2178
В Україні набирає обертів продаж підроблених молокопродуктів
— Аграрний ринок
Українців годують відверто неякісними молочними продуктами. За даними дослідження, яке протягом 9 місяців 2016 року проводило ГО “Громадський контроль захисту прав споживачів”, з 34 зразків вершкового масла від різних виробників тільки 9 виявилися зробленими з молочних жирів. З 41 торгової марки сметани, фальсифікатом виявилися 9 зразків, або 22%.
Несправжнього дедалі більше
“74% зразків солодковершкового масла, відібраних в торгових мережах Києва, Полтави, Львова та Одеси, в різному ступені містили немолочні жири невідомого походження. Деякі упаковки з невідомим продуктом всередині навіть маркірувалися знаками ДСТУ і ТУ”, – повідомила заступник голови ГО “Громадський контроль захисту прав споживачів” Ольга Котехова.
За її словами, лабораторія “Укрметртестстандарт” тільки виявила немолочний жир, а яка його якість – залишається загадкою,бо аналізи на трансжири занадто дорогі для дослідників.
Громадські активісти стверджують, що ще на початку року відбраковувалося тільки 40% вершкового масла, а 60% припадало на якісний продукт.
Цікаво, що сметану влітку підробляли частіше, ніж взимку, коли молочна сировина в дефіциті (7 зразків влітку і 2 взимку). Вміст немолочного жиру в сметані коливалося від 5% до 100%.
Найбільш злісними фальсифікаторами, за даними “Громадського контролю”, виявилися: ТОВ “Титан” (ТМ “Кілія”, Одеська область, 57% немолочного жиру), ТОВ “Молочна компанія” (Київська область, 84% немолочного жиру), ПП Дживальдіс (Хмельницька область, 100% немолочного жиру).
Дві останні компанії також випускають фальсифіковане молоко і сир, причому ТОВ “Молочна компанія” замінює 100% жиру в молоці і кисломолочному сирі.
В інших 17 відібраних зразках молока в трьох випадках не були дотримані показники жирності та вмісту молочного білка, а в одному – виявлений антибіотик.
“Відрадно, що солодкі сиркові маси, які дають переважно дітям, поки що робляться повністю з молока. Але тут також були виявлені невідповідності за вмістом білка і жиру. Тобто споживач не завжди може довіряти тому, що написано на етикетці”, – говорить Ольга Котехова .
Що стосується сиру (кисломолочного), перевіреного в серпні-листопаді, то з 22 зразків тільки три виявилися з немолочними жирами.
Примітно, що зразки для досліджень купувалися виключно в торгових мережах, які, за словами заступника голови ВГО “Союз споживачів України” Олега Цильвіка, покривають лише 35% ринку продажу продуктів харчування.
“Решта продається на ринках, в кіосках і магазинчиках. І там з якістю продукції справи йдуть ще гірше”, – відзначає експерт.
За його словами, торгові мережі майже не реагують на скарги громадських організацій.
“Торговельні мережі відмовляються прибирати з полиць фальсифікат, посилаючись на те, що вони не можуть звужувати асортимент”, – підтверджує Ольга Котехова.
Як зазначив начальник Українського науково-методичного центру підтвердження відповідності та випробувань харчової продукції ДП “Укрметртестстандарт” Володимир Семенович, доходить до того, що мережі відмовляються брати дорожчий, але якісний продукт, тому що фальсифікат продається краще.
Знайти і знешкодити
Голова ради директорів “Союзу молочних підприємств України” Вадим Чагаровський пояснює, що причин появи фальсифікату дві: сировинна і економічна. Перша пов’язана з дефіцитом молока в осінньо-зимовий період, а друга – з низькою купівельною спроможністю населення.
“Ми весь рік боремося з недобросовісними виробниками. Але їх заохочує вседозволеність і безкарність. У громадських організацій немає жодних дієвих інструментів впливу, а Держспоживслужба два останніх роки нормально не працює. Це і призвело до збільшення масштабів фальсифікацій”, – запевнив Чагаровський.
Він каже, що ефективною може бути тільки спільна боротьба всіх державних контролюючих органів, громадськості та учасників ринку. А заходи покарання – від збільшення розмірів штрафів до призупинення діяльності.
“Досить один два-рази зупинити виробництво, і інші задумаються. Для початку можна перевірити наявність дозволу на виробництво молочних продуктів. Думаю, що у деяких його немає. А потім передавати матеріали в МВС і Антимонопольний комітет”, – вважають в “Союзі молочних підприємств України”.
Однак на ділі реалізувати це не так просто. З одного боку, громадські працівники відзначають, що тепер АМКУ став приймати скарги на неякісні продукти.
“Такі звернення розглядаються за 2-3 місяці і навіть закінчуються накладанням штрафів. Є сміховинні по 2-4 тис. грн, але є і максимально дозволені для територіальних відділень АМКУ в 68 тис. грн”, – розповіла Ольга Котехова.
Також, за її словами, стали активніше скаржитися споживачі Полтави та Одеси. Але коли за цими скаргами Держспоживслужба виходить на перевірку для забору проб того ж вершкового масла, то на підприємстві все виявляється в повному порядку, а в роздробі продовжує реалізовуватися неякісний товар.
Як повідомила т.в.о. заступника голови Держспоживслужби Лілія Стиренко, згідно із законом, споживач може написати скаргу в службу з додаванням копії чека, де був придбаний продукт. Людина може вимагати провести перевірку і особисто бути присутньою при її проведенні. А ось громадські організації не можуть подавати такі скарги для інспекцій.
Але довести, що ви купили щось не те, грунтуючись лише на свої підозри, буде дуже складно. Адже сам споживач не може провести якісний аналіз.
“У домашніх умовах навряд чи можна визначити якість молочних продуктів. Наприклад, сучасний крохмаль не реагує на йод. Тому звернення споживачів на кшталт “я перевірив, перевірте і ви” навіть не будуть прийматися”, – пояснила представник Держспоживслужби Оксана Борейко.
А навіть якщо не шкода витратити свої гроші на лабораторні дослідження, то їх результати не приймуть, тому що немає гарантії, що цього споживача не підіслали конкуренти. Як зазначає Лілія Стиренко, всі спроби і їх аналіз повинні проводитися за рахунок держави. На ці потреби у 2016 році було виділено всього 2,5 млн грн, причому, на дослідження всіх товарів, а не тільки продуктів. На наступний рік планується така ж сума. Можна також під час позапланової перевірки за скаргою громадянина перевірити документи, які інгредієнти використовувалися при виробництві, і зробити висновки про порушення стандартів.
За словами експерта, споживач може також звернутися до суду, але для цього повинні бути докази шкоди. Наприклад, реально вимагати відшкодування збитків, якщо була хоча б легка форма отруєння. Нова редакція закону про безпечність та якість харчових продуктів (№ 1602 роках) це дозволяє.
“Інша річ, що люди часто не звертаються до лікарів при легкому отруєнні і не можна довести зв’язок між продуктом і наслідками його вживання. Тому складно провести розслідування і встановити причину”, – говорять в Держспоживслужбі.
Теоретично можна добитися через суд навіть закриття підприємства. Але це дуже довгий шлях: треба зібрати чимало документів, що підтверджують злий умисел виробника і порушення стандартів якості випуску продукції.
“Якщо ми бачимо, що на підприємстві є ознаки шахрайства, то передаємо матеріали в МВС або ДФС, якщо бачимо ознаки отримання нелегального доходу. Також часто доводиться через ДФС встановлювати власника умовного магазину “Ромашка”, зазначеного в скарзі”, – говорить Лілія Стиренко.
Вже є кілька справ, які заведені поліцією, але про їхню подальшу долю в Держспоживслужбі не знають.
За словами Оксани Борейко, служба провела 6 тис. перевірок і навіть наклала штрафи. Є випадки відкликання продукції, але закрити підприємства-фальсифікатори дуже складно.
Констянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
