1752
Влада капітулювала перед аферою «Михайлівського»
— Фондовий ринок
Президент Петро Порошенко провів банківську «спецоперацію» – подав у Раду законопроект, покликаний виплатити тисячам клієнтів Банку Михайлівський втрачені ними близько 1,3 млрд грн. Держава здійснить ці виплати за свій рахунок, оскільки не вірить, що може стягнути гроші з шахраїв, які влаштували цю аферу.
Банківська спецоперація
Служба безпеки разом із Службою зовнішньої розвідки в п’ятницю вранці заявили про плани спецслужб РФ із дестабілізації ситуації в Україні. Ці плани передбачають «використання наосліп активності деяких цивільних та політичних рухів». «Старт активних дій заплановано на 15 листопада – із Всеукраїнської акції протесту банківських вкладників (і валютних позичальників. – ред.)», – йдеться у заяві СБУ.
Після цієї заяви в Адміністрації президента відбулася зустріч Петра Порошенка з «представниками обкрадених вкладників Банку Михайлівського», в якій брали участь представники фінансових регуляторів і перший заступник голови СБУ Віталій Маліков.
Ці вкладники регулярно проводять мітинги біля ФГВФО і Нацбанку, перекривають дорожній рух на вулицях Хрещатик та Грушевського. У серпні президент пообіцяв їм, що гроші будуть повернуті за рахунок тих, хто «їх вкрав». Були затримані екс-голова Банку Михайлівського Ігор Дорошенко та екс-голова ІРЦ Михайло Канюк. Вкрадені гроші так і не знайшли. Тому в п’ятницю президент гарантував виплату грошей постраждалим особам.
Історія конфлікту. У приміщеннях Банку Михайлівського з листопада 2014 року до 18 травня 2016- го співробітники залучали за договорами фінансової позики кошти фізосіб на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». Ці гроші перераховувалися до інших банків або витрачалися. За кілька днів до банкрутства банку були проведені без грошей бухгалтерські проводки і нібито гроші повернули на поточні рахунки.
Фонд вирішив, що ці суми не підпадають під гарантію до 200 тис. грн і не платив їх, тому початкова сума гарантій з 2,631 млрд грн на 21 травня знизилася до серпня до 1,08 млрд грн. Постраждали близько 14 тис. чоловік, сума їхніх втрат – до 1,6 млрд грн. Після цього Фонд регулярно підвищував планку виплат – вже до 1,327 млрд грн.
Петро Порошенко заявив, що подав до Верховної Ради позачерговий законопроект «Про внесення змін до закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб» щодо відшкодування шкоди, заподіяної зловживаннями у сфері банківських та фінансових послуг». «Звертаюся до парламентарів з проханням у вівторок поставити його на голосування і проголосувати», – заявив президент. За його словами, законопроект надасть ФГВФО право забезпечити повернення коштів «після ретельного вивчення усіх обставин укладення кожного конкретного депозитного договору і після розробки порядку виплат».
Документ був зареєстрований сьогодні вранці. Законопроект № 5390 дає право ФГВФО заявляти грошові вимоги до небанківських фінансових установ, які отримували позики фізосіб. Банки можуть залучати вклади фізосіб на користь третіх осіб лише під розпис клієнта про те, що він знає, що така інвестиція не гарантовано ФГВФО. Якщо ж людина не була повідомлена про відсутність гарантій, її внесок, навіть у формі позики, прирівнюється до гарантованих Фондом вкладів і виплачується протягом 20 робочих днів з моменту прийняття цього закону.
Юристи кажуть про можливість такого варіанту. «В принципі, можна внести зміни до закону і прописати, що кошти, які були розміщені у фінансових компаніях, також компенсуються в межах гарантованої суми. Ці гроші все одно залишилися в банку на рахунках компаній, – вважає старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. – Але у нас закони зворотної сили не мають. Тому потрібно обов’язково прописати, що ці норми поширюються на раніше укладені депозитні договори».
Але фінансові експерти не вважають доцільним саме такий варіант вирішення проблеми. «Гадаю, що президент занадто м’який у своїх оцінках. Приймати в банку вклади на небанківські компанії – це була «інноваційна афера», яка вимагає нестандартних рішень. Але як ФГВФО відшукає гроші вкладників, я не можу собі уявити», – говорить головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Альтернативні шляхи
Ухвалення закону – це не основний варіант вирішення проблеми «Михайлівського», а один з чотирьох. У четвер міжвідомча робоча група при ФГВФО визначила ці чотири можливі способи: відшкодування за рахунок коштів ФГВФО, за рахунок акціонерів банку, за рахунок держбюджету або прийняття окремого закону. «Фонд гарантування заявляв і сьогодні підтверджує те, що він налаштований сприяти пошуку виходу з цієї складної ситуації», – заявив заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
У законі «Про систему гарантування вкладів фізосіб» чітко вказано, що поверненню підлягають лише кошти, розміщені на рахунках банків. Тому ФГВФО висловлювався проти виплат цих боргів за свій рахунок, навіть з урахуванням того, що суди ухвалювали рішення не на його користь. «Позиція Фонду залишається незмінною: на день впровадження тимчасової адміністрації в Банк Михайлівський цих коштів на рахунках клієнтів не було, а отже, їхні власники не мали права на отримання компенсації в рамках гарантованої суми відшкодування», – заявили у прес-службі ФГВФО. Тому якщо Фонд усе ж захоче виплатити гроші клієнтам «Михайлівського» за свій рахунок, він має знайти правові підстави.
Акціонери розрахуються або держбюджет
Ще один спосіб – повернення грошей постраждалим за рахунок власника банку Віктора Поліщука (володів 92,5%). «Керівництво банку побудувало цю схему свідомо», – говорить заступник директора-розпорядника ФГВФО Наталія Радуха. Цим повинні зайнятися правоохоронні органи. «Ігор Дорошенко перебуває під арештом. Йому ще має скласти компанію також акціонер, який довів банк до банкрутства, свідомо обманював НБУ, підписуючи гарантії та програму фінансового оздоровлення, а сам тим часом спонукав менеджмент до шахрайських дій», – заявляла заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Четвертим варіантом вирішення проблеми може стати «повернення коштів шляхом реалізації механізмів, які не передбачають залучення Фонду гарантування». Учасники групи розповіли, що може йтися про виділення спеціальних грошей з держбюджету. Щоправда, представники вкладників сумніваються в реалістичності такої можливості. «Це може бути спецфонд бюджету. Наскільки я розумію, це винесли окремим питанням, щоб Мінфін на папері написав, що виплата безпосередньо через бюджет, наприклад, через якийсь спецфонд, неможлива. Тому потрібно шукати інші варіанти», – говорить голова комітету із захисту прав вкладників Ради громадського моніторингу Роман Бадаліс.
Олена Губар
За матеріалами:
Поділитися новиною
