579
Рада всім: ключові законопроекти нового парламентського сезону
— Казна та Політика
Сьогодні в Україні стартує новий політичний сезон. Народні депутати повернулися з новорічних канікул і продовжать працювати в сесійній залі. Поки більшість народних обранців не можуть чітко відповісти на питання: “які законопроекти ви вважаєте головними для розгляду”. Депутати пояснюють, мовляв, спершу потрібно провести засідання фракцій і груп, де вони і вирішать, розгляду яких питань вони будуть вимагати від керівництва Ради. Втім, опитавши керівників фракцій і груп, а також керівництво профільних комітетів парламенту, РБК-Україна склало список з шести проектів законів, які парламент може розглянути в першій половині 2017 року.
1.Створення фінансової поліції
Про плани створити фінансову поліцію і ліквідувати податкову міліцію заявляв ще другий уряд Арсенія Яценюка. Наталія Яресько, яка тоді була міністром фінансів, представила проект податкової реформи, яка так і не була схвалена парламентом. Зараз це питання постало особливо гостро. Адже через технічну помилку парламент під час прийняття змін до Податкового кодексу та закону про державний бюджет на 2017 рік не розібрався в нюансах ліквідації податкової міліції.
Тому з 1 січня вона формально перебуває поза законом і позбавлена законодавчих підстав для здійснення своїх повноважень. Відповідно, вже на цьому пленарному тижні Рада буде намагатися виправити цю прогалину в законі – або податковій міліції повернуть її повноваження, або дуже швидко вирішать питання з фінансовою поліцією.
Міністр фінансів Олександр Данилюк анонсував, що вже в найближчі дні законопроект про фінансову поліцію буде винесено на розгляд уряду. За основу проекту може бути взятий депутатський законопроект про фінансову поліцію №4228, який ще в березні минулого року зареєструвала депутат від “Самопомочі” Тетяна Острикова разом з групою співавторів.
Документ передбачає, що фінансова поліція буде незалежним правоохоронним органом. Її штат буде в шість разів меншим від штату податкової міліції (2,5 тисячі працівників замість 15 тисяч). Причому тільки 25% співробітників органу увійдуть в його силовий підрозділ. Відбір штату планується проводити на конкурсній основі.
Втім, депутати побоюються, що провести реформу податкової міліції буде складно через опір значної частини парламенту і правоохоронних органів, повноваження яких з розслідування економічних злочинів планується передати фінансовій поліції.
“Чому цей закон не буде влаштовувати колег по парламенту? Там зачіпаються інтереси всіх правоохоронних органів, які займаються розслідуванням економічних злочинів. Пропонується забрати їх підслідність всіх злочинів, що стосуються публічних фінансів держави, у поліції, прокуратури, ДБР (Державного бюро розслідувань, яке ще не сформовано – ред.) та СБУ. Ці 15 тис. людей, які сьогодні займаються економічними злочинами – фактично дублюють підслідність один одного, втратять свої повноваження. Уявіть собі, що СБУ припинить розслідувати економічні злочини і почне займатися злочинами проти держави, шпигунством, державною зрадою – там же грошей не збереш!”, – пояснює Острикова.
2. Створення Антикорупційного суду
Робота над законопроектом про Антикорупційний суд почалася ще в жовтні минулого року. Документ підготували за участю громадськості та з допомогою консультацій з антикорупційними органами і міжнародними партнерами. Планується, що громадськість запропонує, щоб законопроект до парламенту вніс президент.
Проектом передбачено, що до відання Антикорупційного суду перейдуть всі справи, що підслідні Антикорупційному бюро: декларування недостовірної інформації, незаконне збагачення, зловживання владою і службовим становищем, підкуп, нецільове використання бюджетних коштів, відмивання доходів тощо.
Так, передбачається створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції для розгляду справ, підслідних Національному антикорупційному бюро, і створення Антикорупційної палати Верховного суду (буде виконувати функції апеляційної інстанції).
Планується, що штат Вищого антикорупційного суду налічуватиме 40 суддів, а Антикорупційної палати Верховного суду – 40 суддів. Судді будуть обиратися на конкурсній основі із залученням до конкурсної комісії представників президента, парламенту і міжнародних експертів.
3. Оновлення ЦВК
Досить імовірно, що в першому півріччі 2017-го парламентарії, нарешті, оновлять склад Центральної виборчої комісії. Нагадаємо, що термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК закінчився ще в червні 2014 року.
Однак, президент вніс подання на заміну 11 представників тільки в червні минулого року. Далі дебатів розгляд питання в Раді не просунувся, і питання так і не було винесене на розгляд в сесійну залу. Фракції “Народного фронту” та “Батьківщини” вимагали у президента відкликати подання та повторно внести його в Раду.
Так, у фракції НФ пояснюють, що запропонували три кандидатури в ЦВК, а в поданні президента залишився тільки один кандидат. Кадрові побажання “Батьківщини” Петро Порошенко і зовсім не врахував.
4. Пенсійна реформа
Депутати прогнозують, що у 2-3-му кварталі 2017 року Рада може розглянути пенсійну реформу. Вона повинна вирішити питання дефіциту Пенсійного фонду, який в нинішньому році передбачено у розмірі 142 млрд гривень. Мова йде про можливе підвищення пенсійного віку для чоловіків і жінок до 63 років – на 6 місяців щорічно протягом 6 років.
Зараз пенсійний вік і для чоловіків, і жінок встановлено на рівні 60 років. Останній раз його підвищував уряд Миколи Азарова в 2011 році.
Також обговорюється можливість підвищення мінімального страхового стажу (зараз мінімальний страховий стаж для чоловіків становить 35 років, жінок – 30 років, був підвищений на 10 років у 2011 році) і подальше скорочення пільгових умов виходу на пенсію.
В уряді підтверджують, що розмови про підвищення пенсійного віку дійсно ведуться, але на експертному рівні.
“Це експертні думки. Хтось пропонує 63, інші – 65 (років, – ред.), Але остаточна домовленість у нас зафіксована в Меморандумі (з МВФ – ред.). Там цього немає. І не буде”, – пояснює віце-прем’єр Павло Розенко.
Сам же чиновник виступає проти таких кардинальних заходів.
“Безумовно, солідарна пенсійна система потребує корекції, але я переконаний, що нинішній уряд і влада ніяких кроків щодо збільшення пенсійного віку робити не буде. Я категорично проти цього рішення тому, що воно не дає ніякого істотного ефекту для Пенсійного фонду України. Безумовно, цей крок дуже серйозно вдарить по українських громадянах. Можна пенсійний вік підвищувати хоч до ста або тисячі років, але, коли 50 % працюючих не сплачують податки, або сплачують їх не в повному обсязі, то цей крок не дасть нічого”, – пояснює павло Розенко і додає, що уряд має сконцентрувати зусилля на легалізації заробітку населення, а підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень має цьому сприяти. Також чиновник виступає проти збільшення страхового стажу.
У Кабміні пояснюють, що насправді урядова пенсійна реформа полягає у запровадженні накопичувальної пенсійної системи. Необхідний для цього законопроект уряд подав до парламенту ще в травні минулого року (проект закону №4608 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій”).
5. Проведення деофшоризації
Ще влітку 2016 року, за дорученням президента і за вимогою МВФ голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна спільно з Нацбанком почали роботу над законопроектом про контрольовані іноземні компанії (КІК).
У парламенті пояснюють, що законопроект спрямований на деофшоризацію. Тобто, на створення механізму, завдяки якому українські бізнесмени не були б зацікавлені створювати компанії “низькоподаткових” юрисдикціях.
Сутність режиму КІК полягає в зарахуванні доходів іноземних компаній, які контролюються фізичними або юридичними особами-резидентами, дохід цих резидентів для цілей оподаткування.
Це призводить до втрати економічного сенсу у використанні компаній, зареєстрованих “у податкових гаванях”, для мінімізації оподаткування та акумуляції доходів, і дозволяє зменшити прихований відплив капіталу.
Планується, що український громадянин, який має бізнес за кордоном, буде зобов’язаний задекларувати свою іноземну компанію і сплатити різницю в Україні за ставками податків (різницю між ставкою податку на прибуток в Україні і ставкою податку на прибуток за кордоном).
“Якщо у вас бізнес в Польщі або Німеччині, наприклад, ви виробляєте автомобілі, то в цих юрисдикціях – за кордоном – у вас не буде нижчого податкового навантаження, ніж в Україні. З цими країнами ми будемо мати обмін інформацією. Отже, податкова буде отримувати інформацію про ваші компанії, а в Панамі у вас не буде сенсу створювати підприємства і виводити з них гроші тому, що вам доведеться все задекларувати в Україні і доплатити податок: або ПДФО, або податок на прибуток”, – розповідає нардеп від “Самопомочі”, член комітету з питань оподаткування та митної політики Тетяна Острикова.
Коли законопроект надійде у парламент, і тим більше, чи має він шанси на підтримку, депутати поки прогнозувати не готові.
6. Земельна реформа
Дебати про необхідність запуску ринку землі у Верховній Раді тривають вже не перший рік, та щоразу вони завершуються продовженням мораторію на продаж земель сільгосппризначення.
Поки що він діє до 1 січня 2018 року. У грудні минулого року в парламенті з’явилися законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення – №5535 зареєстрований групою депутатів на чолі з Олексієм Мушаком (фракція БПП), а альтернативний йому законопроект №5535-1 вніс народний депутат від БПП Аркадій Корнацький. Перший проект пропонує поетапне введення ринку землі.
Так, з 1 липня вже в цьому році запропоновано запустити продаж землі державного призначення. Протягом року на базі аукціонів визначити ринкову вартість землі і вже з 1 липня 2018 дозволити продаж землі громадян.
Пропонується, що до 2020 року землю сільгосппризначення зможуть купувати лише громадяни України, а з 2020 року – юридичні особи, і, нарешті, до 2030 року – іноземці.
Також передбачено, що землю можна купувати і продавати на аукціоні. Початкова вартість гектара землі складе не менше 30 тис. гривень. Закладені й певні обмеження для покупців земель. Зокрема, фізична особа не може придбати більше 500 га землі.
Крім того, передбачено, що в майбутньому юрособи не зможуть купувати більше третини земель однієї територіальної громади, або району. Зараз автори законопоекту кажуть, що хоча питання земельної реформи є вкрай непопулярним, вони будуть домагатися, щоб парламент розглянув його в квітні цього року.
“Зараз ситуація така, що цей закон не підтримують лише дві фракції – “Батьківщина” і РПЛ. Всі інші кажуть: “Зараз не час. Давайте почекаємо, розробимо концепцію”. У нас 400 тис. громадян померли, так і не передали нікому свою землю. Наприклад, померла старенька бабуся, а її поки земля обробляється, а тіньовий дохід йде голові села чи ще комусь”, – пояснює один з авторів законопроекту Олексій Мушак.
Надія Андрикевич
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
