5602
Одна з найбільших економічних ініціатив Трампа може призвести до рецесії світової економіки
— Світ
Після обрання Дональда Трампа президентом США аналітики й економісти з Уолл-Стріт намагалися спрогнозувати наслідки такого обрання для світової економіки.
Значна частина аналітиків, що розглядають ініціативи Трампа у внутрішній економіці, зосередилась на позитивних змінах для корпорацій, зокрема на податковій реформі та дерегуляції.
Це – одна з економічних ініціатив Трампа. Проте, її можна сприймати і в негативному світлі: а саме – його протекціоністську риторику стосовно торгівлі.
Трамп зробив питання вільної торгівлі однією з ключових тем для дебатів під час свої виборчої кампанії, розкритикувавши у цьому ключі Китай, Мексику та Японію. Він запропонував запровадити 45% мито на імпорт товарів з Китаю, пообіцяв оголосити Китай валютним маніпулятором у перший же день свого перебування на посаді, запропонував оподатковувати імпорт з Мексики, виступив за розривання торговельних угод та назвав Транстихоокеанське партнерство “зґвалтуванням країни”.
Якщо Трамп перейде до втілення цих ініціатив, – пише у своїй аналітичні записці Уіллем Бітер, головний економіст Citi, – це стане іскрою, що розпалить світову торгову війну, “яка може легко призвести до глобальної рецесії”.
Аналітичний відділ Deutsche Bank також розглянув ризики, пов’язанi з політикою Трампа у сфері торгівлі. Фахівці відділу у своїй аналітичній записці у п’ятницю написали, що “найбільшою загрозою на шляху економічного зростання є можливий перехід до протекціонізму, який може значно уповільнити світову торгівлю і навіть спричинити торгові війни”.
І попри те, що масштаби антиторгових планів Трампа невідомі, якщо він таки вирішить їх втілити у життя, можна сказати з високим ступенем вірогідності, що наслідки цього будуть серйозними.
Уповільнення макроекономічного зростання
Більшість аналітиків зрозуміли заяви Трампа про перегляд торговельних угод та запровадження податків на імпорт, як його намір підвищити мита на імпорт з таких країн, як Китай та Мексика.
У службовій записці для клієнтів Майкл Гейпен – Головний економіст по США у Barclays – описав, яким чином уповільниться економічне зростання, зокрема зростання ВВП США, у випадку навіть незначного підвищення мит на імпорт із зазначених вище двох країн.
Припустивши, що мито на імпорт товарів з Китаю підвищиться до 15%, а на імпорт з Мексики – до 7%, і буде дещо вищим за поточний рівень у 2-10%, в залежності від товару, Гейпен спрогнозував, що вже наступного року річний приріст ВВП у США скоротиться на 0,5%.
У той же час, Бітер заявив, що за оцінками Citi невизначеність у торговельній та іншій політиці може призвести до уповільнення зростання ВВП США на 1% вже наступного року.
А якщо новий президент все ж вирішить реалізувати одну зі своїх ініціатив, США ризикує наразитись на дії у відповідь з боку інших країн.
Як зазначають експерти, якщо мита будуть вищими від зазначених вище, і призведуть до відкритого торгівельного протистояння з Китаєм, ринки занервують, особливо враховуючи те, що гостра відповідь Китаю у формі знецінення [китайського юаню] видається досить реалістичною реакцією.
Якщо до аналогічних заходів почнуть вдаватись інші країни, це призведе до спіральних процесів або до судових проваджень в рамках Світової організації торгівлі (СОТ), підвищуючи ризик зниження темпів розвитку економіки.
“В залежності від конкретних заходів, можна очікувати дії у відповідь з боку інших країн на тлі зростання ризику торгівельних та валютних війн”, – підкреслила Джанет Генрі, головний економіст HSBC.
Підвищуючи ціну для споживачів
Якщо говорити про те, як це вплине на пересічних американців, слід зауважити, що компанії можуть перекласти підвищення мит на плечі споживачів у формі підвищення цін.
Деталі товарів широкого вжитку виготовляються за кордоном. І, таким чином, підвищення мит може зробити імпорт таких товарів значно дорожчим. З метою захисту рівня корпоративного прибутку та маржі компанії можуть значно підвищити ціни, що неприємно для споживачів.
У цьому контексті важливо зрозуміти, що підвищення цін цього типу буде спричинено не природнім циклом зростання заробітної платні та цін, а буде викликано зовнішнім впливом на ціни, не підкріпленим позитивними змінами на ринку праці.
Простою мовою це означає, що внаслідок підвищення мит деталі, виготовлені в Китаї, стрімко подорожчають для американців, заробітна платня може не зрости достатньо, щоб компенсувати таке підвищення видатків населення.
Теоретично, компанії можуть уникнути сплати мит, збільшивши обсяги виробництва на території США. Тут проблема полягає у тому, що праця в США є дорожчою. Тож, навіть якщо компанії перенесуть виробництво в США, високі витрати на оплату праці можуть також потягнути ціни догори.
Останній цвях у труну післявоєнного економічного порядку
Дії Трампа впливають не лише пересічних споживачів в США, вони можуть докорінно змінити тенденцію розвитку макроекономіки, яка існувала понад півсторіччя. Бітер зауважив, що нинішня політика у цій сфері сприяла підвищенню добробуту у всьому світі, забезпечуючи розвиток економіки США.
Цитата з аналітичної записки економіста Citi:
“Ми підкреслюємо значимість можливого лавинного ефекту від зміни позиції США щодо питання міжнародної торгівлі: США десятиріччями були лідерами в питанні вільної торгівлі та відкритих кордонів. Відхід США від підтримки глобалізації вірогідно спровокує відповідні дзеркальні дії з боку інших країн і підсилить перехід до деглобалізації, який ми спостерігаємо останнім часом. Все це може стати ще одним цвяхом у труну ліберального світу глобальної економіки, який забезпечує процвітання з 1948 року”.
“Ми підкреслюємо значимість можливого лавинного ефекту від зміни позиції США щодо питання міжнародної торгівлі: США десятиріччями були лідерами в питанні вільної торгівлі та відкритих кордонів. Відхід США від підтримки глобалізації вірогідно спровокує відповідні дзеркальні дії з боку інших країн і підсилить перехід до деглобалізації, який ми спостерігаємо останнім часом. Все це може стати ще одним цвяхом у труну ліберального світу глобальної економіки, який забезпечує процвітання з 1948 року”.
Американцям потрібні робочі місця
Практично всі провідні економісти погоджуються з тим, що вільна торгівля – це “добре” для економіки у довгостроковій перспективі (навіть попри те, що в межах національної економіки певним людям це буде менш вигідно, зокрема у короткостроковій перспективі), у той час, як заходи з обмеження торгівлі болюче б’ють по споживачах.
Однак, виборці з розвинених країн вважають, що вільна торгівля фактично наносить шкоду їх країнам, що, вірогідно, відображає їх особистий досвід. Щодо США, 89% американців вважають, що втрата робочих місць в країні на користь Китаю є серйозною проблемою, відповідно до статистичних даних Pew Research. Крім того, лише 46% американців вважають, що NAFTA (Північноамериканська угода про вільну торгівлю) має позитивний вплив на економіку. Проте, не лише американці мріють про повернення виробництва в країну; наприклад, японські фермери виступили категорично проти угоди ТПП.
Фактично, таке незадоволення базується на певних емпіричних доводах. Ще у січні фахівці з економіки Девід Аутор, Девід Дорн та Гордон Хенсон опублікували працю, в якій показується, що збільшення обсягів торгівлі з Китаєм фактично спричинило досить серйозні проблеми для американських робітників.
Нижче представлено досить об’ємний витяг з цього документу.
“Зростання Китаю як економічної сили призвело до епохальної зміни у моделі світової торгівлі. Одночасно таке зростання призвело до відмови від більшої частини накопичених знань про те, яким чином ринки пристосовуються до шокових змін в моделях торгівлі. Окрім переваг, які отримають споживачі від розширення торгівлі, мають місце значні витрати на коригування стану ринку, а також наслідки в сфер дистрибуції товарів. …Коригування на місцевих ринках праці відбуваються досить повільно, на тлі того, що заробітна платня та загальний рівень оплати праці залишаються низькими, а рівень безробіття залишається високим принаймні вже десять років, з початку торгової експансії Китаю. Робітники відчувають все більші проблеми з пошуком роботи та скорочення обсягів заробітку. На національному рівні безробіття вразило галузі, що є більш вразливими до конкуренції в імпорті, як цей й прогнозувалось. Натомість компенсація за рахунок приросту рівня зайнятості в інших галузях ще має матеріалізуватись”.
Більше того, левова частка економічного зиску від глобалізації дісталась середньому класу в країнах, що розвиваються, а не середньому класу розвинених каїн, таких як США. Нижче представлено один з найбільш популярних графіків, що ілюструє цю проблему.
Таким чином, ініціативи, запропоновані Трампом, здались привабливими деяким виборцям.
Проте, незважаючи на те, що і Трамп і Хілларі Клінтон у своїх виборчих кампаніях звернулись до проблеми занепокоєності робітників через втрату робочих місць, важливо зауважити, що принаймні частина скорочення робочих місць пов’язана не з торгівлею, а з автоматизацією виробництва. І, що дуже важливо, автоматизація призвела до скорочення робочих місць не тільки у виробничій сфері, але й у тих галузях, які вимагають високу кваліфікацію та вищу освіту, наприклад в нейрорентгенології.
Усе залежить від того, скільки буде зроблено
Насамкінець, багато залежатиме від того, скільки Трамп зможе і спробує зробити, ставши господарем Овального кабінету.
Через брак у нього політичного досвіду деякі оглядачі кажуть, що незрозуміло, який обсяг антиторговельної риторики Трамп має намір втілити у життя. Крім того, у власній партії Трампа існує чисельне лобі, яке підтримує вільну торгівлю, оскільки вони розуміють її економічні переваги. У той же час помірковані групи Республіканської та Демократичної партій можуть уповільнити реалізацію ініціатив, запропонованих Трампом.
І насамкінець хочеться сказати, що радник Трампа спростував деякі з його найбільш категоричних антиторгових намірів після обрання Трампа президентом.
Elena Holodny, Businessinsider
Переклад здійснено за підтримки бюро перекладів “Антей”
Переклад здійснено за підтримки бюро перекладів “Антей”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
