183
Парламентський інструмент чи PR-майданчик? Як працюють комітети Верховної Ради
— Казна та Політика
Поточний тиждень в календарному плані Верховної Ради України проходить під знаком «роботи в комітетах, комісіях і фракціях». Спробуємо розібратися, що собою являють парламентські комітети нинішнього скликання Верховної Ради. Це реальний інструмент законотворчості? Або PR-майданчик окремих персоналій і їхніх політичних груп?
Що собою являють комітети у нинішній Раді?
Роботу Верховної Ради України не лаяв тільки ледачий – пряма трансляція засідань дає ґрунт для сумнівів в адекватності тих чи інших персоналій настільки, що навіть самі народні депутати звернули на це увагу – минулого тижня Денисом Силантьєвим був зареєстрований законопроект про обов’язкову щорічну наркологічну експертизу можновладців. Правда, більш-менш посвячені люди вміють розділяти прагнення покрасуватися на пленарних засідань від реального вирішення питань, яке відбувається в тиші парламентських комітетів. Хто ж контролює цей процес?
Відразу після дострокових виборів 2014 року політичні партії, що пройшли до парламенту, продемонстрували безпрецедентне за своєю наївністю єднання – сформували широку коаліцію. Крім урядових портфелів, були поділені і парламентські комітети. Гібрид «вужа і їжака» почав розпадатися влітку 2015 року, а вже 1 вересня з корабля втекли перші… пасажири – фракція «Радикальної партії Олега Ляшка» вийшла з коаліції. «Радикальний» лідер Ляшко грюкнув дверима і заявив про відкликання своїх представників з керівництва парламентських комітетів, а керівник Комітету з фінансів і банківської діяльності Сергій Рибалка навіть продемонстрував журналістам заяву про складання повноважень.
На цьому послідовність «радикалів» закінчилася: після ТВ-ефірів заяви були заховані і по цей день три парламентські комітети – з питань фінансів і банківської діяльності, з питань будівництва та житлово-комунального господарства і комітет з питань промислової політики і підприємництва – контролюються фракцією Радикальної партії.
Наступною, 17 лютого 2016 року, втекла «Батьківщина» Юлії Тимошенко, не забувши прихопити з собою комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронних органів і комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Зваживши всі «за» і «проти», через добу після «Батьківщини» з коаліції вийшла фракція «Об’єднання «Самопоміч», за традицією не з порожніми руками: антикорупційний комітет, комітет з міжнародних справ і комітет з питань інформатизації та зв’язку стали, на думку однопартійців Садового, втішним призом.
Що ж стоїть за подібною великодушністю «коаліційних» фракцій, які допустили подібне? На думку експертів, головна причина – невпевненість у власних силах утримати хитку коаліцію. Безрезультатне голосування за зміну глав комітетів на користь правлячих фракцій та малих партнерів, які долучилися до них, покаже всьому українському суспільству, що існування коаліції – не більше ніж міф, що перешкоджає проведенню дострокових виборів.
Мета, з точки зору влади, благородна, але і терпіння має свої межі. Фракції, що вийшли з коаліції, навчилися і дуже активно використовують трибуни парламентських комітетів в політичній боротьбі, завдаючи відчутні рейтингові удари опонентам з влади.
І якщо на заяви комітету боротьби з корупцією, очолюваного Єгором Соболєвим з «Самопомочі», вже звикли не звертати уваги (яка різниця, скільки він зібрав підписів за відставку Луценка, якщо генпрокурор сам може себе «потопити» в прямому ефірі регламентного комітету), то політизація діяльності комітету з фінансів і банківської діяльності викликала відверте роздратування. Відкрита конфронтація керівника комітету Сергія Рибалка з НБУ, Міністерством фінансів, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та іншими державними структурами може розглядатися не тільки як спроба догодити політичним інтересам, а й як спроба дестабілізації фінансової системи країни. З усіма наслідками, що випливають, і які можуть відчути на собі і прості члени комітету з фінансів і банківської діяльності.
Один з народних депутатів порахував і озвучив невтішну статистику: за два роки роботи під керівництвом Рибалки комітет ухвалив лише 72 рішення, з них за 11 місяців 2016 року – всього 23. І це в умовах нестабільності фінансового ринку і недовіри державним інституціям. Зате ним же з трибуни комітету було зроблено понад 50 політичних заяв, які не мають до комітету ніякого відношення. Плюс фальсифікація з кандидатами до ради НБУ.
Тим контрастніше сприймається робота іншого парламентського комітету – регламентного, який був на слуху минулого тижня через розгляд питання про зняття недоторканності з народного депутата від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського. Завдяки прямій трансляції ТВ-каналів вся країна змогла переконатися, що професіоналізм у прийнятті комітетських рішень може взяти верх над політичною доцільністю.
Очевидно, що генпрокурор Луценко особисто з’явився на засідання, а не відправив замість себе якогось заступника, що має профільну освіту і міг би давати відповіді на елементарні юридичні питання тому, що йшов блиснути на політичному шоу із заздалегідь передбачуваним фіналом. А потрапив на професійну дискусію, в якій його сарказм викликав лише подив. Некомпетентність генерального прокурора була настільки очевидною, що комітет одноголосно (!) відправив його на переекзаменування.
Так чи інакше, але гул невдоволення ситуацією у Верховній Раді наростає. До політичних інтересів фракцій коаліції додаються інтереси державні – дестабілізація ззовні з підспівуванням доморощеними політиками вже набридла. Для влади настав час робити висновки. Або ковтати образу політичного підлабузництва і власного безсилля.
Інна Михайлівська
За матеріалами: Главком
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
