам сумарно $ 161,7 млн.
Але ж до цього він тричі виходив на ринок… в якості покупця, чим спровокував ще більший дефіцит валюти. Наприклад 11-12 січня, в самий пік дефіциту, НБУ усунувся з ринку, дозволивши курсу піднятися до рекордного за останні два роки рівня – 27,25 грн/$.
Як повернення ПДВ курс підриває
І тут така деталька… В кінці року Мінфін відшкодував компаніям-експортерам ПДВ на 12,5 млрд грн. Це означає, що у підприємств є гривневі кошти, і тому їм не потрібно «заводити» в країну свою валютну виручку, щоб купити тут необхідну для оперативної діяльності гривню.
«Через кілька тижнів вкинута в економіку гривнева маса «засвоїться», вийде статистика по торговому балансу і, можливо, МВФ прийме рішення про передачу наступного траншу. Після цього ситуація з доларом повинна заспокоїтись», – вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.
Усередині країни відбувається традиційна січнева істерика на валютному ринку. Подвижка курсу на одну гривню знову провокує паніку в стилі «Пропало все» і апокаліптичні прогнози шаленої інфляції. Багато українців, як і трейдери, схильні проектувати короткострокові тренди на довгу перспективу. Того й дивись, знову почуємо скоро прогнози про «все по 50», яких вже давно не було в ефірі. А вся справа в тому, що за давньою українською традицією бюджет країни стає вкрай щедрим в кінці року, що визначає ріст купівельної спроможності на валютному ринку в січні. Так було в минулому році, так сталося і зараз», – пояснив Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital.
НБУ не винуватий? НБУ лише регулятор? То нехай регулює!
Валютні істерики – давня українська традиція. І на наш погляд, вона буде жива до тих пір, поки монетарна влада нарешті не відпустить «регуляторні» тиски та не позбудеться практики недолугого «ручного» управління.
От що каже на цей рахунок Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера: «Я вважаю, регуляторні помилки на валютному ринку були зроблені вже в перший тиждень поточного року. НБУ досить активно купував валюту в перший тиждень січня на міжбанківському валютному ринку… (на 20-30 млн грн. – Авт.)… якби вони не робили це, то дали б можливість ринку трохи збити курс». А так, ринок, за словами Устенка, запанікував. А далі це викликало ланцюгову реакцію. «Тобто, одна невміла дія з боку НБУ викликає подальші небажані наслідки. Експортери не намагаються завозити валюту в країну – який сенс робити це зараз, якщо курс був 27, потім став 28, а може бути, стане 30?», – розмірковує пан Устенко.
За словами експерта, ми або рішуче позбуваємось старих методів управління, послаблюємо регулювання, в тому числі, і валютне, отримуємо $2-3 млрд. іноземних інвестицій та спокійно, без всенародної паніки, наповнюємо казну та валютні запаси. Або залишаємо все, як було та утримуємо курс лише за рахунок золотовалютних резервів. Джерела яких сьогодні є, а завтра – нема.
Вільним капіталам – вільний рух
Певно, ця думка до монетарних чиновників таки потроху доходить. Про що свідчать їх «найсвіжіші» заяви. «Ми плануємо повністю змінити валютне законодавство, яке зараз діє, – заявив заступник голови НБУ Олег Чурій після того, як йому довелося кілька разів пояснювати народу, що відбувається з валютою.
За його словами, Угодою про Асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити вільний рух капіталу. І сьогодні Нацбанк разом із Єврокомісією працює над підготовкою давноочікуваного проекту єдиного закону “Про іноземну валюту”, який визначатиме принципи валютного регулювання в країні.
Треба сказати, що на сьогоднішній день ці питання регулює допотопний, 1993 року «випуску», Декрет про валютне регулювання. І питання його заміни на сучасний актуальний рамковий закон вже не просто визріло, а перезріло!
Якщо тільки чиновники не лукавлять, то при наявності сприятливих макроекономічних умов, НБУ планує поступово пом’якшувати тимчасові обмеження, введені на валютному ринку в 2014-2015 роках.
«Ми для себе визначили пріоритети. Передусім це зняття обмежень, необхідних для розвитку економіки. Йдеться про обмеження на прямі іноземні інвестиції та операції експорту-імпорту. Також важливо послабити обмеження, що безпосередньо впливають на діяльність підприємств: знизити вимогу до обов’язкового продажу валютних надходжень, збільшити строк повернення валютної виручки (наразі 120 днів)», – повідомив Олег Чурій.
Наступним етапом, очікується валютна лібералізація для населення. Мова йде, по-перше, про зняття обмежень видачі валютних коштів (в еквіваленті 250 тисяч гривень на день по поточному курсу НБУ). По-друге, зняття обмеження на купівлю валюти на суму ніж на 12 тисяч гривень в день на одну особу.
Повіримо?
Оксана Поліщук
За матеріалами:
Укрінформ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас