1245
Бюджет 2017. До кого в Україні залізуть в кишеню, щоб дати прокуратурі 5 млрд грн
— Казна та Політика
На сайті Верховної Ради опублікували доопрацьований проект бюджету на 2017 рік. У новому кошторисі закладено підвищення доходів на 20% за рахунок збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн і, відповідно, за рахунок збільшення податків на зарплатний фонд.
Кабмін знайшов застосування 2,8 млрд грн, які розподілили між ГПУ, медициною, освітою і культурою (див. Інфографіку).
Гроші на папір прокурорам
«Вибила» додаткове фінансування Генпрокуратура. Кабмін схвалив виділити ГПУ 364 млн грн, хоча спочатку в поправках до законопроекту пропонувалося збільшити фінансування відомства майже на 700 млн грн. Раніше в рядок витрат записали 4,7 млрд грн. Якщо бюджет пройде через голосування в Раді в цьому варіанті, то існування прокуратури у 2017 році обійдеться в 5 млрд грн.
За даними ЗМІ, додаткові мільйони пустять на поточні витрати – зарплату, оновлення оргтехніки і папір. «Це відносно невеликі гроші, – вважає колишній заступник генпрокурора Микола Голомша. – У сьогоднішніх умовах надходження в основному йдуть в фонд зарплати, включаючи оплату позаурочного часу, люди сидять на роботі до 10-11 ночі. Слідчі скаржаться, що на старі комп’ютери неможливо встановити нове ПЗ, і тому доводиться оновлювати». Втім, якщо врахувати, що, наприклад, на всю українську науку з бюджету виділяють вдвічі менше, сума для прокурорів не здається такою вже дрібницею.
Академії медичних наук можуть урізати бюджет
Ще 817 мільйонів розділять між собою 36 клінік Академії медичних наук. За словами голови громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я Максима Іонова, глава Академії Віталій Цимбалюк піднімав питання фінансування на засіданні профільного комітету Ради.
«У попередньому варіанті бюджету заклали тільки одну десяту від необхідного фінансування. Щоб перекрити все, включаючи зарплату, оплату комунальних послуг і мінімальні витрати на наукову діяльність, потрібно 3,9 млрд грн. Того, що виділили, вистачить тільки на зарплату, і навіть не всю», – каже Іонов.
Кабмін виділяє півмільярда гривень на закупівлю ліків за програмою реімбурсації – новою схемою держзакупівель препаратів для астматиків, гіпертоніків і діабетиків II типу, коли лікарі будуть виписувати рецепти, а пацієнти отримуватимуть за ними ліки в лікарнях. Щоправда, експерти в один голос говорять, що спершу потрібно розробити єдиний реєстр хворих, встановити фіксовану ціну на ліки, а на це потрібен час.
Ще 15,8 млн грн підкинуть Мінкульту. «Думаю, ці гроші підуть на будівництво меморіалу в Бабиному Яру і добудову музею Голодомору», – сказало нам джерело у відомстві.
Звідки візьмуть гроші
Але все це тільки перший етап підвищення видаткової частини. «Хотілок з боку депутатів і відомств буде ще більше, коли дійде до голосування за бюджет в Раді – збільшать витрати на суддів, на армію. Не здивуюся, якщо з’являться пропозиції оновити парк військової техніки», – припускає економіст Олександр Охрименко.
На все це збираються витратити ті самі підвищені 20% бюджету. При цьому після засідання Кабміну стало ясно, що податки доведеться платити виключно бізнесу, а в державному секторі все залишиться як і раніше.
«Уряд постановив, що оплата праці за 1 тарифним окладом залишиться на рівні 1600. Іншими словами, підвищення зарплат основній масі держслужбовців не буде. А ось на бізнесі відіграються по повній», – говорить Охрименко.
Кабмін порахував, що в приватному секторі 6 млн осіб отримують зарплату, з них 2,6 млн отримують менше 3200 грн. Очікують, що після підвищення фонд оплати праці зросте на 30,5 млрд грн, а податкові відрахування – на 11,9 млрд грн (5,5 млрд грн єдиний соцвнесок та 7,4 млрд грн податок на доходи фізосіб).
Крім того, частина навантаження ляже на 600 тисяч бізнесменів-«спрощенців». Після підвищення зарплати своїм співробітникам вони будуть відраховувати в бюджет на 4,1 млрд грн більше. У Мінфіні вважають, що отримавши підвищену зарплату люди підуть витрачати її в магазини. Від цього чекають зростання ПДВ на 6,9 млрд грн.
Бізнес проти. Підприємці попереджають: чекайте масового переходу в тінь. «Кабмін ні з ким не радився, коли приймав це рішення, а поставив перед фактом. У нас всі вважають, що рано підвищувати зарплати. Щоб уникнути підвищення податків, доведеться винаходити тіньові схеми, переводити людей на півставки або на договір. А насправді ж вони будуть працювати повний день, ми ризикуємо нарватися на штрафи за ухилення від податків», – розповідають підприємець на умовах анонімності.
Його колега натомість зовсім не підбирає виразів: «Чиновники і нардепи в цілому бюджети міст задекларували, а доїти треба дрібний бізнес! Комусь же, напевно, заважає, що я створюю робочі місця, заробляю так-сяк пару десятків тисяч гривень, з мене і їх скачати треба! Що ж, підемо повністю в тінь, іншого виходу немає».
Анастасія Рябоконь
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
