639
Наздоганяючи стабільність: Що принесе 2017 рік українським банкам
— Кредит&Депозит
Очищення від неліквідних банків, посилення контролю кредитних ризиків, старт валютної лібералізації і боротьба за стабільність курсу гривні. Вирішенням цих і інших питань, пов’язаних з відновленням надійності і довіри, буде перейматися в наступному році банківський сектор.
Дно позаду
Минулий, 2016, рік став для банківської системи України серйозним випробуванням. Перелік працюючих банків скоротився ще на пару десятків, і “здорових” фінустанов в країні тепер менше сотні. Очищення банківської сфери не завжди проходило спокійно, закриття декількох банків супроводжувалося скандалами. Наприклад, з банком “Михайлівський”, який виявився замішаним в махінаціях з грошима вкладників, а також ПриватБанком, що перейшов у власність держави.
Але фінансовий сектор вистояв і демонструє ознаки оздоровлення. Так, обсяг коштів фізосіб на банківських рахунках з січня по грудень 2016 року збільшився майже на 5%. І це немало, враховуючи відтік грошей з системи, пов’язаний з відходом на ліквідацію банків протягом року. Достатність регулятивного капіталу зросла з 12,74% до 13,71% (цей показник свідчить про можливість або неможливість банку розрахуватися за зобов’язаннями; мінімальне значення – 10%), а збиток банківської системи в порівнянні з 2015 роком скоротився в рази. За прогнозами Національного банку, в 2017 році банківський сектор зможе остаточно переломити негативний тренд, нарощуючи доходи.
“Макроекономічні умови будуть більш сприятливими для розвитку банківського бізнесу – зростання доходів підприємств і поліпшення їхньої платоспроможності, зростання заробітних плат і доходів населення позитивно вплинуть як на новий бізнес банків, так і на поліпшення якості їхніх кредитних портфелів”, – вважає директор департаменту організації, стратегії і корпоративного управління “Кредобанку” Роман Лепак.
І все ж таки здебільшого банкіри та аналітики висловлюють обережний оптимізм. За словами експертів, в 2017 році банківська система буде адаптуватися до нових регуляторних вимог і ринкових умов, пов’язаних,зокрема, зі значним збільшенням ваги і впливу державних банків. “Але впораються з цією адаптацією далеко не всі”, – говорить голова правління Altbank Ігор Волох.
Черга на вихід
Член правління “Креді Агріколь Банк” Вадим Ганах передбачає, що ринок в 2017 році можуть залишити ще близько 20 банків. “Система буде розвиватися в умовах нестабільного геополітичного середовища, перерозподілу клієнтської бази та створення нових ніш, напрямків”, – підкреслює Вадим Ганах.
Тому для того, щоб залишатися “на плаву”, банкам необхідно інвестувати чималі гроші в персонал, якість обслуговування, сучасні сервіси. Але багато фінустанов будуть зайняті вирішенням проблем з капіталізацією, оскільки в планах НБУ – подальше стрес-тестування системи. І на цей раз в поле зору регулятора потраплять саме невеликі банки.
“На відміну від державних і банків зі стратегічними іноземними власниками, акціонери банків з українським “корінням” мають обмежені можливості щодо вливання додаткового капіталу. За нашими оцінками, в наступному році буде не менше десятка прикладів виведення банків з ринку саме через неможливість наростити капітал до рівня, узгодженого з НБУ”, – зазначає Роман Лепак.
Цілком можливо, що деяким банкам вкажуть на двері з “політичних причин”, через невідповідність вимогам фінансового моніторингу. Тим більше, що голова НБУ Валерія Гонтарева вже кілька разів попередила: Нацбанк буде очищати систему від “кишенькових і олігархічних структур”. “Але навряд чи варто говорити про те, що кількість таких прецедентів виявиться значною. Це може бути 3-5 банків максимум”, – вважає начальник відділу ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.
Не виключений і сценарій об’єднання дрібних банків з системними, що, однак, для невеликих гравців аж ніяк не найкращий варіант, так само як і для їхніх клієнтів. “Для локальних дрібних банків це болісний шлях, оскільки вони можуть займатися мікрокредитуванням і бути гнучкими в регіонах, на відміну від великих установ”, – впевнений старший аналітик групи компаній FOREX CLUB Андрій Шевчишин.
В очікуванні кредитів
Не надто вірять банкіри і в те, що їм вдасться в майбутньому році розблокувати кредитування. З одного боку, НБУ поступово знижує облікову ставку, рівень якої на даний момент становить 14%. Фактично це орієнтир для банків при розрахунку кредитних ставок, які, в теорії, також повинні знижуватися.
Але високі ставки – не єдина перешкода на шляху до масової видачі кредитів. Банки просто не володіють достатнім обсягом вільних ресурсів для того, щоб відновити повноцінне кредитування населення (кредити на авто, іпотеку) та бізнесу (на розвиток, купівлю основних фондів і т.д.).
Крім того, з 2017 року банки будуть змушені посилити оцінку кредитних ризиків і показати реальну якість своїх кредитних портфелів. Тобто, оголити всі “погані” кредити, під які банкірам доведеться сформувати додаткові резерви. “А більш жорсткі підходи до оцінки кредитних ризиків навряд чи стануть стимулом для кредитування економіки”, – розмірковує Віктор Шулик.
До речі, вимоги до позичальників з боку банків (насамперед, до якості застав, які вони надають як забезпечення за позиками) теж зростуть. Отже, коло тих, хто навіть за наявності бажання і фінансових можливостей зможе оформити кредит, ще більше звузиться. Причому це стосується як позичальників-фізосіб, так і бізнесу.
Гривня, не поспішай!
Точну динаміку валютного курсу банкіри прогнозувати не беруться. Але прогнози на 2017 рік для національної валюти в цілому позитивні. “При виконанні прогнозних параметрів затвердженого бюджету ситуація буде достатньо стабільною. А банки на кшталт “Михайлівського” (за розміром) несуть швидше репутаційні ризики, ніж курсові”, – впевнений Ігор Волох.
Водночас, вирівнювання стабільності націоналізованого Приватбанку може чинити на курс додатковий тиск. Все залежить від реального обсягу допомоги, якої насправді потребує Приват. “Адже необхідна емісія грошових коштів і покриття збитків за рахунок бюджету. Але наслідки цих процесів можуть бути нівельовані сприятливим інвестиційним кліматом і частковою приватизацією державних банків (український уряд зобов’язався в 2017-2018 роках продати хоча б частину своєї частки в держбанках, – ред.)”, – говорить Вадим Ганах.
Ну і, звичайно ж, не варто списувати вплив на стабільність гривні з боку Національного банку. З одного боку, НБУ анонсував старт у 2017 році масштабної валютної лібералізації. Разом з тим, НБУ заявив про намір стримувати інфляцію, яка, як відомо, жорстко зав’язана на курсі гривні. А це означає, що без адміністративних важелів (наприклад, зміни лімітів на операції з валютою, перегляду вимог з продажу валютної виручки) НБУ обійтися не зможе, так само як і без підтримки нацвалюти за рахунок золотовалютних резервів.
“Але підтримка курсу в 2017 році в рамках 27,2 гривень за долар буде можливою в разі співпраці з МВФ і позитивних тенденцій на сировинних ринках. Але утримання гривні буде проблематичним через необхідність накопичення золотовалютних резервів для майбутніх виплат за зовнішніми боргами, високі витрати за зобов’язаннями в банківському секторі і ризики недоотримання відрахувань від підприємців через зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень, а також через підвищення цін на енергоносії. Тому курс в 2017 році може коливатися в діапазоні 27-28,5 гривень/долар”, – прогнозує Андрій Шевчишин.
Павло Харламов
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
