Топ-3 найгучніших банківських скандалів у 2016 році — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Топ-3 найгучніших банківських скандалів у 2016 році

Фондовий ринок
2153
Протягом року Національний банк вивів з ринку два десятки банків. Більшість фінустанов пішли через невиконання вимог з докапіталізації. Декілька банків оголосили про самоліквідацію. Журналісти вибрали три найгучніші банківські скандали, які відбулися протягом року.
Збанкрутував “Хрещатик”
5 квітня Нацбанк визнав банк “Хрещатик” неплатоспроможним. Туди ввели тимчасову адміністрацію. У банку обслуговували більше 30 комунальних підприємств столиці. На його рахунки надходили платежі за житлово-комунальні послуги.
Напередодні біля відділень банку вишикувалися черги. Люди знімали гроші з рахунків. Зняти з банківської картки можна не більше 2,5 тис. грн. У банку відповідальність за паніку переклали на комунальні підприємства. Їхні співробітники почали масово знімати гроші з рахунків. Комунальні підприємства закрили свої рахунки в цій установі перед її банкрутством.
Банк мав 124 відділення. 43 з них – у столиці. У Нацбанку заявили, що 98% вкладників зможуть повернути гроші. Їхні депозити не перевищують гарантованої Фондом суми у 200 тис. грн. Чверть акцій банку належала територіальній громаді міста в особі Київської міськдержадміністрації. За даними НБУ, на 1 жовтня 2015 року за розміром активів банк займав 18 місце серед 122 діючих банків.
“Ситуація з ліквідністю банку різко погіршилася. Через брак коштів він почав затримувати платежі і без допомоги з боку акціонерів не міг впоратися із ситуацією. Зважаючи на це та порушення ПАТ КБ “Хрещатик” нормативів ліквідності та капіталу, правління Національного банку визнало його неплатоспроможним. КМДА ухвалила рішення про внесення в банк 150 мільйонів гривень. Проте ця сума мала надійти до банку після аналогічної дії з боку мажоритарних акціонерів, які не виконали своєї частини домовленості”, – сказала заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Згодом столична прокуратура викрила 16 службовців “Хрещатика” у розкраданні депозитів на суму понад 81 млн грн. Ті протягом чотирьох років підробляли депозитні договори та документи на видачу готівки. У такий спосіб зловмисники обікрали 54 вкладники банку. На квартири, будинки та земельні ділянки обвинувачених наклали арешт.
Під вкладників збанкрутілого “Михайлівського” прийняли закон
23 травня правління Національного банку вирішило віднести банк “Михайлівський” до категорії неплатоспроможних через підозру доведення до банкрутства. Проблемним через ризикову діяльність банк визнавали ще в грудні 2015 року. У НБУ заявили, що банк чинив спротив кураторові регулятора в доступі до необхідної інформації. Керівництво банку “Михайлівський” звинуватили у незаконному продажі кредитного портфеля на 682 млн грн.
Згодом у Фонді гарантування вкладів розповіли, що з банку “Михайлівський” виводили кошти перед уведенням тимчасової адміністрації. З’ясувалося, що клієнти банку вносили гроші не на депозити, а на користь Інвестиційно-розрахункового центру та Кредитно-інвестиційного центру як фінансову позику за посередництвом банку. Такі інвестиції не є депозитами. На них не діє гарантія Фонду. Банк також купив фіктивні права-вимоги на грошові кошти більш як на 741 млн грн. Ці клієнти банку кілька разів перекривали центр Києва.
Під таких клієнтів банку Верховна Рада прийняла закон. 19 листопада президент Петро Порошенко його підписав. Згідно з документом, гроші у вигляді позики чи внеску до небанківського фінансового закладу прирівнюють до депозиту. Це стосується банків, які на момент прийняття закону були визнані неплатоспроможними.
Націоналізували Приватбанк
Увечері 18 грудня Кабінет міністрів і Рада національної безпеки прийняли рішення націоналізувати Приватбанк. Він перейшов у власність держави. Його акції оцінили в 1 грн.
“Ми прийняли це рішення, щоб забезпечити стабільність банківської системи і захистити гроші людей. Ситуація з Приватбанком могла мати негативні наслідки для фінансової системи України. Розрив між резервами і кредитним ризиком банку станом на грудень сягнув 150 мільярдів гривень. Це поставило під загрозу подальше обслуговування клієнтів”, — пояснив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Клієнтами банку були 20 млн українців. Приватбанк потребує докапіталізації в 148 млрд грн. Через це виникла загроза для клієнтів банку. У банку заявили про сім інформаційних хвиль проти банку.
У перші дні після оголошення про націоналізацію біля відділень банку та банкоматів утворилися черги. За день з банкоматів знімали по 2 млрд грн. З’ясувалося, що ніхто не знає, кому належить електронна система “Приват24”.
“Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, уряди США й Великої Британії підтримали таке рішення. Банк продовжує працювати. На підтвердження його стабільності Міністерство фінансів перевело зарплати своїх працівників з Ощадбанку до Приватбанку”, — заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.
Національний банк видав Приватбанку 15 млрд грн кредиту. Кредит дали під 16% річних до 30 грудня. Згодом Антимонопольний комітет України оштрафував Приватбанк на 82,6 тис грн. Його звинуватили у порушенні законодавстві про захист економічної конкуренції.
Анна Родічкіна
За матеріалами:
Газета по-Українськи
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас