1876
Тисячі потребують мільйонів: з якими вимогами на вулиці Києва вийшли профспілки
— Казна та Політика
Сьогодні пройде одноденна Всеукраїнська акція профспілок. Близько 12 тисяч людей двома колонами від Майдану Незалежності та метро “Арсенальна” підуть до Верховної Ради, щоб вимагати від парламенту виконання їх вимог. Спочатку передбачалося, що акція профспілок відбудеться 8 грудня, тому що в цей день планувалося розгляд народними депутатами проекту держбюджету у другому читанні. Але депутати розглядати головний фінансовий документ країни не будуть. У той же час вимоги профспілок у своїй основі залишилися такими ж, як і раніше.
Відстоювати свої права мають намір сьогодні і українські лікарі. На акцію протесту профспілка медпрацівників обіцяє вивести близько тисячі осіб. Лікарі вимагають від Кабміну погашення боргів по зарплаті, індексацію виплат, збільшення окладу і зростання бюджетного фінансування для всієї галузі охорони здоров’я. Свою позицію вони мають намір відстоювати не тільки на мітингах, але й у рамках офіційного трудового спору з урядом. Посадовці хоч і обіцяють підвищення зарплат в наступному році, відповідати на прохання лікарів поки не квапляться.
Загальний збір
У першу чергу профспілки вимагатимуть встановити мінімальну зарплату в розмірі 3200 гривень і забезпечити цю статтю необхідними бюджетними коштами. Крім цього, мітингувальники очікують від влади, що вона зменшить ціни на природний газ і тарифи на житлово-комунальні послуги, продовжить платити стипендії кожному успішному студентові, поверне право на достроковий вихід на пенсію, а також не буде закривати лікарні та звільняти лікарів.
За словами голови Федерації профспілок України (ФПУ Григорія Осового, частини пунктів, наприклад, затвердження галузевих стандартів оплати праці, протягом декількох днів досягти буде неможливо. “Ми будемо моніторити виконання вимог профспілок. Якщо парламент і далі не буде реагувати на масові порушення прав працівників, то в цьому випадку ми будемо більш наполегливими, аж до повторного проведення протестних акцій”, – заявив Осовий.
Вчора представники основних груп мітингувальників мали зустрітися зі спікером парламенту Андрієм Парубієм та головами фракцій, щоб офіційно передати їм свої вимоги.
У ФПУ запевнили, що акція представників різних професій є поза політикою, ніяких політичних вимог профспілки не висуватимуть. “Політики не тільки словами, але й діями повинні показати свою зацікавленість у вирішенні проблем, які назвали профспілки. Якщо сьогодні ми вже чуємо з високих трибун, що деякі сили не будуть голосувати за бюджет, а там, наприклад, 3200 (підвищення мінімальної зарплати до цього рівня – ред.), тоді не треба нас агітувати за інше, якщо ви не хочете допомогти людям отримати зарплату на рівні межі бідності! Тому ми не будемо запрошувати нікого з політиків на нашу сцену”, – сказав голова ФПУ.
Варто нагадати, що профспілки планували вивести людей на вулицю ще 17 листопада. Але напередодні акції Служба безпеки України заявила, що мітинги можуть бути використані для росхитування ситуації в країні. Тому профспілки перенесли дату її проведення, в тому числі, після попередження правоохоронних органів про можливу загрозу здоров’ю і життю учасників акції.
Не треба їх лікувати обіцянками
Сьогодні брати участь у всеукраїнській профспілковій акції протесту будуть і медпрацівники. Вивести людей на урядовий квартал обіцяє Профспілка працівників охорони здоров’я, яка зараз об’єднує близько мільйона працівників сфери охорони здоров’я. У них крім загальних вимог, назрів свій конфлікт з Кабінетом міністрів. Ще наприкінці вересня Національна служба посередництва і примирення зареєструвала трудовий спір між Профспілкою працівників охорони здоров’я та урядом.
Від чиновників лікарі вимагають погасити заборгованість із заробітної плати з урахуванням індексації за 2015 рік, а також забезпечити її виплату в повному обсязі в цьому році. Конкретні суми боргу у вимозі профспілки не зазначаються. Але, за інформацією профспілки медпрацівників, які посилаються на дані МОЗ, на 28 листопада борг по зарплаті в галузі становив 17,6 млн гривень. Але це не найбільша сума. У регіональних підрозділах профспілки стверджують, що брак коштів на виплату зарплат до кінця року становить близько 395 млн гривень.
Медпрацівники також вимагають від Кабміну дотримання їхніх трудових прав: “недопущення відправлення працівників охорони здоров’я у відпустки без збереження зарплати”, припинення практики скасування доплат і надбавок (за даними профспілки, ці виплати обмежують або зменшують у 13 областях, – ред.), неприпустимість переведення лікарів на неповний робочий день.
Це результат дії норм прийнятої Кабміном постанови №95 в березні 2014 року. Цим документом було скасовано держгарантії з оплати праці для працівників медичних установ. Міністерство охорони здоров’я в жовтні повідомило, що ініціює скасування цього документа. “У 2014 році Мінфін, без погодження з Міністерством охорони здоров’я вирішив, що надбавки працівникам екстреної допомоги, фтизіатрам, які працюють в тубдиспансерах, і лікарям первинної ланки є необов’язковими. Але всі ми знаємо, в яких важких умовах працюють ці люди, отримуючи копійчані зарплати. Ми хочемо поборотися за лікарів і домогтися від уряду скасування 95-ї постанови”, – заявляв тоді заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Однак досі постанову не скасовано.
Крім повернення соціальних гарантій профспілка медпрацівників наполягає на тому, щоб у держбюджеті 2017 року ставки і посадові оклади працівників охорони здоров’я були встановлені на рівні не нижче середньої зарплати по промисловості. За даними Держстату, за підсумками січня-жовтня вона становила 5748 гривень, а в медицині – 3311 гривень.
Вимагають лікарі з 1 січня підвищити і оклад працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки до рівня мінімальної заробітної плати, тобто – 3200 гривень. Це має призвести до підвищення окладів працівників і більш високих тарифних розрядів, яких в Україні налічується 25.
За словами голови Профспілки працівників охорони здоров’я Вікторії Коваль, після нещодавнього підвищення мінімальної зарплати розрив між окладом першого розряду і мінімальною зарплатою залишає 265 гривень, які медпрацівникам повинні компенсуватися з держбюджету. Проте відшкодування не виплачується працівникам більш високих розрядів, оскільки їхні зарплати вищі за мінімальні.
У МОЗ кажуть, що в наступному році з підвищенням мінімальної зарплати до рівня 3200 гривень ситуація в охороні здоров’я може погіршитися. “Це призведе до порушення міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень, нівелює розмір оплати висококваліфікованих спеціалістів, фактично зруйнує тарифну систему оплати праці і призведе до звуження трудових прав працівників бюджетної сфери, – заявили в департаменті фінансово-ресурсного забезпечення МОЗ. – Так, працівники, посадові оклади яких визначаються за 1-5 тарифними розрядами ЄТС (прибиральники, сторожа, двірники тощо), яким буде здійснюватися доплата до мінімальної заробітної плати, та висококваліфікований персонал (лікарі, медичні сестри, фельдшери, юрисконсульти, економісти, бухгалтери тощо) будуть отримувати з урахуванням доплат і надбавок практично однакову заробітну плату”.
“У людини має бути мотивація до праці. Якщо людина навчається і несе відповідальність, то вона не може отримувати стільки ж, скільки людина без освіти!” – обурюється Вікторія Коваль.
Загроза спорожнілих лікарень
У медпрофсоюзі вважають, що держава має виділяти більше коштів на фінансування охорони здоров’я в цілому. Медпрацівники просять Кабмін врахувати положення “Основ законодавства України про охорону здоров’я”, відповідно до якого бюджетні дотації галузі повинні складати не менше 10% від національного доходу (сукупність усіх доходів в країні, в тому числі бізнесу і населення). За даними Держстату, минулого року валовий національний дохід склав близько 2 трлн гривень, таким чином, лікарі вимагають щорічного фінансування в розмірі не менше 200 млрд гривень. Однак цю вимогу уряд навряд чи зможе задовольнити. У проекті держбюджету на 2017 рік на потреби охорони здоров’я пропонується направити 62 млрд гривень. Це менше 200 млрд гривень, але на 9% більше, ніж те, скільки було виділено на медицину в цьому році.
Вирішувати проблеми профспілок уряд має намір делегувати заступнику міністра охорони здоров’я Олександру Лінчевскому. Відповідний проект розпорядження оприлюднено на сайті відомства. Проте лікарі скаржаться, що на їхні звернення чиновники не реагують. “Просування щодо спору ще немає, тому що Кабінет міністрів ще не визначив, хто буде представляти в суперечці їхній бік, – говорить Вікторія Коваль. – За законом вони повинні були зробити це за п’ять днів, але цього не сталося. Тому ще жодного засідання щодо спору не було”. У МОЗ не уточнили, коли відомство має намір відреагувати на вимоги лікарів.
Однак уряд обіцяє в наступному році підняти середню зарплату медпрацівникам на 40%, – до 3272 гривень лікарям і до 2618 гривень для медсестер. У цьому році, за даними МОЗ, середній розмір посадових окладів лікарів склав 2391 гривню, а медсестри – 1913 гривень.
Такий рівень зарплати викликає в українських лікарів суттєві нарікання. “Якщо ти вчився мінімум 6 років стаціонару плюс 2-3 роки інтернатури плюс 3-4 роки медколеджу, то така зарплата виглядає відвертим приниженням і знущанням. Для того, щоб найняти собі на квартиру сантехніка або електрика без диплома на 1 день роботи, мені потрібно 3-5 днів працювати в реанімації лікарем. Так як це можна назвати?”, – каже дитячий лікар-анестезіолог Рівненської обласної дитячої лікарні Павло Сильковський.
Незадовільне матеріальне становище може призвести до того, що Україна позбавиться своїх медпрацівників – медики їдуть в країни з дефіцитом свого медперсоналу та вищими зарплатами. “Зараз така тенденція – всі запрошують (українських медпрацівників, – ред.). Білоруси запрошують, поляки запрошують, чехи запрошують. Скрізь беруть наших лікарів і медсестер. Давно виїхали кращі з кращих, потім кращі з середніх, зараз поїдуть кращі з гірших”, – каже Вікторія Коваль.
За її словами, якщо в Україні середня зарплата у лікарів 113-115 євро, то в Білорусі 320 євро. “А у лікарів, які працюють з новітніми технологіями, від тисячі доларів. А у нас немає ніякої різниці. У нас лікар-хірург з п’ятирічним стажем отримує приблизно чотири тисячі гривень”, – зазначає Вікторія Коваль.
Головний лікар Львівської обласної дитячої клінічної лікарні ОХМАТДИТ Мар’яна Возниця каже, що сьогодні, враховуючи низькі зарплати і недостатнє фінансування, в лікарнях вже починає відчуватися нестача персоналу, особливо молодшого та середнього, а також працівників господарського сектору.
“Як може хороший медпрацівник працювати за дві тисячі гривень? У Польщі існує велика потреба у медсестрах і санитарках. Тому при першій можливості люди їдуть туди працювати. Зарплата там більша, а умови праці значно комфортніші. Кращого життя особливо хочуть молоді люди, тому вони відразу після навчання виїжджають за кордон”, – каже Мар’яна Возниця.
Якщо тенденція збережеться, то через кілька років в Україні дефіцит медперсоналу стане відчутним. “Буде величезна проблема. Якщо не підвищити престижність праці середнього персоналу, якість медичної допомоги сильно впаде, особливо в стаціонарах. Якщо в амбулаторній практиці багато в чому роль медсестри обмежена, то в лікарні – це основна ланка”, – впевнений завідувач поліклінікою в Дитячому медичному центрі “Добробут” Олексій Риков.
Дмитро Уляницький, Ірина Лопатіна
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
