2292
Олександр Рудь: №4496 або «Закон про фрілансерів» - що ж пропонують українцям законодавці
— Особисті фінанси
Минулого тижня Верховна Рада прийняла у другому читанні проект закону України №4496 «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)», більш відомий широкій громадськості як «Закон про фрілансерів». Як і за рахунок чого він допоможе спростити життя українських фрілансерів?
Якщо дивитися з позиції законотворчої діяльності, то шлях до поступової лібералізації фрілансу і експорту послуг лежить через ухвалення законопроекту №4496 «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів», норми якого спрямовані на усунення адміністративних бар’єрів при експорті послуг. Варто додатково розібратися, що пропонують законодавці.
Історія появи законопроекту №4496 йде корінням ще в 2015 рік, а саме 7 липня НБУ розіслав повідомлення комерційним банкам та профільним асоціаціям, яке стосувалося здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам з мережі Інтернет.
Багато експертів ринку сприйняли цю новину досить позитивно, оскільки передбачалося, що НБУ скасував договори та акти при виведенні гонорарів фрілансерів, програмістів, копірайтерів, дозволивши офіційно отримувати зароблені гроші без зайвої паперової тяганини – тепер для цього достатньо лише інвойсу і оферти, завірених підписом виконавця.
Як пізніше виявилося, лист НБУ носив суто рекомендаційний та роз’яснювальний характер і не був обов’язковим до виконання. І після цього група депутатів і експертів взялася за розробку законопроекту, який має скасувати необхідність складання договорів при наданні послуг на експорт. Так і з’явився законопроект №4496, який 12 липня 2016 року був прийнятий депутатами Верховної Ради у першому читанні.
Як було зазначено, основна мета законопроекту спрощення бюрократичних і паперових процедур при експорті послуг. У першу чергу це стосується IT-фахівців, маркетологів, юристів, фрілансерів та фріланс-біржі, які надають свої послуги нерезидентам.
Що є зараз:
1. Договір із замовником обов’язково повинен бути складений у письмовому вигляді.
2. Обов’язкова наявність актів виконаних робіт.
3. Договір із замовником-нерезидентом має бути обов’язково двомовним.
4. Документи повинні бути завірені печаткою та підписом.
Тому для того, щоб легально вивести гроші, зароблені за кордоном за допомогою Інтернет, постачальнику послуг необхідно було принести в банк двосторонній договір українською та англійською мовами з обов’язковою наявністю актів виконаних робіт на отриману суму.
Що пропонується:
1. Контракт із замовником може бути складено в електронній формі.
2. Не обов’язкова наявність акта виконаних робіт, достатньо мати інвойс.
3. Договір може бути складено однією з мов сторін договірних відносин.
4. Визнається електронно-цифровий підпис.
З дією закону легалізуються прямі контракти резидентів виконавців і замовників, які є нерезидентами. Не потрібно буде перекладати договір на українську мову, без обов’язкових вимог мокрої печатки і підпису замовника.
Виконавець просто виставляє інвойс на замовника, попередньо поставивши підпис і печатку – це буде і готовим договором.
При цьому в інвойсі обов’язково має фігурувати фраза: «оплата є прийняттям пропозиції і свідчить про надання послуг замовнику. Замовник здійснює оплату за даним інвойсом, тобто підписує його дією у відповідь.
Таким чином, з прийняттям законопроекту №4496 все, що необхідно для роботи з іноземним замовником – це інвойс або публічна оферта при роботі через фріланс-біржі.
Олександр Рудь, керівник з корпоративного бізнесу Kreston GCG
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
