Агрорік рекордів і нових викликів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Агрорік рекордів і нових викликів

Аграрний ринок
692
У році, що минає, аграрний сектор встановив відразу два історичні рекорди. Аграрії зібрали максимальний урожай зернових і запланували рекордний обсяг експорту за підсумками маркетингового року.
Аграрний сектор – один з ключових для української економіки – в 2016 році продемонстрував позитивну динаміку. Згідно з даними Держстату, за 11 місяців він зріс до аналогічного періоду минулого року на 2,9%. Є підстави вважати, що весь 2016 рік галузь закінчить з таким же результатом. У 2015 році сільгоспвиробництво в країні впало на 4,8%.
В першу чергу, зростання сільгоспвиробництва обумовлене рекордним збором зернових, який країна зуміла досягти навіть на тлі анексії Криму, російської агресії на сході країни і втрати російського ринку. За оцінками профільного міністерства, в році, що минає аграрії зібрали врожай в обсязі 64,2 млн тонн зерна, завдяки чому виробництво продукції рослинництва виросте за підсумками року на 6%. Попередній рекорд був зафіксований в 2014 році на рівні 63,8 млн тонн. Зростання врожаю сприяє збільшенню обсягів поставок зерна на закордонні ринки, оскільки зернові і олійні складають основу українського експорту.
За прогнозами Мінагропроду, в 2016-2017 маркетинговому році (МР, липень 2016 – червень 2017) українські аграрії поставлять за кордон рекордні 41,6 млн тонн зерна. Станом на кінець грудня українські аграрії експортували вже 21,2 млн тонн зернових. Основними ринками збуту для українського зерна є Китай, країни Близького Сходу, Північної Африки та Західної Європи. Очевидно, що українські сільгоспвиробники не хочуть зупинятися на досягнутому і готують умови для подальшого збільшення виробництва зернових. Вони збільшили площі озимих під урожай наступного року на 4% – до 8,1 млн га. За підсумками осінньої посівної кампанії, недосів цих культур становить близько 7%, тоді як на аналогічну дату 2015 року він становив близько 11%. При цьому, станом на середину грудня, 95% посівів вже показали сходи. Тепер першочерговим завданням сільгоспвиробників є їх максимальне збереження.
А залежить це, в першу чергу, від сприятливих умов зимівлі. Поки погода в основних зернових регіонах сприяє амбітним планам селян – повернути країні славу Світового зернового кошика.
Інше історичне досягнення продемонстрували українські цукровиробники, що зазнавали в останні роки проблеми зі збутом надлишків своєї продукції на національному ринку і через це свідомо згортають виробництво. У році, що минає, вітчизняні виробники експортували рекордний для останніх десяти років обсяг цукру.
Причому продали не так на традиційні ринки Росії, що веде третій рік війну проти України, та її сателітів, а на абсолютно нові для нас ринки Азії і Африки. Український цукор почала закуповувати навіть така екзотична країна, як Шрі-Ланка, де століттями традиційно споживають не буряковий, а тростинний цукор.
В результаті, Україна за одинадцять місяців відправила за кордон в три рази більше цукру, ніж за весь минулий рік – 335,2 тис. тонн на 167 млн ​​дол. За підсумками 2016-2017 МР національна асоціація «Укрцукор» очікує зростання виробництва цукру до 2 млн тонн з 1,43 млн тонн в минулому році.
Чи призводять рекордні результати до поліпшення фінансового стану українських аграрних виробників? Тут є над чим ще працювати. За даними експертів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», рентабельність виробництва зернових культур за підсумками 2016 року збережеться на рівні минулого року – 43,1%, а цукрових буряків – скоротиться до 20,4%.
Порятунок туш
Однак, не всі складові аграрного сектора демонструють позитивну динаміку. Обсяг виробництва продукції тваринництва в Україні в 2016 році продовжив падати. Зокрема, за 11 місяців Україна скоротила виробництво молока на 2,3%, до 9,7 млн ​​тонн, а яєць – на 10,2%, до 14,1 млрд шт.
Аналітики «Інституту аграрної економіки» прогнозують, що валове виробництво продукції тваринного походження за підсумками року скоротиться на 2,1% в порівнянні з попереднім роком – до близько 70 млрд грн. А це в свою чергу вплине на прибуток сільгоспвиробників. Експерти очікують, що рентабельність виробництва цієї продукції в 2016 році скоротиться вдвічі, до 11,3%.
Особливо непростим цей рік став для свинарства. За прогнозами аналітиків, обсяг виробництва свинячого м’яса в 2016 році зберігся на рівні минулого року і склав близько 750-760 тис. тонн. При цьому виробництво свинини в індивідуальних господарствах падає, в той час як в промисловому сегменті спостерігається незначна позитивна динаміка – на рівні 0,5% в річному вираженні. З огляду на умови, в яких розвивався цей ринок в 2016 році, таку тенденцію можна вважати позитивною. Справа в тому, що в році, що минає, споживчий попит на свинину впав на близько 20%, а собівартість виробництва зросла.
Більш того, не варто забувати про епідемію небезпечного вірусного захворювання – африканської чуми свиней (АЧС), яка в 2016 році ширилась регіонами. З початку року ветеринари зареєстрували в Україні 88 спалахів АЧС, тоді як в 2015 році їх було вдвічі менше – 40. Це приносить величезні збитки вітчизняній галузі тваринництва і державі в цілому. «Від смерті однієї свині держбюджет недоотримує близько 415 грн…
Потенційні збитки від АЧС можуть скласти більше 1,5 млрд грн», – вважає голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. За прогнозами Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), кількість спалахів смертельного вірусу АЧС в Україні в 2017 році може збільшитися майже в 1,5 рази – до 117 випадків.
Станом на 1 грудня поголів’я свиней вже скоротилося в порівнянні з 2015 роком на 5,6%, до 7,1 млн голів. Іншою небезпечною вірусною інфекцією, зафіксованою на території нашої держави, став пташиний грип. У листопаді ветеринари зареєстрували перші його спалаху в Херсонській області. До цього випадки епідемії пташиного грипу в нашій країні були зафіксовані в 2008 році в Криму.
Після того, як хвороба повернулася в Україну, ЄС ввів обмеження на експорт українського м’яса птиці, а Гонгконг – столових яєць.
У пошуках стимулів зростання
Однією з найбільш обговорюваних тем в році, що минає, стала відміна Верховною Радою за ініціативою уряду спеціального режиму сплати ПДВ для агропідприємств. З 1990-х років сільгоспвиробники не платили податок в казну, а залишали на спеціальних рахунках в банку. Таким чином, за рік вони отримували десятки мільярдів гривень, які згодом направлялися на розвиток виробництва.
Однак часто агропідприємства використовували свої привілеї недобросовісно. На думку ключового кредитора країни – Міжнародного валютного фонду, нелогічно і неефективно надавати значні пільги цілому сектору економіки, а тому скасування спецрежиму стало одним з основних вимог кредитора. Перевести аграріїв на загальний режим оподаткування влади повинні були ще в 2016 році, проте в зв’язку з потужним парламентським лобі цього не сталося.
Тому в році, що минає, в агросекторі спецрежим зберігся частково, і аграрії платили в бюджет певний відсоток нарахованого ПДВ в залежності від виду діяльності. Так, виробники зерна і технічних культур віддавали бюджету 85% ПДВ, а решту 15% могли використовувати в своїх цілях, а тваринники сплачували в казну 20% ПДВ, залишаючи на своїх рахунках 80%. Решта розподіляли податок 50/50.
Однак з 1 січня 2017 року за домовленістю з МВФ така пільга буде скасована. На думку учасників ринку і експертів, таке рішення спричинить зростання витрат виробників і негативно відіб’ється на проблемних сферах, в першу чергу, тваринництві, садівництві та овочівництві.
Розуміючи це, Мінагропрод взявся за розробку механізму, який дозволив би компенсувати втрати аграріїв від переходу на загальний режим оподаткування. І таке рішення було знайдено. Міністерство ініціювало введення нового механізму – протягом наступних п’яти років на підтримку вітчизняного сільського господарства щорічно направлятиметься 1% від валового аграрного виробництва країни. «Це дійсно історичне рішення, тому що такої моделі в Україні ще не було», – коментував ініціативу міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий.
Так, в держбюджеті-2017 на потреби аграріїв передбачено виділення 5,5 млрд грн. З них 4 млрд – фіксована сума допомоги в сферах тваринництва, рослинництва, овочівництва, а також в сегменті фруктів, картоплі та цукрових буряків. «Чотири мільярди гривень – це не та сума, яка б задовольнила весь ринок, але це вже перший крок. Це дуже важливо, і я стверджую, що в наступні роки АПК буде набирати обертів і допомагати розвитку економіки України», – вважає в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації Марія Дідух.
У переліку гострих проблем, які стримують розвиток національного аграрного сектору, учасники ринку також називають складності з доставкою своєї продукції до споживача, як українського, так і зарубіжного. Але і тут ситуація швидко змінюється. У чомусь умови роботи аграріїв поліпшуватися, а в чомусь – стануть жорсткішими.
У відповідь на критику аграріїв, які скаржаться на дефіцит вагонів-зерновозів, «Укрзалізниця» в 2017 році планує закупити близько 1 тисячі вагонів такого типу. Профільне Міністерство інфраструктури в наступаючому році має намір приступити до порятунку вітчизняних автомобільних доріг від варварського руйнування великовантажними автомобілями. Не секрет, що багато в чому це руйнування відбувалося, в тому числі, від бажання аграрних виробників мінімізувати витрати на логістику за рахунок наднормативної завантаження вантажівок, що прямують до портів і елеваторів.
У 2017 році на поліпшення якості українських доріг влада має намір виділити понад 35 мільярдів гривень, що також стане рекордом для України. Дорожня влада планує закупити близько 80 вагових комплексів, які будуть контролювати вагу вантажних автомобілів на основних дорогах країни. Таким чином, навантажені аграрною продукцією автомобілі стануть легше, але рухатися будуть по більш безпечним дорогам.
Амбітні завдання
Наступний рік обіцяє бути не менш насиченим для українських селян і робітників суміжних переробних галузей. Профільне аграрне міністерство поставило ряд амбітних завдань, які має намір вирішити протягом наступних 12 місяців. Так, основними пріоритетами Мінагророда є забезпечення прямої державної підтримки малим і середнім аграрним господарствам і активна приватизація держпідприємств галузі, в першу чергу, «Укрспирту». Також міністерство має намір працювати над розвитком органічного і нішевого виробництва, меліоративними проектами і підвищенням безпеки харчової продукції. Міністерство активно працює над пошуком нових ринків збуту для вітчизняної сільгосппродукції. В цілому, в 2016 році експорт українського продовольства зріс на 13%, до близько 15 млрд дол. Основними імпортерами є Азія (45%), Європа (34%) і Африка (14%). Частка країн СНД продовжувала знижуватися, досягнувши 7%.
Актуальним завданням для країни є підвищення якості експортної політики. Поки основну частину українського аграрного експорту становить сировинна продукція, яка не створює доданої вартості. Вітчизняні виробники продовжують постачати на зовнішні ринки первинну сировину, яка згодом переробляється більш розвиненими країнами і перепродується втридорога.
Показовим прикладом є виробництво і торгівля таким екзотичним для вітчизняного споживача продуктами, як равлики. Якщо українці в більшості своїй не вживають в їжу цих молюсків, то в ряді багатьох європейських країн – це великий делікатес. За десять місяців 2016 року Україна експортувала 347 тонн цих молюсків, що в десятки разів перевищує обсяги експорту більш звичних для нашої країни продуктів – сала і баранини.
Але равлики продаються як сировина і не основним споживачам, якими є Франція, Угорщина та Італія, а країнам-сусідам – ​​Румунії та Литві. Ці країни самі равликів майже не споживають, але перепродують кінцевим споживачам під виглядом власної продукції в п’ять разів дорожче купленої в Україні сировини.
«Нам потрібно зараз сконцентруватися на тому, щоб інвестиції з ЄС йшли саме на підтримку переробки і на просування товарів з більшою доданою вартістю», – прокоментувала проблеми вітчизняної експортної політики торговий представник України Наталія Микольська.
В даний час вітчизняні виробники активно працюють над розширенням своєї присутності на ринках ключового торгового партнера України – Євросоюзу. Зараз право постачати свою аграрну продукцію і продукти харчування в Європу мають 277 вітчизняних підприємств, з яких 97 – виробляють харчову продукцію. Міністерство аграрної політики і продовольства також працює над відкриттям нових ринків. У наступному році відомство планує відкрити ринок Китаю для української молочної продукції, м’яса птиці, яловичини, а також ряду зернових культур і фруктів.
Також тривають дискусії з приводу виходу на ринок Йорданії з охолодженою або замороженою яловичиною і здобування з м’ясом птиці позицій на ринках Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї і США. Розширення присутності українських товарів на світових ринках буде сприяти зростанню ВВП нашої країни і стане джерелом припливу іноземної валюти в економіку і в аграрний сектор. Але не менш важливим завданням 2017 року має стати комплексне проведення земельної реформи та, ймовірно, довгоочікуване скасування мораторію на продаж сільгоспземель, на яку розраховує, як прогресивна частина українських аграріїв, так і міжнародні кредитори.
Надія Бурбела
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас