Зняття обмежень на експорт послуг мотивує легалізацію фрилансерів


Зняття обмежень на експорт послуг мотивує легалізацію фрилансерів

4 грудня 2016 року має вступити в силу закон про зняття адміністративних обмежень при експорті послуг. Нагадаємо, відповідний законопроект №4496 був прийнятий Верховною Радою в цілому 4 листопада цього року. На даний момент документ чекає на підпис президента Петра Порошенка. Але це, скоріше, вже формальність. У день прийняття законопроекту президент брав участь в економічному форумі у Львові. І під час свого виступу заявив: «Сьогодні прийнято законопроект, який я обов’язково підпишу. Про зняття адміністративних обмежень при експорті послуг».

Як можна судити з тексту законопроекту, він покликаний спростити зарегульованість форми розрахунку між нерезидентами і експортерами послуг зі сфери IT-технологій, фрілансерами, юристами, бухгалтерами та всіма, хто працює із закордонними клієнтами.

Очікування

За оцінками експертів з асоціації «IT України», сукупний обсяг експортних послуг (переважно з IT-сектора) в 2015 році склав $2,5 млрд. За умови приросту ринку на 25% на рік приплив валюти від IT-сектора вже в цьому році може скласти $185 млн. У середньостроковій перспективі потенціал зростання ринку експорту ІТ-послуг в асоціації оцінюють в $4 млрд. За умови, що новий закон сприятиме виходу фрілансерів з тіні.

«Для того, щоб обійти бюрократичні перепони, експортери послуг користуються електронними системами платежів, і валютна виручка залишається в тіні. Наприклад, деякі фрілансери обходять бюрократичні обмеження, використовуючи рахунки PayPal, зареєстровані на неукраїнські адреси або карти MasterCard, отримані поштою з-за кордону, а також відкривають рахунки в закордонних банках, наприклад, під час туристичних поїздок.

Такі механізми дозволяють експортерам послуг обходити вимоги банків до підтверджувальних документів», – описує ситуацію юрист, директор юридичної компанії Lions Litigate Станіслав Батрин.

За його словами, прийняття законопроекту №4496 дозволяє знизити банківський тиск на експортерів послуг, що в свою чергу опосередковано вплине на зростання легальних валютних надходжень в країну в середньо- і довгостроковій перспективі.

Відзначимо, що ключовою особливістю законопроекту є можливість отримання розрахунку резидентом, грунтуючись на показниках виставленого рахунку (інвойсу), в тому числі в електронному вигляді edoc.com.ua. Раніше всі розрахунки і зовнішньоекономічні договори в обов’язковому порядку дублювалися в письмовій формі, що істотно ускладнювало роботу підприємців, які працюють через віртуальні додатки на підставі оферти (форма публічного договору).

За словами глави комітету з питань промислової політики і підприємництва ВР Віктора Галасюка, прийняття законопроекту дозволяє усунути бар’єри, які стоять на шляху залучення валютних надходжень в Україну.

«Діючі адміністративні бар’єри підштовхують експортерів послуг до тіньових методів заведення валюти в Україну. У свою чергу прийняття законопроекту №4496 дозволить максимально усунути чинні перепони і простимулює розвиток сфери послуг, а також здійснить довгостроковий позитивний вплив на розвиток економіки України», – пояснив актуальність нововведень заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Часткова дерегуляція правил оформлення робіт для фрілансерів на віддаленому доступі була проведена ще в липні 2015 року, коли НБУ опублікував на своєму ресурсі роз’яснення №22-01012/46746 від 7 липня «Про здійснення контролю над операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через інтернет» .

Зокрема, в роз’ясненні було скасовано вимогу оформляти акт виконаних робіт, необхідний для зарахування оплати на рахунок експортера послуг, а також була усунута обов’язкова наявність особистого підпису замовника на документах (що вимагало пересилання документів з-за кордону). До прийняття законопроекту на рахунках мав бути тільки особистий підпис виконавця, відтепер достатньо електронного аналога (цифрового підпису).

«Ухвалення законопроекту №4496 наблизить Україну до сучасного формату ведення діловодства, оскільки всі фізичні договори, підписи, печатки можна буде надавати в цифровому форматі», – зазначає один з авторів законопроекту, народний депутат VIII скликання ВР Вікторія Пташник.

Реальність

Представники IT-спільноти вітають нововведення і сподіваються, що законодавчі органи подбають про те, щоб введення нових норм не призвело до протиріч в сфері оподаткування.

«Мене особисто насторожує невизначеність в податковому законодавстві в розділі, що стосується валютних надходжень. Працюючи через банки, необхідно було надавати договір із зовнішньоекономічної діяльності перш, ніж банк почне обслуговувати валютні рахунки.

А звідки я його візьму, якщо працюю з клієнтами за офертою? Та й з податковою проблеми не виключені, оскільки отримання валютної виручки без договору – привід для претензій. Тепер же (завдяки законопроекту) багато питань будуть зняті, але залишиться нюанс, пов’язаний з обов’язковою умовою продажу 65% валютної виручки», – висловив свою позицію програміст-фрілансер Михайло.

За його словами, більшість фрілансерів, які працюють легально, зрадіють спрощенню умов оплати їхніх послуг, але багато хто з тих, хто знайшов спосіб обійти податкове законодавство, продовжать працювати за старими схемами. Виправити ситуацію зможе лише оптимізація податкових зобов’язань.

«Мій бізнес побудований на легальній формі оплати. Я дотримуюсь законів, оскільки сподіваюся на розвиток свого бізнесу. А без легального робочого формату – це малоймовірно.

Для фінансових операцій я використовую один з українських банків, який виділив програмістів і інших фрілансерів, які працюють за офертою, в окрему групу. Ми проводимо угоди за спрощеною схемою (без актів), за рахунками з публічними договорами. А продаж валюти і передача інвойсів відбувається через інтернет-банк», – пояснює Михайло.

«Для експортерів послуг дійсно спростили умови отримання прибутку, але, наприклад, імпортери послуг і електронна комерція як і раніше залишаються заручниками зарегульованості. Крім цього, важливо враховувати, що прийнятий документ прописаний в інтересах малого та середнього бізнесу, які «сидять» на єдиному податку і подають звітність за фактом отримання коштів.

У великих системних компаній нововведення можуть викликати додаткові ризики і труднощі, оскільки інвойс став первинним документом (замість акта виконаних робіт). А це в свою чергу призведе до виникнення оподатковуваного доходу. Навіть в тому випадку, коли гроші на рахунок не надійшли», – розповідає податковий консультант аудиторської компанії «Сова» Віталій Вінник.

«Хочеться сподіватися, що законодавчі органи врахують потреба змін, які необхідно внести і в нормативні документи щодо валютного контролю. На сьогодні неврегульованість і різні протиріччя в цих документах найбільше заважають успішній реалізації перспективних нововведень.

Завдяки законопроекту у банків з’явиться можливість ідентифікувати експортні операції, але валютний контроль за експортом послуг ліквідується. Для підтвердження того, що це – експорт послуги, банк може вимагати інвойс», – вважає начальник відділу розвитку бізнес-клієнтів «Укрсоцбанку» Ірина Бойко.

Відзначимо, що згідно з текстом законопроекту, НБУ зобов’язаний протягом місяця привести всі нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог. Це необхідно зробити швидко, оскільки банківська система – досить закостеніла структура. За словами Бойка, банки ще будуть зволікати деякий час, неодноразово звертаючись за роз’ясненнями до НБУ щодо нових правил проведення валютних операцій. Але процес спрощення правил експортних послуг вже зрушив з мертвої точки. Останнє слово – за президентом.

Віталій Хворостяний

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування